Справа № 695/3771/24
номер провадження 2/695/176/26
02 березня 2026 рокум. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Ушакової К.М.,
за участю: секретаря судового засідання - Демченко Л.О.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Кочини Сергія Сергійовича до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства,
представник ОСОБА_1 адвокат Кочина С.С. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства.
Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ушакової К.М. від 10.10.2024 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ушакової К.М. від 24.10.2024 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ушакової К.М. від 04.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в цивільній справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 03.06.2025 у справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ушакової К.М. від 21.08.2025 поновлено провадження у справі за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Кочини С.С. до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства та призначено підготовче судове засідання.
У підготовче судове засідання представник ОСОБА_1 адвокат Кочина С.С 16.12.2025 та 02.03.2026 повторно не з'явився. Про час, дату та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Про причини неявки суд не повідомив.
У підготовче судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явилася. Про час, дату та місце розгляду справи була належним чином повідомлена. Про причини неявки суд не повідомила.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.
Згідно ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У відповідності з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вказано в постанові ВС від 28.07.2021 у справі № 756/6049/19, залишення позову без розгляду це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку з виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Суд зобов'язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.
Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (постанови Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 759/6512/17, від 20.05.2021 у справі№ 522/13928/15, від 18.08.2021 у справі № 495/9414/15-ц, від 10.02.2022 у справі № 756/16448/18, від 30.06.2022 у справі № 461/1190/21).
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, учасники справи, які задіяні в ході судового розгляду, зобов'язані з розумним інтервалом часу цікавитися щодо провадження у справі, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення ЄСПЛ «Каракуця проти України»).
Прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 р.).
Особливу стурбованість щодо розгляду справи зобов'язана демонструвати особа, за ініціативою якої розпочато судовий розгляд. Від такої особи вимагається особлива сумлінність. Позивач зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд, на який покладено обов'язок керування справою, зобов'язаний запобігати невиправданим затягуванням, для чого використовувати всі передбачені законодавством процесуальні механізми.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 18.12.2019 у справі № 9901/949/18 та від 27.05.2020 у справі № 9901/11/19 дійшла висновку, що загальнообов'язкові процесуальні правила є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Водночас ці правила прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257, ст. ст. 260-261 ЦПК України, суд
Залишити без розгляду позов представника ОСОБА_1 адвоката Кочина Сергія Сергійовича до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: К.М. Ушакова