Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/117/26 Головуючий у суді І-ї інстанції >
Справа № 398/7030/25 Доповідач в колегії апеляційного суду
ОСОБА_1
02.03.2026 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської областівід 29.01.2026, стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в селищі Нова Прага, Олександрійського району Кіровоградської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, дітей не має, офіційно не працевлаштований, фактично проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 та житлове приміщення розташоване на прилеглій території до ставка «Ганівський» на території селища Нова Прага, Олександрійського району, Кіровоградської області, раніше судимого 22.06.2006 року Апеляційним судом Кіровоградської області за п.2 ч.2 ст.115, п.10 ч.2 ст.115, ч.4 ст.152 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років, звільнений по відбуттю покарання 23.03.2020 року,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 29.03.2026
інші учасники судового розгляду:
захисник-адвокат - ОСОБА_7
Ухвалою слідчого Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської областівід 29.01.2026 відносно ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 29.03.2026.
Приймаючи вказане рішення, слідчий суддя прийшов до висновку, що ризики, які були враховані слідчим суддею при обранні йому такого запобіжного заходу не зменшилися, досудове розслідування у кримінальному провадження на даний час ще триває, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, об'єктом якого виступає життя та здоров'я особи, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, що може викликати у підозрюваного бажання переховуватись від слідства та суду з метою уникнення можливого покарання. ОСОБА_6 офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, не одружений та не має на утриманні непрацездатних осіб, у нього відсутні міцні соціальні зв'язки. Також, суд враховує наявність ризику можливого незаконного впливу на свідків та потерпілу у цьому кримінальному провадженні з метою зміни останніми своїх показів. А тому на даний час ризики, визначені ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати.
З огляду на обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_6 злочину, його характеру та тяжкості, враховуючи покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винуватим, дані про особу підозрюваного, відсутність даних про неможливість подальшого перебування його під вартою, слідчий суддя прийшов до висновку, що запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом продовження застосування щодо останнього запобіжного заходу у виді гримання під вартою, у зв'язку з чим клопотання про продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню в межах строку досудового розслідування відповідно до вимог ч. 3 ст. 197 КПК України.
З урахуванням викладеного слідчий суддя дійшов висновку про доцільність продовження підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, тому термін запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно останнього підлягає продовженню без визначення розміру застави.
В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого суду скасувати, постановити нову ухвалу, обравши більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків.
Вважає ризики визнані слідчим суддею необґрунтованими та не підтвердженими.
Обгрунтованість ризиків, які сторона обвинувачення називає наявними вважає проявом упередженості у зв'язку з минулою судимістю підозрюваного.
До початку розгляду апеляційної скарги прокурор ОСОБА_8 надіслав заяву про розгляд апеляційної скарги підозрюваного ОСОБА_6 за відсутності прокурора, апеляційну скаргу просив залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без зміни.
Заслухавши суддю-доповідача, думку захисника-адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали клопотання про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Постанова судді про застосування запобіжного заходу або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою повинна відповідати вимогам ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. ст.177, 178,183 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч.3 ст.199 КПК України, котрими регламентовано порядок продовження строку тримання під вартою, клопотання про продовження строку тримання під вартою повинно містити, зокрема, виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Колегія суддів зважає на висновки Європейського суду з прав людини, зокрема, по справах «Смирнова проти Російської Федерації», «Летельєр проти Франції», «Вемгофф проти Німеччини», відповідно до яких тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд; при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя; при ризику вчинення ним подальших правопорушень; при ризику спричинення ним порушень громадського порядку. Усі чотири ризики мають бути реальними і обґрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними і абстрактними.
Встановлено, що 03.11.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 листопада 2025 року ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 31.12.2025. Постановою керівника Олександрійської окружної прокуратури ОСОБА_9 від 24.12.2025 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025121060001867 до 3-х місяців, тобто до 02.02.2026. Ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 грудня 2025 року ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 02 лютого 2026 року включно. Ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 січня 2026 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025121060001867 до 5-х місяців.
Зміст клопотання слідчого, фактичні обставини кримінального провадження, дані, які були предметом дослідження під час розгляду цього клопотання, а також встановлені під час застосування запобіжного заходу, свідчать, що за встановлених обставин, заявлені ризики, які виправдовують тримання особи під вартою не зменшились.
Ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської областівід 29.01.2026 підозрюваному ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчинені ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, що підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів. ОСОБА_6 офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, не одружений та не має на утриманні непрацездатних осіб, у нього відсутні міцні соціальні зв'язки. Також, суд вірно врахував наявність ризику можливого незаконного впливу на свідків та потерпілу у цьому кримінальному провадженні з метою зміни останніми своїх показів, можливість переховуватись від слідства та суду з метою уникнення можливого покарання. А тому на даний час ризики, визначені ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Стороною обвинувачення доведена об'єктивна необхідність продовження строку тримання підозрюваного під вартою.
За наслідками дослідження матеріалів клопотання, характеризуючих даних підозрюваного, колегією суддів не виявлено доказів того, що на даний час зменшились або перестали існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, встановлені раніше, що могло б свідчити, що застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, забезпечить належну його процесуальну поведінку до закінчення досудового розслідування по кримінальному провадженні.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя не вийшов за межі строку досудового розслідування та враховував вимоги дотримання розумного строку тримання під вартою, продовжив строк тримання під вартою в межах строків досудового розслідування, що відповідає загальним положенням щодо розумних строків, викладених у правовій позиції Європейського суду з прав людини в рішенні у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року, згідно з якою "розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості".
Слідчий суддя прийшов до вірного висновку, що раніше встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились, оскільки обставини, за яких вони були встановлені, не змінились. Запобігти вказаним ризикам, які встановлені та продовжують існувати в разі непродовження строку запобіжного заходу - тримання під вартою, або при застосуванні іншого запобіжного заходу, неможливо.
Колегія суддів приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 України, з урахуванням встановлених ризиків, відсутні підстави вважати, що меш суворий запобіжний захід, в тому числі і той, який просив застосувати до нього підозрюваний у вигляді особистого зобов'язання, ніж тримання під вартою, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного.
Колегія суддів наголошує, що на даній стадії, не можуть оцінюватись докази в їх сукупності для встановлення наявності або відсутності в діях особи складу злочину та належність, допустимість доказів цього, обставини на які посилається захисник, будуть встановлюватись і досліджуватись під час судового розгляду в сукупності з усіма зібраними на досудовому слідстві доказами.
Додані до клопотання матеріали дають змогу встановити наявність обґрунтованих підстав про можливість вчинення злочину ОСОБА_6 . Межі розгляду клопотання про застосування, продовження запобіжного заходу визначені в ст. ст. 196, 199 КПК України.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Жодних доказів про те, що підозрюваний не може утримуватися під вартою підозрюваним не представлено.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обгрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм кримінального процесуального закону з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження.
Беручи до уваги зазначене, виходячи з положень ст. 177-178 КПК України, ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість постановленого слідчим суддею судового рішення, тому доводи апеляційної скарги є безпідставними і їх необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 376, 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської областівід 29.01.2026 відносно ОСОБА_6 , якою продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - без зміни.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: ( підписи )
Згідно з оригіналом:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2