Справа № 636/10075/25 Провадження № 2/636/975/26
Дата
24 лютого 2026 року м. Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Карімова І.В.,
за участю секретаря - Ріпи І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Чугуївського міського суду Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі з 20.04. 2018року.
У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на припинення між ними сімейних відносин внаслідок різних поглядів на шлюб та сім'ю, втрати взаємопорозуміння, у зв'язку із чим вважає подальше збереження сім'ї неможливим. Зазначає, що спільного господарства з відповідачем не веде, примирення не бажає. Від даного шлюбу мають сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала за заявленими підставами, просила ухвалити заочне рішення у разі неявки відповідача.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно належним чином.
Враховуючи наведене, відповідно до ст. 223, 280-281 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін та ухвалити у справі заочне рішення.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній (ст. 55 Сімейного кодексу України).
Згідно положень ч.ч. 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, що мають істотне значення.
Як вбачається з матеріалів справи шлюбні відносини між сторонами припинені у зв'язку з різними поглядами на сімейне життя і шлюб, що потягло за собою втрату між ними почуття любові та поваги. Сторони спільного господарства не ведуть, шлюбні відносини не підтримують, тобто доказів можливості відновлення сім'ї до суду не надано.
Відповідно до вимог ст. 111 СК України суд не зобов'язаний вживати заходів щодо примирення подружжя. Вжиття судом конкретних заходів примирення подружжя має обґрунтовуватися обставинами їх життя.
Відповідачем не надано до суду доказів, які б свідчили про наявність між подружжям взаємних дій по збереженню сім'ї, які б свідчили про відновлення між сторонами поваги, взаємодопомоги, підтримки тощо, що є морально-правовою основою шлюбу.
У зв'язку із зазначеним суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу не відповідає інтересам подружжя.
Спору щодо поділу спільного майна між сторонами на час розгляду справи не виникає.
Згідно ч.2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Щодо судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги, було задоволено у повному обсязі то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Положеннями ст.59Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі ст.15ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1, 3 ст.133ЦПК України судові витрати складаються
з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 3 ст.137ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу
з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Пунктами 1, 2 ч. 2 ст.141ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані
з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови
в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст.137ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що стороною позивача надано докази на підтвердження вимог понесених витрат на правничу допомогу, а саме: Договір про надання правової допомоги від 13.11.2025, згідно якого вартість гонорару адвоката за підготовку документів
та представництва клієнта у суді складає 5000,00 грн.
Водночас за змістом ч. 4 ст.137ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Також, у рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено,
що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним
та враховувати витрачений адвокатом час.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібний висновок викладений і у п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі
№ 755/9215/15-ц, п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі
№ 904/4507/18).
Зважаючи на викладене вище, судом має братися до уваги обсяг, якість та характер наданих послуг, та чи відповідають вони ціні в розмірі 5 000,00 грн. в даних конкретних обставинах справи.
Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, враховуючи положення
ст. 141 ЦПК України, та зважаючи на те, що справа є не значної складності, досвід адвоката
у подібних справах, обсяг, якість та характер наданих послуг, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, розгляду справи в спрощеному позовному провадженні з повідомлення (виклику) учасників справи, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням ціни позову, співмірності складності справи із наданими адвокатом послугами, витраченого представником часу, суд вважає можливим зменшити їх розмір та стягнути з відповідача витрати за надання правової допомоги на користь позивача в сумі 2000,00 грн., що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи.
Керуючись ст.ст. 11, 12, 13, 223, 263-265, 268, 273, 280-283, 288, 354 ЦПК України, ст.ст. 105, 111-115 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зареєстрований 20 квітня 2018року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №965.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь позивача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 судові витрати, які складаються із витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 2 000 (дві тисячі грн.) та судовий збір у розмірі 1 211 ( одна тисяча двісті одинадцять грн.) 20 коп.
Роз'яснити сторонам, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з наступного дня після складення його повного тексту.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Суддя: