Справа № 619/3656/24 Провадження№ 2/636/669/26
25 лютого 2026 року Чугуївський міський суд Харківської області в складі: головуючого судді Гніздилова Ю.М., за участю секретаря судового засідання Селевко Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуїв цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про визнання батьківства, третя особа Дергачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, -
встановив:
23 травня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , через систему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просила встановити факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та внести відповідні зміни до актового запису цивільного стану про народження дитини.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що з 2017 року проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 та ОСОБА_4 спільно вели домашнє господарство і мали спільний бюджет. У 2018 році ОСОБА_1 завагітніла від ОСОБА_4 і вони разом очікували народження дитини та планували подальше спільне сімейне життя. На момент народження спільної дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено не було, у зв'язку з чим, при державній реєстрації народження, дитині було присвоєно дошлюбне прізвище матері та по батькові відповідно до імені ОСОБА_4 . ОСОБА_1 та ОСОБА_4 спільно утримували та виховували сина, забезпечували його лікування, розвиток та належні умови проживання, спільно проводили сімейний побут і дозвілля. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 загинув. За життя ОСОБА_4 визнавав себе батьком малолітньої дитини - ОСОБА_5 , однак здійснити державну реєстрацію батьківства у встановленому законом порядку не встиг.
Встановлення факту батьківства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стосовно малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , необхідне ОСОБА_1 для реалізації прав та законних інтересів дитини, зокрема для одержання передбачених чинним законодавством України соціальних гарантій, виплат і пільг, у тому числі для призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця під час захисту України.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 27 травня 2024 року, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання батьківства було передано за підсудністю до Чугуївського міського суду Харківської області.
У судове засідання представник ОСОБА_1 адвокат Пройдак С.М. не з'явився, надав заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, вимоги позову підтримує.
Представник третьої особи Дергачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся своєчасно та належним чином.
Суд, дослідивши докази по справі, приходить до наступного.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_5 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 від 26 березня 2019 року, виданого Виконавчим комітетом Токарівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, з актовим записом № 4. Відповідно до зазначеного свідоцтва, матір'ю дитини є ОСОБА_1 , батьком зазначено ОСОБА_4 . Дані про батька в свідоцтві про народження дитини внесені у відповідності до вимог ст. 135 СК України, зі слів матері.
Відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Також судом було встановлено, що 05.05.2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_2 від 05 травня 2022 року, з актовим записом № 35, виданим Тиврівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).
Відповідно до довідки від 02 лютого 2024 року № 197 вбачається, що ОСОБА_4 був мобілізований до лав Збройних Сил України, проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 та брав безпосередню участь у заходах, спрямованих на забезпечення оборони України, захист безпеки населення та інтересів держави у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України.
Згідно з копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_4 від 21 березня 2024 року, виданого Старосалтівською селищною радою Чугуївського району Харківської області, з актовим записом № 24, ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 загинув. Медичне дослідження тіла загиблого було проведено відділом судово-медичної експертизи трупів Комунального закладу охорони здоров'я «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи» (код ЄДРПОУ 02001937, вулиця Дмитрівська, 14/30, місто Харків, 61000), за результатами якого було видано довідку про причину смерті НОМЕР_5 від 18 березня 2024 року.
У ході розгляду справи представником ОСОБА_1 неодноразово заявлялися клопотання про призначення судово-молекулярно-генетичної експертизи з метою встановлення наявності кровного споріднення між померлим ОСОБА_4 та малолітнім ОСОБА_5 .
Ухвалами Чугуївського міського суду Харківської області від 12 листопада 2024 року, 14 квітня 2025 року та 19 вересня 2025 року у справі № 619/3656/24 зазначені клопотання було задоволено та призначено судово-молекулярно-генетичну експертизу. Проведення експертизи було доручено експертам Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (код ЄДРПОУ 25574728, місто Харків, вулиця Ковтуна, 34). На вирішення експертів було поставлено такі питання: чи наявне кровне споріднення між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер від вибухової травми ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується довідкою про причину смерті від 18.03.2024 року, виданою відділом судово-медичної експертизи трупів КЗОЗ «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи», та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про народження Серія НОМЕР_1 , видане 26.03.2019 року, актовий запис № 4; чи є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер від вибухової травми ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується довідкою про причину смерті від 18.03.2024 року, виданою відділом судово-медичної експертизи трупів КЗОЗ «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи», батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про народження Серія НОМЕР_1 , видане 26.03.2019 року, актовий запис № 4.
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/121-25/26333-БД від 03.12.2025 року, складеним Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України, за результатами проведеної судово-молекулярно-генетичної експертизи та порівняльного дослідження ДНК-профілю зразка крові ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і ДНК-профілю зразка букального епітелію малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було встановлено генетичну відповідність та наявність біологічного (кровного) споріднення між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджує батьківство ОСОБА_4 щодо ОСОБА_5 .
Відповідно до свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 від 26.03.2019 року, матір'ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказана ОСОБА_1 .
У постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18 зроблено висновок щодо застосування ст.130 СК України та вказано, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
Враховуючи викладене, з урахуванням результатів проведеного лабораторного дослідження, яким підтверджено наявність біологічного споріднення між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд дійшов висновку про встановлення факту батьківства ОСОБА_4 щодо ОСОБА_5 .
Встановлення факту батьківства має для позивача і дитини юридичне значення, оскільки необхідне для реалізації їхніх особистих немайнових та майнових прав.
На підставі вищевикладеного, позовна заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Пленум Верховного Суду України у п. 15 постанови № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначив, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.
В третьому абзаці п. 13 вказаної постанови, Пленум Верховного Суду України вказав, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
Крім того, ч. 1 ст. 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Також, Пленум Верховного Суду України в абз. 3-5 п. 7 постанови №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вказав, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт батьківства може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Аналізуючи зібрані у справі та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, з урахуванням встановлених обставин фактичного спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сім'єю, ведення спільного господарства, виховання та утримання малолітнього ОСОБА_5 , а також беручи до уваги висновок судово-молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/121-25/26333-БД від 03 грудня 2025 року, яким підтверджено наявність біологічного батьківства ОСОБА_4 щодо ОСОБА_5 , суд дійшов висновку про доведеність заявлених вимог.
З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з внесенням відповідних змін до актового запису про народження дитини.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно постанови пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. У таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК, приймаються до судового розгляду, якщо дитина народжена матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім'я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1 ст. 135 СК). Із позовом про визнання батьківства чи материнства можуть звертатися до суду лише особи, зазначені у СК.
Верховний Суд у постанові від 15 квітня 2021 року у справі № 361/2653/15-ц наголосив, що звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства відповідно до статті 130 СК України можливе виключно у разі смерті особи, батьківство якої встановлюється, або оголошення її померлою.
Згідно з ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Відповідно до ст. 134 Сімейного кодексу України на підставі заяв осіб, зазначених у ст. 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження. Згідно п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Пунктом 2.16.4 Розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 № 96/5, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду. Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" органи державної реєстрації актів цивільного стану видають відповідні свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.
Керуючись ст. ст. 10-11, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 295 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про встановлення факту батьківства, третя особа Дергачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - задовольнити.
Встановити факт батьківства, а саме, що померлий ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зобов'язати Дергачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису № 4 про народження дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчиненого 26.03.2019 року Виконавчим комітетом Токарівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, а саме: змінити відомості про батька дитини, яким вказати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; змінити прізвище дитини « ОСОБА_6 » на прізвище батька « ОСОБА_7 ».
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Суддя Гніздилов Ю.М.