справа № 631/34/26
провадження № 2/631/542/26
про надання строку на примирення та зупинення провадження у справі
02 березня 2026 року селище Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді Трояновської Т. М.,
за участю секретаря судового засідання Семенко А. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить розірвати шлюб, що був укладений 14 листопада 2018 року між ним та ОСОБА_2 й зареєстрований Нововодолазьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 58.
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області суду від 09 лютого 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач, ОСОБА_1 , у судове засідання, що було призначено на 02 березня 2026 року, не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся завчасно, відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України.
02 березня 2026 року ОСОБА_1 звернувся на адресу суду з заявою, що була зареєстрована за вхідним № 1470/26-вх., відповідно до якої просив суд відкласти розгляд справи, призначений на 02 березня 2026 року, для надання часу на отримання від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану дубліката свідоцтва про шлюб.
Відповідач, ОСОБА_2 , у судове засідання теж не з'явилась, хоча про дату час та місце проведення судового засідання повідомлялась відповідно до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.
02 березня 2026 року на електронну адресу суду ОСОБА_2 направила клопотання, що було зареєстроване за вхідним № ЕП-282/26-вх., відповідно до якого просила суд в цілях збереження сім'ї та в інтересах спільної неповнолітньої дитини, надати строк на примирення тривалістю шість місяців, вважала, що розірвання шлюбу є передчасним та ваказала, що бажає зберігти родину.
З приводу неявки сторін у судове засідання суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (пункт 1 частини 3 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України).
Приймаючи до уваги той факт, що судом створені необхідні умови для реалізації учасниками справи, своїх процесуальних прав на участь у розгляді справи в суді, враховуючи подані заяви сторін та відсутність підстав для визнання їх явки обов'язковою, суд вважає за можливе провести судове засідання без участі сторін.
Розглянувши клопотання відповідача про надання строку на примирення, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд приходить до наступного.
Відповідно до частини 1 статті 3 Сімейного кодексу України сім'я визнається первинним та основним осередком суспільства, що цілком відповідає положенням статті 51 Конституції України, згідно якої сім'я охороняється державою.
Приписами статті 111 Сімейного кодексу України передбачено, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Пленум Верховного Суду України в абзацах 1 та 2 пункту 10 своєї постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюб, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснив, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини - інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Передбачене частиною 1 статті 111 Сімейного кодексу України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (частина 5 статті 191 Цивільного процесуального кодексу України). Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей.
Частиною 7 статті 240 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
В ході судового засідання у суду виникли сумніви відносно того, чи дійсно подальше спільне подружнє життя сторін неможливо. Як встановлено судом, позивач з відповідачем прожили більше 7 років, на вихованні у подружжя є неповнолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже приймаючи до уваги бажання відповідача зберегти сім'ю, суд вважає за необхідне вжити заходи щодо примирення подружжя, надавши їм строк для примирення тривалістю 3 місяця, тобто до 02 червня 2026 року, який на думку суду буде достатній для налагодження сімейних стосунків.
Приймаючи до уваги те, що відповідач просить надати строк на примирення, в цілях збереження родини, суд вважає, що перш ніж постановити рішення про розірвання шлюбу, необхідно вжити всіх заходів для примирення подружжя та збереження сімейних відносин.
Крім того, судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що надання строку на примирення суперечить моральним засадам суспільства.
Тимчасовий розлад в сім'ї і конфлікти між чоловіком і жінкою, викликані випадковими причинами, не можуть вважатися достатніми підставами для розірвання шлюбу.
Пунктом 4 частини 1 статті 251 Цивільного процесуального кодексу України встановлений обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 253 Цивільного процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 4 частини 1 статті 251 цього Кодексу, - до закінчення строку для примирення, визначеного судом.
На підставі викладеного, керуючись статтею 51 Конституції України, статтями 3, 111 Сімейного кодексу України, статтями 240, 251, 253, 260, 261, 352 - 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Клопотання ОСОБА_2 про надання строку на примирення- задовольнити частково.
Надати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк для примирення тривалістю три місяці, тобто до 02 червня 2026 року.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу зупинити до закінчення строку для примирення, а саме до 02 червня 2026 року.
Наступне судове засідання призначити на 02 червня 2026 року о 09 годині 30 хвилин та провести у відкритому судовому засіданні в приміщенні Нововодолазького районного суду Харківської області, розташованого за адресою: Харківська область, Харківський район, селище Нова Водолага, вулиця Захисників України, будинок № 1, з викликом сторін, про що повідомити учасників справи відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду в частині зупинення провадження у справі шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження такої ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду та з інших поважних причин.
Суддя Т. М. Трояновська