Справа № 643/1870/26
Провадження № 2/643/3801/26
04.03.2026 м. Харків
Суддя Салтівського районного суду м. Харкова Крівцов Д.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Салтівський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з нерухомого майна
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить поновити його пропущене право, знявши арешт, накладений ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 14.07.2000 по справі № 2-3668 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми, з квартири АДРЕСА_1 , яка належить позивачу на праві приватної власності.
Ухвалою судді Салтівського районного суду м. Харкова від 06.02.2026 позовну заяву залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали.
В ухвалі від 06.02.2026 не тільки зазначено недоліки позовної заяви з посиланням на відповідні положення законодавства України, а й окремо зазначено конкретні способи усунення вказаних недоліків.
Таким чином, судом було вжито необхідних заходів для реалізації права позивача на звернення до суду в порядку, визначеному ЦПК України, та роз'яснення дій, які необхідно вчинити для усунення недоліків позовної заяви та відкриття провадження у справі. Так, крім недоліків позовної заяви, судом в ухвалі від 06.02.2026 роз'яснені наслідки у вигляді повернення позовної заяви, якщо недоліки усунуті не будуть. При цьому в ухвалі про залишення позову без руху позивачу був встановлений максимально можливий строк для усунення недоліків, передбачений ч. 2 ст. 185 ЦПК України.
Копію ухвали від 06.02.2026 позивачем не була отримана, оскільки відповідне поштове відправлення повернулось на адресу суду неврученим адресату з відміткою про його відсутність за адресою, вказаною ним у позові.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Таким чином, судом було вжито всіх можливих заходів для реалізації права позивача на доступ до правосуддя.
Проте позивач станом судового провадження не цікавився, недоліки позовної заяви не усунув, клопотання про продовження строку на усунення недоліків до суду не надав.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Станом на 04.03.2026 недоліки позовної заяви не усунені.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, станом розгляду справи не цікавився, клопотання про продовження строку на усунення недоліків до суду не надав, суд дійшов висновку щодо неможливості відкриття провадження у справі та наявності підстав для повернення позовної заяви.
Керуючись ст. 175-176, 185, 258-261, 353-354 ЦПК України
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Салтівський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з нерухомого майна - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Cуддя Д.А. Крівцов