Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/2303/21
Номер провадження: 1-кп/511/99/26
09.02.2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого адвоката - ОСОБА_5 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_6 (дистанційно),
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області клопотання обвинуваченого про призначення повторних судово-психіатричної та судової психолого-психіатричної експертиз потерпілих, судової психологічної експертизи свідка у кримінальному провадженні № 12021160000000784 від 20 квітня 2021 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних
В провадженні Роздільнянського районного суду Одеської області після скасування обвинувального вироку від 24.07.2023 року Одеським апеляційним судом перебуває кримінальне провадження №12021160000000784 від 20.04.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені злочинів, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 3 ст. 153 КК України.
1.Зміст заявленого клопотання.
В ході судового розгляду 03.02.2026 обвинуваченим ОСОБА_4 заявлено:
1)клопотання про призначення повторної судової психолого-психіатричної експертизи потерпілого ОСОБА_7 ;
2)клопотання про призначення повторної судово-психіатричної експертизи потерпілої ОСОБА_8 ;
3)клопотання про призначення судово-психологічної експертизи свідка ОСОБА_9 .
Свої клопотання обвинувачений мотивував тим, що обвинувачення стосовно нього побудовані на показаннях потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , їх матері ОСОБА_10 та бабусі ОСОБА_9 , а також на висновках експертиз. Але показання вказаних осіб не узгоджуються між собою та з іншими доказами у кримінальному провадженні, зокрема, стосовно дати вчинення відносно потерпілих злочинних дій, стосовно місця проживання обвинуваченого на час вчинення злочинів та інших обставин справи.
На думку обвинуваченого, показання потерпілого ОСОБА_7 , надані під час досудового розслідування та під час допиту в суді, є суперечливими. Причину зміни своїх показів потерпілий ОСОБА_7 пояснити не зміг, як не зміг відповісти на ряд уточнюючих запитань. Висновок судово-психологічної експертизи №21-3872 від 13.08.2021 потерпілого ОСОБА_7 за матеріалами кримінального провадження побудований на дослідженні відеозапису допиту потерпілого ОСОБА_7 від 17.06.2021 та стенограмі допиту потерпілого ОСОБА_11 від 17.06.2021, які викликають у обвинуваченого сумнів у їх достовірності. Під час допиту потерпілого ОСОБА_7 в судовому засіданні 07.06.2023 року в режимі відеоконференції мати ОСОБА_10 надавала йому поради стосовно відповідей на запитання учасників процесу. Обвинувачений вважає, що потрібно призначити повторну судово-психологічну експертизу потерпілого ОСОБА_7 з можливістю його обстеження експертом.
Також обвинувачений вважає, що досліджений судом висновок комплексної комісійної судової психолого-психіатричної експертизи №285 від 26.05.2021 потерпілої ОСОБА_8 не може являтись достовірним та допустимим доказом, оскільки при проведенні експертизи експертами були досліджені не всі матеріали кримінального провадження, експертами не взяті до уваги показання інших свідків та матеріали, що доводять невинуватість обвинуваченого. У висновку вказано, що останній епізод насильства над потерпілою відбувався 03.04.2021 року, а в обвинувальному акті - 05.04.2021 року. Під час проведення експертизи були допущені суттєві порушення оформлення висновку та порядку проведення експертизи. Вказаний висновок суперечить показанням потерпілих, свідків та іншим матеріалам кримінального провадження.
Свідок ОСОБА_9 постійно змінювала свої показання щодо дати подій, обставин, за яких ці події відбувались, місця проживання обвинуваченого на момент подій. В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 не змогла пояснити причину зміни своїх показань, пославшись на стан здоров'я та погану пам'ять, що викликає у обвинуваченого сумніви в правдивості даних свідчень і можливості даного свідка давати правдиві покази через свій вік та стан здоров'я.
2. Позиції сторін в судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав подані ним клопотання.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 просив задовольнити клопотання.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення даних клопотань, так як вважає, що дії обвинуваченого направлені на затягування розгляду даного кримінального провадження. У висновку судово-психологічної експертизи потерпілого ОСОБА_7 містяться встановлені експертом дані щодо психологічного стану потерпілого. У разі повторного призначення судово-психіатричної експертизи неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 дитина буде знову змушена бути підданою травматичному досвіду психологічного стану, переживаючи знову події, які інкримінуються обвинуваченому, що буде негативно впливати на її права та інтереси. Психологічний стан свідка ОСОБА_9 сумнівів у учасників процесу не викликає, призначення такого виду експертизи є не обов'язковим, окрім цього, таке клопотання заявлено обвинуваченим тільки 03.02.2027 року, тобто через значний проміжок часу.
Представник потерпілого адвокат ОСОБА_12 надав письмові заперечення на клопотання обвинуваченого про призначення повторної судової психолого-психіатричної експертизи потерпілого ОСОБА_7 , мотивовані тим, що повторна експертиза призначається виключно у випадках, коли висновок первинної експертизи є неповним або неясним, містить суперечності, є обґрунтовані сумніви у його правильності або встановлені істотні порушення порядку її проведення. Жодної з таких підстав у клопотанні не наведено, як і не надано нових медичних даних, нових фактів або нових обставин. Клопотання ґрунтується виключно на оцінці обвинуваченим поведінки потерпілого та незгодою з його показаннями, що не є підставою для призначення повторної експертизи. Висновки експертизи є чіткими, логічними, не містять суперечностей. Оцінка ж показань потерпілого з точки зору їх достовірності є виключно компетенцією суду. Крім того, перевірка показів потерпілого, наданих іншому складу суду є недоречною, оскільки потерпілий допитаний в судовому засіданні безпосередньо даним складом суду. Отже, на думку представника неповнолітнього потерпілого призначення повторної експертизи істотно затягне розгляд кримінального провадження, не спрямоване на встановлення нових обставин, фактично дублює вже проведене дослідження. Просив в задоволенні клопотання відмовити.
Представник потерпілої адвокат ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотань ОСОБА_4 , мотивуючи тим, що відносно ОСОБА_8 вже проводилась судово-психіатрична експертиза №285 від 26.05.2021, яка встановила психічний та емоційний стан потерпілої та наслідки протиправних дій обвинуваченого на стан потерпілої. Зокрема, у вказаному висновку зазначено, що «…ознак тимчасового розладу психічної діяльності не виявляла, будь-яким хронічним психічним захворюванням, недоумством, іншим хворобливим станом психіки не страждала…». Також у висновку зазначено, що потерпіла може правильно сприймати зовнішню, фактичну сторону обставин. Начебто розбіжність у показаннях учасників справи, про які зазначає обвинувачений у своєму клопотанні, не можуть бути підставами для проведення експертизи. Порушень Порядку проведення судово-психіатричної експертизи експертами при проведенні експертизи відносно ОСОБА_8 не допущено. Також, на думку представника, відсутні підстави для проведення судової психіатричної експертизи відносно свідка ОСОБА_9 , яка вже давала свої показання в суді в порядку ст. 352 КПК України. Заявлене клопотання мотивується суб'єктивними сумнівами обвинуваченого щодо здатності свідка правильно сприймати обставини кримінального правопорушення та надавати правдиві показання, з посиланням на її вік і стан здоров'я. Водночас такі доводи не підтверджені жодними об'єктивними даними та не ґрунтуються на належних і допустимих доказах. Психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки. Натомість обвинуваченим фактично висловлюється незгода з показаннями свідка ОСОБА_9 , яка обґрунтовується тим, що остання під час допиту нібито відмовлялася відповідати на уточнюючі запитання, посилаючись на стан здоров'я та погіршення пам'яті. Сам по собі похилий вік свідка, а також посилання на тимчасове погіршення самопочуття чи пам'яті під час допиту, на думку представника потерпілої, не є підставами для призначення судової психіатричної експертизи, оскільки не свідчать про психічну неспроможність особи та не спростовують достовірність наданих нею показань. Факт того, що свідок не відповіла на окремі уточнюючі запитання, не може тлумачитися як доказ її нездатності сприймати та відтворювати події, а є предметом оцінки суду при аналізі доказів у сукупності. Дії обвинуваченого фактично спрямоване не на встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, а на затягування судового розгляду та створення сумнівів щодо допустимості доказів без належних на те підстав. У зв'язку з цим підстави для призначення судово-психіатричної експертизи відсутні. Стосовно клопотання обвинуваченого про призначення повторної судової психолого-психіатричної експертизи потерпілого ОСОБА_7 , підтримав доводи адвоката ОСОБА_12 .
3.Висновки суду та норми права, застосовані при вирішенні даного клопотання.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, прийшов до висновку про відмову в задоволенні заявлених обвинуваченим клопотань з наступних підстав.
Стаття 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачає, що судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Частиною 1 статті 242 КПК України передбачено, що експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Відповідно до ч.1 ст.69 КПК України експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України "Про судову експертизу" на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об'єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.
Відповідно до ч.1 ст. 332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст. 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою ст. 509 цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
Згідно ч. 1 ст. 244 КПК України сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо: 1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з'ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок; 2) сторона захисту не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об'єктивних причин. До відповідного клопотання мають бути додані копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання, а також копії документів, що підтверджують неможливість самостійного залучення експерта стороною захисту.
Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних та цивільних справах» № 8 від 30.05.1997 року у п. 10 та 11 надано роз'яснення про те, що повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб. В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта. Проведення повторної експертизи може бути доручено тільки іншому експертові.
Предметом судово-психологічних експертиз є психологічні, в тому числі вікові, особливості та психоемоційні стани особи в період, який має юридичне значення, або психологічні зміни після даного періоду, встановлення яких несе процесуальні наслідки. Об'єктом судово-психологічних експертиз є психічна діяльність конкретної особи.
Предметом судово-психіатричної експертизи є психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу.
Так, до матеріалів кримінального провадження №12021160000000784 долучено висновок комплексної комісійної судової психолого-психіатричної експертизи №285 від 26.05.2021 потерпілої ОСОБА_8 та висновок судово-психологічної експертизи №21-3872 від 13.08.2021 потерпілого ОСОБА_7 , в яких експертами надано відповіді на всі поставлені слідчим запитання щодо психічного та психологічного стану неповнолітніх потерпілих.
Всі експерти, які здійснювали вищенаведене експертне дослідження, попереджені про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України за надання завідомо неправдивого висновку, відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків та невиконання інших обов'язків експерта.
Натомість, від сторони захисту під час досудового розслідування, а також судового розгляду минулим складом суду жодних клопотань про призначення повторних експертиз потерпілих, судово-психологічної експертизи свідка, а також про визнання недопустимим доказом висновків вказаних експертиз та показань свідка ОСОБА_9 не надходило. Також стороною захисту не доведено неможливість залучити експертів самостійно через відсутність коштів чи з інших об'єктивних причин.
Фактично, заявляючи таке клопотання під час нового судового розгляду судом першої інстанції, обвинувачений наполягає на проведенні судом досудового розслідування, що не передбачено нормами діючого КПК.
Клопотання обвинуваченого обґрунтовано тим, що показання неповнолітніх потерпілих та свідка ОСОБА_13 не узгоджуються між собою та з іншими доказами у кримінальному провадженні, зокрема, стосовно дати вчинення відносно потерпілих злочинних дій, стосовно місця проживання обвинуваченого на час вчинення злочинів та інших обставин справи.
Але, на думку суду, вказані обставини не є підставою для проведення повторних судових психолого-психіатричної та психологічної експертиз стосовно потерпілих та первинної психологічної експертизи стосовно свідка.
Матеріали кримінального провадження не містять даних про наявність у свідка ОСОБА_9 яких то вікових особливостей, перебування її у психоемоційному стани або наявності у неї психологічних змін, та які встановлення яких несе процесуальні наслідки.
Стороною захисту не доведено, що експерти, проводячи первинні судові психолого-психіатричну та психологічну експертизи, дослідили не всі подані їм об'єкти чи не дали вичерпних відповідей на порушені перед ними питання, або ж, що висновки експерта є неясними. Так само обвинувачений не вказує на те, що є сумніви у правильності висновків експертів, пов'язані з їх недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що вони суперечать іншим матеріалам справи, а також на те, що при проведенні судових експертиз були істотно порушені процесуальні норми, які регламентують порядок призначення і проведення експертиз.
Оцінка доказів у справі, в тому числі і показань потерпілих, свідків, їх відповідність іншим матеріалам кримінального провадження є компетенцією суду, а не судового експерта.
Враховуючи вищевикладене, будь-яких підстав для задоволення клопотань обвинуваченого суд не вбачає.
На підставі ст.ст.101, 102, 332 КПК України, суд
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_14 про призначення повторних судово-психіатричної та судової психолого-психіатричної експертиз потерпілих, судової психологічної експертизи свідка - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1