Справа №521/18496/25
Провадження №2-ві/521/4/26
Ухвала
03 березня 2026 року
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Тополевої Ю.В.,
за участю секретаря - Онуфрієнко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Михайлюка Олега Анатолійовича у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна, набутого під час шлюбу особистою приватною власністю, -
В провадженні судді Хаджибейського районного суду міста Одеси Михайлюка Олега Анатолійовича перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна, набутого під час шлюбу особистою приватною власністю.
13 лютого 2026 року на адресу Хаджибейського районного суду міста Одеси надійшла заява ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Михайлюка Олега Анатолійовича.
Заява обґрунтована тим, що суддею Михайлюком Олегом Анатолійовичем у вказаній цивільній справі протягом тривалого проміжку часу не було розглянуто клопотання та постановлені відповідні процесуальні ухвали. Крім того, сторона відповідача незгідна з постановленою ухвалою від 18.0.2026 року про визнання явки сторін обов'язковою.
Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 25 лютого 2026 року визнано необґрунтованим відвід судді Михайлюка Олега Анатолійовича, вирішення питання про відвід передано на розгляд іншого судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Хаджибейського районного суду міста Одеси від 02 березня 2026 року, вищевказану заяву розподілено судді Тополевій Ю.В.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Суд, перевіривши матеріали заяви про відвід, в якій зазначено незгоду відповідача з процесуальними діями судді, приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви, виходячи з наступного.
Підстави для відводу судді передбачені ст. 36 ЦПК України.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, суддя не може брати участь у розгляді справи за наявності підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України.
Також, підставами відводу (самовідводу) законодавець визначив недопустимість повторної участі судді в розгляді справи (ст. 37 ЦПК).
Частина 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду.
У справі «Пєрсак проти Бельгії» Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами, провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
У справі «Хаушильд проти Дані» зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що Долгіх Костянтином Анатолійовичем не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді Михайлюка Олега Анатолійовича при вирішенні даної цивільної справи, а незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36-40 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Михайлюка Олега Анатолійовича у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна, набутого під час шлюбу особистою приватною власністю - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: Ю.В. Тополева
03.03.26