Справа №504/2981/23
Провадження №2/504/415/26
Доброславський районний суд Одеської області
03.03.2026с-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - Барвенка В.К.,
за участі: секретаря - Ориник М.В., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, смт. Доброслав, позовну заяву Ружицького Сергія Миколайовича в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «Проксима» проти громадянина рф ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований в рф, АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за оплату житлово - комунальних послуг, -
Представник ТОВ «Фінансова компанія «Проксима» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги за період з 01.05.2017 по 21.11.2022 у розмірі 176045,96 грн: пеню за період з 01.05.2017 по 23.02.2022 у розмірі 66586,95 грн; інфляційні втрати за період з 01.05.2017 по 23.02.2022 у розмірі 88093,69 грн; три відсотка річних за період з 01.05.2017. по 23.02.2022 у розмірі 25466,37 грн. та судовий збір: 5342,89 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що між Обслуговуючим Кооперативом «Чорноморська Рів?єра», та асоційованим членом цього кооперативу громадянином Російської Федерації ОСОБА_2 , паспорт № НОМЕР_2 , виданим відділом УФМС Ханти-Мансійському автономному округу-Югра в м. Нижнєвартівськ Російської Федерації, 06.03.2010 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , укладено Договір про участь в компенсації витрат кооперативу №БОА-77 від 18.10.2013р.
Згідно порядку та на умовах Договору КВК, Кредитор зобов?язується регулярно організовувати ряд дій та заходів, направлених на задоволення потреб та організацію життєдіяльності Боржника на території комплексу житлового, рекреаційного та оздоровчого призначення «Чорноморська Рів?єра», який знаходиться в селі Фонтанка, Одеського району, Одеської області, на якій Кредитор виконує свою діяльність згідно свого Статуту, шляхом оплати третім особам вартості послуг, товарів та робіт (далі за текстом «ПТР») вказаних в Переліку, контролювати їх якість, а Боржник отримує право дольового використання ПТР вказаного в Переліку.
Боржник свої зобов?язання виконувати платежі, в розмірах, послідовності та термінах згідно Договору КВК здійснював несвоєчасно та в неповному обсязі.
Між Кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Проксима»« укладений Договір № 3 від 23 грудня 2022 року про відступлення права вимоги. Згідно Договору Кредитор відступає за плату всі вимоги Кредитора до Боржника станом на дату відступлення Прав Вимоги за Договором КВК, щодо погашення заборгованості за послуги, товари та роботи у сфері житлово-комунальних послуг, неустойки, додаткових послуг та інших платежів визначених Договором КВК за період з 01.05.2017 по 21.11.2022.
На 21 листопада 2022 року у Боржника перед Кредитором виникла заборгованість в розмірі 176045,96 грн.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу Кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або Користуючись своїм правом, Новий Кредитор просить Суд стягнути з Боржника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період прострочення з 01.05.2017 по 23.02.2022 в розмірі 83093,62 грн, а також 3% річних від простроченої суми за період прострочення з 01.05.2017 по 23.02.2022 в розмірі 25466,37 грн.
В судове засіданні відповідач не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце його проведення шляхом надсилання повістки та повідомленням на сайті суду.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак подав клопотання до позову в якому просить у разі неявки відповідача постановити по справі заочне рішення та за відсутності позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що між Обслуговуючим Кооперативом «Чорноморська Рів?єра», та асоційованим членом цього кооперативу громадянином Російської Федерації ОСОБА_2 , паспорт № НОМЕР_2 , виданим відділом УФМС Ханти-Мансійському автономному округу-Югра в м. Нижнєвартівськ Російської Федерації, 06.03.2010 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , укладено Договір про участь в компенсації витрат кооперативу №БОА-77 від 18.10.2013р.
Згідно порядку та на умовах Договору КВК, Кредитор зобов?язується регулярно організовувати ряд дій та заходів, направлених на задоволення потреб та організацію життєдіяльності Боржника на території комплексу житлового, рекреаційного та оздоровчого призначення «Чорноморська Рів?єра», який знаходиться в селі Фонтанка, Одеського району, Одеської області, на якій Кредитор виконує свою діяльність згідно свого Статуту, шляхом оплати третім особам вартості послуг, товарів та робіт (далі за текстом «ПТР») вказаних в Переліку, контролювати їх якість, а Боржник отримує право дольового використання ПТР вказаного в Переліку.
Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначено ЗУ «Про кооперацію».
Відповідно до статті 2 ЗУ «Про кооперацію» кооперативна організація - кооператив або кооперативне об'єднання; кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування; обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу; членський внесок - грошовий неповоротний внесок, який періодично сплачується членом кооперативного об'єднання для забезпечення поточної діяльності кооперативного об'єднання.
Згідно з частиною другою статті 6 ЗУ «Про кооперацію» відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Споживачем за цим Законом є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Положеннями пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до житлово-комунальних послуг, належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно зі статтями 67, 68 Житлового Кодексу України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами, і має вноситися споживачами послуг своєчасно.
За пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач обов'язкові внески не сплачував, внаслідок чого станом на 21 листопада 2022 року виникла заборгованість в розмірі 176045,96 грн.
Між Кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Проксима»« укладений Договір № 3 від 23 грудня 2022 року про відступлення права вимоги. Згідно Договору Кредитор відступає за плату всі вимоги Кредитора до Боржника станом на дату відступлення Прав Вимоги за Договором КВК, щодо погашення заборгованості за послуги, товари та роботи у сфері житлово-комунальних послуг, неустойки, додаткових послуг та інших платежів визначених Договором КВК за період з 01.05.2017 по 21.11.2022.
В подальшому на адресу відповідача направлено повідомлення про відступлення права вимоги.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідач не належно виконує свій обов'язок щодо оплати обов'язкових внесків та є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання.
Борг за період з за період з 01.05.2017 по 21.11.2022 становить 176045,96 грн. Подані позивачем докази на підтвердження фактичних обставин справи є належними, допустимими, та в своїй сукупності достатніми для ухвалення судового рішення. Водночас, доказів щодо погашення заборгованості або щодо неотримання послуг чи їх неналежної якості, відповідачем суду не представлено.
У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суда відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Статтею 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Правом вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних кредитор наділений у силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
За змістом ч. 2 ст. ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних як складова грошового зобов'язання та особлива міра відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Саме такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18).
За таких обставин, оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність доказів, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Проксима»« до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги у розмірі 176045,96 грн. пеню за період з 01.05.2017 по 23.02.2022 у розмірі 66586,95 грн; інфляційні втрати за період з 01.05.2017 по 23.02.2022 у розмірі 88093,69 грн; три відсотка річних за період з 01.05.2017. по 23.02.2022 у розмірі 25466,37 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У відповідності до змісту ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що за подання даного позову позивач поніс додаткові витрати по сплаті судового збору в розмірі 5342,89 гривень.
Враховуючи те, що позовні вимоги були задоволені повністю, то суд стягує судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам на суму 5342,89 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6,7,10-13, 18, 76-81,89, 141, 258, 259, 263-265,268,273,274,279, 352-353 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов Ружицького Сергія Миколайовича в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «Проксима» проти громадянина рф ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований в рф, АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за оплату житлово - комунальних послуг, - задовольнити.
Стягнути громадянина рф ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований в рф, АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «Фінансова компанія «Проксима» заборгованість за комунальні послуги у розмірі 176045,96 грн. пеню у розмірі 66586,95 грн; інфляційні втрати у розмірі 88093,69 грн; три відсотка річних за період у розмірі 25466,37 грн. та понесені судові витрати у сумі 5342,89 грн.
Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з моменту його отримання в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.
Суддя В. К. Барвенко