Справа № 502/106/26
03 березня 2026 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого - судді Масленикова О.А.
за участю секретаря судового засідання Скрипкіної А.Ю.
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за заявою
ОСОБА_1
заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про
встановлення факту належності правовстановлюючого документа,-
Заявник ОСОБА_1 , звернулась до Кілійського районного суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.
На обгрунтування заявлених вимог, у поданій заяві та уточненій заяві від 28.01.2026 року, заявник вказала, що у січні 2026 року вона звернулась до Кілійського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для оформлення електронної трудової книжки та підрахунку її трудового стажу з належним пакетом документів.
Під час звернення інспектор сервісного центру оглянувши пред'явлені нею документи в усному порядку пояснила, що в документах є розбіжності у написанні прізвища заявника, а саме в дипломі спеціаліста серії НОМЕР_1 , виданому 22 червня 1996 року Одеською державною академією харчових технологій прізвище заявника зазначено як « ОСОБА_2 » замість вірного « ОСОБА_3 » як за паспортом громадянина України. Також, в усному порядку інспектором було рекомендовано звернутися до суду для виправлення розбіжностей.
У зв'язку з необхідністю підтвердження стажу роботи за період навчання, виникла необхідність встановити факт належності правовстановлюючого документу, тому заявник просила суд:
- встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , диплому спеціаліста, реєстраційний номер НОМЕР_2 , виданого 22 червня 1996 року Одеською державною академією харчових технологій на ім'я « ОСОБА_1 ».
На дату розгляду справи заявник ОСОБА_1 надала заяву, в якій просила суд розглянути справу без її участі, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - Мазуранчик Анастасія Олегівна, надала заяву, в якій просила суд розглянути справу без її участі, та зазначила, що з кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення власник або уповноважений ним орган зобов'язаний ознайомити працівника під розписку в особистій картці (типова відомча форма № П-2, затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 року № 277, в якій має повторюватися відповідний запис з трудової книжки (вкладиша). Згідно із ст. 62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Відсутність трудової книжки або допущені порушення під час її ведення (відсутність потрібних записів, їх невідповідність існуючим вимогам тощо) в подальшому ускладнює оформлення пенсій. У таких випадках при встановленні трудового стажу потрібно керуватися «Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 №637 (зі змінами).
Відповідно до норм Порядку №637, якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, свідоцтвом про смерть, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку. Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності або відповідного статусу, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою, які внесені в довідки на підставі первинних документів.
У документах наявних у заявника є розбіжність, а саме: у дипломі спеціаліста серії НОМЕР_1 від 22.06.1996 року вказано прізвище « ОСОБА_2 », тоді як у паспорті прізвище вказано « ОСОБА_3 ». Враховуючи, що трудова книжка заявника заповнена з порушеннями Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників та цей факт суперечить також вимогам Порядку №637, Порядку №22-1 і потребує вирішенню в порядку окремого провадження цивільного судочинства у відповідності до норм ст. 315 ЦПК України.
Враховуючи наведе вище, Головне управління покладається на об'єктивність та неупередженість суду при вирішенні питання щодо задоволення заяви, а також на прийняття законного рішення по справі.
У зв'язку з тим, що розгляд справи проведено за відсутності всіх учасників справи, фіксування ходу судового засідання звукозаписувальним технічним засобом не здійснювалось, що узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 247 України.
Дослідивши подану заяву та надані докази по справі, судом встановлено наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини:
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 20.03.1971 року Шевченківським сіль ЗАГС Кілійського району Одеської області встановлено, що ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 20.03.1971 року було складено відповідний актовий запис №26. Батьками записані ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , /а.с.6/.
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 виданого 03.11.1990 року с. Шевченкове сільська Рада Кілійського району Одеської області УССР встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрували шлюб 03.11.1990 року, про що було складено відповідний актовий запис №62. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєне прізвище « ОСОБА_3 », /а.с.5/.
Згідно диплому спеціаліста серії НОМЕР_1 , реєстраційний №666, виданого 22.06.1996 року Одеською державною академією харчових технологій вбачається, що даний диплом та додаток до диплома спеціаліста виданий на ім'я ОСОБА_1 , яка в 1989 році вступила до Одеського технологічного інституту харчової промисловості та в 1996 році закінчила повний курс за спеціальністю «Технологія зберігання та переробки зерна», /а.с.7-8/.
Згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_5 , датою заповнення 03.07.1989 року вбачається, що трудова книжка видана на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В подальшому прізвище « ОСОБА_8 » закреслено та зазначено прізвище « ОСОБА_3 », про що додатково свідчить напис, завірений гербовою печаткою на обкладинці книжки, згідно якого зазначено, що прізвище замінено на ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 03.11.1990 року.
Згідно трудової книжки серії НОМЕР_6 , датою заповнення 07.02.1997 року вбачається, що трудова книжка видана на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під №2 міститься запис про навчання в Одеській академії харчових технологій з 1989 року по 1996 рік, який внесений на підставі диплома НОМЕР_1 від 22.06.1996 року.
Згідно паспорта громадянина України № НОМЕР_7 виданого 05.06.2019 року органом ДМС 5133 вбачається, що паспорт виданий на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , /а.с.3/.
При вирішенні справи судом застосовано наступні норми права.
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до положення п.1 ч.1 ст.315 ЦПК суд розглядає справи про встановлення належності правовстановлюючих документів особі, прізвище ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігається з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а саме належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
У п. 1 постанови Пленуму також зазначено, що суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Згідно листа Верховного Суду України «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012, коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, громадяни мають право звернутись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належності громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зважаючи на встановлені з досліджених доказів обставини справи, суд приходить до висновку, що доводи заявника є законними та обґрунтованими, розбіжності у написанні прізвища виникли, ймовірно, внаслідок неправильного перекладу, встановлення факту належності диплома про освіту має для заявниці юридичне значення, оскільки необхідне для реалізації права на пенсійне забезпечення, а тому беручи до уваги, що в позасудовому порядку неможливо встановити відповідний юридичний факт, задовольняє заяву.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 259, 263-265, 315 ЦПК України, суд -
Заяву задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , диплому спеціаліста, реєстраційний номер НОМЕР_2 , виданого 22 червня 1996 року Одеською державною академією харчових технологій на ім'я « ОСОБА_1 »
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення рішення.
Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников