03 березня 2026 року
м. Рівне
Справа № 572/2416/25
Провадження № 22-ц/4815/417/26
Головуючий у Сарненському районному суді
Рівненської області: суддя Ведяніна Т.О.
Присяжні: Кабанець М.В., Ковальова Н.М.
Рішення суду першої інстанції
(повний текст) проголошено:
об 08 год. 30 хв. 07 листопада 2025 року
у м. Сарни Сарненського району Рівненської області
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий: Хилевич С.В.
судді: Боймиструк С.В., Ковальчук Н.М.
секретар судового засідання: Маринич В.В.
за участі: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 07 листопада 2025 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Сарненська міська рада Рівненської області, Сарненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; про усиновлення дітей,
У травні 2025 року в суд звернувся ОСОБА_1 із заявою про усиновлення дітей - ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , залучивши ОСОБА_2 , Сарненську міську раду Рівненської області (далі - Сарненська міська рада), Сарненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Сарненський відділ ДРАЦС) як заінтересованих осіб.
Мотивуючи заяву, вказувалося, що 22 січня 2019 року він зареєстрував шлюб із ОСОБА_5 , про що Сарненським відділом ДРАЦС зроблено актовий запис №23. Від попередніх стосунків дружина має двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , однак записи про народження дітей здійснено відповідно до ст. 135 СК України. Звертав увагу на те, що місце знаходження біологічних батьків цих дітей невідоме. Покликався на те, що заявник, дружина та її діти проживають разом, а діти сприймають ОСОБА_1 як батька, яким створені усі належні умови для проживання та розвитку дітей.
Вважав відсутніми перешкоди для усиновлення дітей за станом здоров'я. Крім цього, до кримінальної відповідальності не притягувався, отримує стабільний дохід - пенсійні виплати, мати дітей проти усиновлення не заперечує, а тому усиновлення відповідає їх інтересам.
Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 07 листопада 2025 року відмовлено у заяві ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Сарненська міська рада, Сарненський відділ ДРАЦС; про усиновлення дітей.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи оскаржуване рішення незаконним і необґрунтованим, що фактично полягало у невідповідності висновків суду обставинам справи та неправильному застосуванні норм матеріального права, просить його скасувати і задовольнити заяву повністю.
Обґрунтовуючи її, зазначалося про хибність висновку суду щодо відсутності постійного місця проживання заявника, адже разом із ОСОБА_2 та дітьми безоплатно проживають у житловому будинку, який належить тітці, що дозволяє заощаджувати значну суму грошових коштів в інтересах сім'ї. В будинку всі разом мешкають близько семи років, а майбутньому бажають придбати власне житло. Оскільки слід відрізняти місце проживання від місця перебування особи, звертає увагу на норми ст. 29 ЦК України, ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" та ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".
Зауважував, що висновок виконавчого комітету Сарненської міської ради №3/2025 від 09.04.2025, висновок комунального некомерційного підприємства "Сарненська центральна районна лікарня" від 04 березня 2025 року та витяг з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" свідчать на користь його заяви та інтересів дітей.
Тому судом не було враховано і його вік, стан здоров'я, матеріальне становище, забезпечення дітей гармонійними і стабільними домашніми умовами, а також відповідність його намірів вимогам закону та моральним засадам суспільства. При цьому має стійке бажання виховувати і утримувати дітей, їх усиновлення проводиться у найкращих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов розвитку і життя. Діти самі бажають змінити прізвище та по батькові.
З огляду на наведені обставини судом залишено без належного застосування ст.ст. 3-5, 7, 207, 211, 218, 220, 223-225, 229, 231, 232, 234 СК України, роз'яснення абз. першого пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав".
Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається, що 22 січня 2019 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_5 зареєстровано шлюб, про що свідчить відповідне свідоцтво серії НОМЕР_1 , видане 19 січня 2024 року повторно Сарненським відділом ДРАЦС, актовий запис №23.
Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 24 березня 2015 року, виданим того ж дня Виконавчим комітетом Стрільської сільської ради Сарненського району Рівненської області (актовий запис №9), встановлено, що батьками ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_6 і ОСОБА_7 .
Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 28 березня 2017 року, виданим того ж дня Сарненським районним відділом ДРАЦС (актовий запис №163), встановлено, що батьками ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .
Відомості про батьків дітей, народжених ОСОБА_7 , записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, що підтверджується витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00049694250 та №00049694525 від 25 лютого 2025 року.
Актом обстеження умов проживання заявника, складеним 08 квітня 2025 року Службою у справах дітей Сарненської міської ради Рівненської області, стверджується, що ОСОБА_1 разом із сім'єю (дружиною та неповнолітніми дітьми) проживають у будинку по АДРЕСА_1 , який утримується у належних санітарно-гігієнічних умовах, стосунки між членами родини доброзичливі.
З висновку №111 про стан здоров'я заявника, складеного 09 травня 2025 року Комунальним некомерційним підприємством "Сарненська центральна районна лікарня", видно, що за станом здоров'я ОСОБА_1 може бути усиновлювачем і не має як усиновлювач відповідних обмежень, передбачених ст. 212 СК України.
У висновках Комунального некомерційного підприємства "Сарненська центральна районна лікарня" від 27 березня 2025 року вказується про те, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 є здоровими.
Витягом з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» підтверджено, що станом на 25 лютого 2025 року заявник до кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої чи непогашеної судимості не має, в розшуку не перебуває.
Мати дітей - ОСОБА_2 04 березня 2025 року надала свою згоду на усиновлення ОСОБА_1 її неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , що встановлено з відповідної письмової заяви, посвідченої 04 березня 2025 року приватним нотаріусом Сарненського районного нотаріального округу Рівненської області, зареєстровано в реєстрі за №364.
Діти - ОСОБА_3 і ОСОБА_4 09 квітня 2025 року у присутності фахівців Служби у справах дітей Сарненської міської ради висловили свою письмову згоду щодо їх усиновлення ОСОБА_1 .
Змістом Індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування стверджується, що ОСОБА_1 отримував і отримує відповідні пенсійні виплати.
Характеристикою №12/06-46, складеною 05 травня 2025 року старостою Ремчицького старостинського округу Сарненського району Рівненської області, встановлено, що за час проживання на території старостинського округу ОСОБА_1 зарекомендував себе з позитивного боку. Проходив службу у Збройних Силах України з перших днів повномасштабного вторгнення, отримав поранення, проходить реабілітацію. Спокійний, урівноважений, добре контактує з односельцями, бере активну участь у громадському житті с. Яринівка та старостинського округу.
З висновку Органу опіки та піклування виконавчого комітету Сарненської міської ради Рівненської області від 09 квітня 2025 року №03/06-166 вбачається, що заявник може бути усиновлювачем та не має передбачених ст. 212 СК України обмежень щодо можливості бути усиновлювачем. ОСОБА_1 , який перебуває у зареєстрованому шлюбі із матір'ю дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , звернувся із відповідним клопотанням, виявивши бажання усиновити цих дітей. Заявник за станом здоров'я не має обмежень для усиновлення, до кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої чи непогашеної судимості не має, сім'я проживає у належних матеріально-побутових умовах, заявник, який має стабільний дохід, бере активну участь у вихованні та утриманні дітей, із якими склались доброзичливі стосунки, через що Орган опіки та піклування дійшов переконання про те, що усиновлення ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , є доцільним та відповідає інтересам дітей.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із відсутності фактичних і правових підстав для задоволення вимог заявника, адже з його пояснень та заінтересованої особи встановлено, що подружжя не має власного житла, вони проживають у помешканні, яке винаймають.
Оскільки законодавством заборонено можливість усиновлення дитини особою, яка не має постійного місця проживання, а заявник проживає у тимчасовому житлі, яке винаймається, тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Проте з такими висновками погодитися не можна.
Згідно зі ст.ст. 3-5, 7, 135, 207, 211, 218, 220, 223-225, 229, 231, 232, 234 СК України сім'я є первинним та основним осередком суспільства.
Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Кожна особа має право на проживання в сім'ї.
Держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї.
Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство.
Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.
При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу.
Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.
Усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини.
Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років.
Згода дитини на усиновлення не потрібна, якщо вона проживає в сім'ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.
На усиновлення дитини одним із подружжя потрібна письмова згода другого з подружжя, засвідчена нотаріально.
Особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення. Подання такої заяви через представника не допускається.
Суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема:
1) стан здоров'я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини;
2) мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину;
3) мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення;
4) взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною;
5) особу дитини та стан її здоров'я;
6) ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.
При дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини.
Усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.
Особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір'ю, батьком дитини або повнолітньої особи.
Якщо усиновлюється дитина, яка досягла семи років, то для запису усиновлювача матір'ю, батьком потрібна згода дитини, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 218 цього Кодексу.
Суд задовольняє таку заяву усиновлювача у рішенні про усиновлення, якщо це відповідає інтересам дитини.
Якщо усиновлювач записується батьком дитини, відповідно змінюється по батькові дитини.
Про зміни, передбачені у цій статті, суд зазначає у рішенні про усиновлення.
З моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов'язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням.
З моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов'язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням.
Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов'язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини.
Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов'язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.
Дитина, яка усиновлена, зберігає права на пенсію, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, які вона мала до усиновлення.
З висновку Верховного Суду, що зроблений у постанові від 27 жовтня 2021 року у справі №204/586/20, вбачається, що в контексті положень про усиновлення та батьківство усиновитель робить свідомий та виважений вибір набути прав батька (матері) стосовно дитини, яка не є його кровною, та приймає на себе кореспондуючий цьому обов'язок стати рідною людиною цій дитині, вживати всіх можливих заходів та дій в інтересах дитини, займатися її вихованням та розвитком таким чином і в такому обсязі, які в мінімальному значенні закріплені у законодавстві та визначаються загальними уявленнями про батьківство. При цьому зовнішньо також має прослідковуватися те, що дитина відчуває, що вона перебуває в такому оточенні, яке забезпечить їй у необхідному випадку допомогу, зокрема і на її прохання у звичайних побутових обставинах.
У постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі № 712/11527/17 зазначено, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Похідний характер означає відсутність пріоритету інтересів батьків над інтересами дитини та переважність права захисту прав дитини, а тому в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин справи.
Також апеляційний суд звертає увагу, що згідно зі статтею 8 Європейської конвенції про усиновлення дітей (ETS N58), прийнятої 24 квітня 1967 року в Страсбурзі, і яка відповідно до статті 9 Конституції України є складовою частиною національного законодавства України, компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише тоді, коли впевниться, що воно здійснюється в інтересах дитини. Кожного разу компетентний орган звертає особливу увагу на те, щоб це усиновлення забезпечило дитині стабільні та
гармонійні домашні умови.
Принцип 6 Конвенції «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, схваленої резолюцією Генеральної Асамблеї ООН, проголошує, що дитина для повного та гармонійного розвитку її особистості, потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли є можливість, рости під піклуванням та відповідальністю своїх батьків і у всякому випадку в атмосфері любові й моральної і матеріальної забезпеченості.
Стаття 20 Конвенції «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року Генеральної Асамблеї ООН відзначає, що одним з власних якнайкращих інтересів дитини є її усиновлення.
З роз'яснень, що дані Пленумом Верховного Суду України в абз. першому п. 6 своєї постанови від 30.03.2007 №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" (із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду України №20 (v0020700-08 від 19.12.2008), видно, що вирішуючи заяву по суті, суд зобов'язаний перевірити наявність передбачених законом підстав для усиновлення, зокрема: чи дали батьки дитини згоду на це (якщо вона необхідна); чи може заявник бути усиновлювачем; чи є дитина відповідно до законодавства суб'єктом усиновлення і чи виконано вимоги ч.ч. 1-3 ст. 218 СК України (2974-14) щодо наявності згоди дитини; чи відповідають висновок органу опіки та піклування і дозвіл на усиновлення уповноваженого органу виконавчої влади необхідним вимогам.
Приходячи до переконання про задоволення апеляційної скарги, колегія суддів бере до уваги обставини справи і наявні докази - як кожен окремо, так і у їх сукупності, які об'єктивно та безсумнівно свідчать про обґрунтованість вимог ОСОБА_1 , а також думки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , які висловилися про бажання дітей бути усиновленими заявником. Тому апеляційний суд вважає, що заявника слід оголосити усиновлювачем дітей із внесенням відповідних змін до актового запису та зобов'язанням органу державної реєстрації актів цивільного стану виконати вказівки суду.
Крім того, враховується те, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_4 , виданим Головним управлінням Національної гвардії України 03 грудня 2020 року, а також є особою з інвалідністю 3 групи, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_5 , виданим Управлінням соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації 13 січня 2026 року (дійсне до 01 січня 2027 року).
При цьому колегія суддів не згодна із твердженнями суду попередньої інстанції про відсутність у заявника постійного місця проживання як підстави для відмови в усиновленні, адже оціненими і проаналізованими засобами доказування у справі підтверджується те, що місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване у АДРЕСА_2 . При цьому фактично він разом із сім'єю у складі дружини ОСОБА_2 та дітей - ОСОБА_3 і ОСОБА_4 проживають у будинку АДРЕСА_1 , який безоплатно орендують. Тобто обставин, які унеможливлюють усиновлення, не встановлено, а усиновлення дітей заявником переслідує якнайкращі інтереси самих малолітніх.
Згідно із ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
В засіданні апеляційного суду з'ясовано, що мотиви ОСОБА_1 щодо усиновлення не є корисливими, не переслідують будь-які інші цілі ніж ті, що пов'язані з бажанням прихистити дітей, дати їм сім'ю, сімейний затишок, можливість отримати добре виховання, навчання та утримання від усиновлювача.
Як убачається, суд першої інстанції увагу на наведені обставини не звернув, що призвело до ухвалення рішення, яке не може залишатися чинним.
Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання appelatio - дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція, по суті, є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист.
Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до п. 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства.
Підставою для скасування оскаржуваного рішення та прийняття постанови про задоволення заяви відповідно до пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до непарвильного застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 07 листопада 2025 року скасувати.
Задовольнити заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Сарненська міська рада Рівненської області, Сарненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; про усиновлення дітей.
Оголосити ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, усиновлювачем ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 №9 від 24 березня 2015 року, складеного Виконавчим комітетом Стрільської сільської ради Сарненського району Рівненської, а саме:
-у графі "прізвище" змінити " ОСОБА_3 " на " ІНФОРМАЦІЯ_4 ";
-у графі "по батькові" змінити " ОСОБА_3 " на " ІНФОРМАЦІЯ_4 ";
-у графі "батько" записати " ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України".
Зобов'язати Сарненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести до актового запису №9 від 24 березня 2015 року про народження дитини - ОСОБА_3 відповідні зміни та видати нове свідоцтво про народження дитини.
Оголосити ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, усиновлювачем ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 №163 від 28 березня 2017 року, складеного Сарненським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, а саме:
-у графі "прізвище" змінити " ОСОБА_4 " на " ІНФОРМАЦІЯ_5 ";
-у графі "по батькові" змінити " ОСОБА_4 " на " ІНФОРМАЦІЯ_5 ";
-у графі "батько" записати " ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України".
Зобов'язати Сарненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести до актового запису №163 від 28 березня 2017 року про народження дитини - ОСОБА_4 відповідні зміни та видати нове свідоцтво про народження дитини.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено: 03 березня 2026 року
Головуючий: С.В. Хилевич
Судді: С.В.Боймиструк
Н.М.Ковальчук