Справа № 948/525/25 Номер провадження 22-ц/814/387/26Головуючий у 1-й інстанції Косик С.М. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.
23 лютого 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючий суддя: Триголов В.М.
Судді: Дорош А.І., Лобов О.А.
Секретар: Горбун К.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , адвоката Жури Наталії Володимирівни на ухвалу Машівського районного суду Полтавської області від 26 червня 2025 року по справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, -
У червні 2025 року до Машівського районного суду Полтавської області через систему «Електронний суд» від представника заявниці ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , надійшла зазначена заява, мотивована тим, що заявниця проживала разом з ОСОБА_3 як дружина та чоловік, а також перебувала на його утриманні, але ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловік загинув під час виконання бойового завдання при захисті Батьківщини і вона бажає оформити пенсію по втраті годувальника та отримати одноразову грошову допомогу як члену сім'ї загиблого, але їй відмовили, оскільки відсутні документи, які засвідчують факт її перебування на утриманні померлого чоловіка. У зв'язку з викладеним ОСОБА_1 просить встановити факт перебування її на утриманні її чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Машівського районного суду Полтавської області від 26 червня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Непогодившись із вказаним рішенням його в апеляційному порядку оскаржив заявник ОСОБА_1 . Скарга мотивована тим, що рішення прийняте з порушенням норм процесуального права.
Апелянт вказує, що у серпні 2023 року ОСОБА_1 зверталась до Машівського районного суду Полтавської області з заявою про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_4 . 05.10.2023 ухвалою Машівського районного суду Полтавської області у справі №948/1650/23, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 20.12.2023, закрито провадження у цивільній справі ОСОБА_1 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_5 про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні у зв'язку з тим, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства. Роз'яснено ОСОБА_1 право звернутись з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.
Закриваючи провадження по справі суд першої інстанції виходив з того, що вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні ОСОБА_3 , який загинув під час участі у бойових діях, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства, оскільки пов'язані з доведенням наявності в неї певного соціально-правового статусу, який має значення у публічно правових відносинах та впливає на підтвердження і можливість реалізації таких прав у сфері соціального забезпечення. Вказане рішення винесено з врахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц як обов'язкових для врахування відповідно до ст.263 ЦПК України
Визначення судами підсудності вказаної та аналогічних справ здійснювалось на підставі позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 22.03.2023 у справі № 290/289/22-ц, від висновків якої в подальшому відступив Верховний Суд. Так, Велика Палата ВС у своїй постанові від 18.01.2024 року у справі №560/17953/21 відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30.01.2020 у справі № 287/167/18-ц, у постанові Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №290/289/22-ц (п. 117). , вказавши, що юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.
Зважаючи на викладене апелянт просить скасувати ухвалу Машівського районного суду Полтавської області від 26 червня 2025 року, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи , перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги приходить до слідуючого висновку.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Тобто, у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
За змістом ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Згідно із ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Такий правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, від 08 листопада 2019 року у справі № 161/853/19, від 27 березня 2019 року у справі № 569/7589/17.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (ч. 4 ст.315 ЦПК України).
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.
У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим конкретною статтею про зміст заяви.
Згідно з ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою.
ОСОБА_1 у своїй заяві зазначила, що метою встановлення факту перебування на утриманні є виникнення права на оформлення пенсії по втраті годувальника та отримання одноразової грошової допомоги, як члену сім'ї загиблого.
Відповідно до ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають, зокрема утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно доЗакону України"Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно з абз. 1 ст.31 Закону України"Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Звертаючись із заявою в порядку окремого провадження ОСОБА_1 не надала жодних відомостей про зацікавлених осіб, членів сім'ї померлого , окрім себе , проте задоволення поданої ОСОБА_1 заяви потягне за собою зменшення одноразової грошової допомоги право на яку мають інші члени сім'ї загиблого, що у свою чергу вплине на їх прав та інтереси.
За таких обставин, встановлення юридичного факту перебування ОСОБА_1 на утриманні її чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , метою якого є виникнення права на отримання пенсії по втраті годувальника та отримання одноразової грошової допомоги як члену сім'ї загиблого, може вплинути на права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших членів сім'ї померлого і спору між ними.
Таким чином, суд першої інстанції, правильно встановивши фактичні обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 на підставі ч.4 ст. 315 ЦПК України, оскільки встановлення факту перебування на утриманні пов'язується із наступним вирішенням спору про право, а тому такий спір має вирішуватися в порядку позовного, а не окремого провадження.
За наведених обставин колегія суддів вважає, що доводи наведені в апеляційній скарзі не знайшли своє підтвердження та висновків суду не спростовують. Посилання скаржника на зміну позиції Верховного суду щодо розгляду даної категорії справ в порядку цивільного судочинства та безпідставність відмови у відкритті на підставі п.2 ч.1 ст.186 ЦПК , колегія суддів відхиляє , адже у відкритті провадження було відмовлено, саме з підстав визначених ч.4 ст.315 ЦПК .
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді вказаної заяви, судом першої інстанції були дотримані вимоги процесуального закону, а тому оскаржувана ухвала як законна та обґрунтована підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись ст. ст. 368,374,375,381384 ЦПК України, суд , -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката Жури Наталії Володимирівни залишити без задоволення.
Ухвалу Машівського районного суду Полтавської області від 26 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий суддя: В.М. Триголов
Судді: А.І. Дорош
О.А. Лобов