Житомирський апеляційний суд
Справа №295/7839/23 Головуючий у 1-й інст.
Номер провадження №21-з/4805/5/26
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_1
02 березня 2026 року Житомирський апеляційний суд
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні апеляційного суду в м. Житомирі заяву начальника Державної установи «Житомирська виправна колонія (№4)» ОСОБА_4 про роз'яснення вироку Житомирського апеляційного суду від 09.10.2024 щодо ОСОБА_5 , засудженого за ч.2 ст.307 КК України,
встановив:
10.02.2026 року начальник ДУ «Житомирська виправна колонія (№4)» ОСОБА_6 звернувся до апеляційного суду з заявою про роз'яснення вироку Житомирського апеляційного суду від 09.10.2024 щодо ОСОБА_5 , засудженого за ч.2 ст.307 КК України, посилаючись на те, що останній прибув до установи для виконання покарання, але у резолютивній частині вироку не зазначено з якого часу необхідно рахувати строк відбуття покарання.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи заяви, колегія суддів вважає, що вказані заява про роз'яснення судового рішення підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Системне тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто, роз'яснення рішення суду це спосіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Так, вироком Житомирського апеляційного суду від 09.10.2024 року ОСОБА_5 засуджено за ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
При цьому в резолютивній частині вироку апеляційного суду не зазначено з якого часу необхідно рахувати строк відбуття покарання.
Відповідно до п.2 ч.4 ст.374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначаються початок строку відбування покарання.
Таким чином, враховуючи, що запобіжний захід під час судового розгляду до ОСОБА_5 не застосовувався, відповідно до ст.73 КК України початок строку відбування покарання останнім слід рахувати з дня його затримання на виконання вироку суду.
Згідно розпорядження Богунського районного суду м.Житомира від 25.10.2024 вирок Житомирського апеляційного суду від 09.10.2024 року щодо ОСОБА_5 набрав законної сили 09.10.2024 року (а.п.29 т.2)
Відповідно до повідомлення т.в.о. заступника начальника Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 від 25.02.2026 року засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на виконання вироку Житомирського апеляційного суду від 09.10.2024 року було затримано о 12:00 годині 07 листопада 2024 року, що підтверджується протоколом затримання від 07.11.2024 року.
З огляду на наведене, керуючись ст. 380 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Заяву начальника Державної установи «Житомирська виправна колонія (№4)» ОСОБА_4 про роз'яснення вироку Житомирського апеляційного суду від 09.10.2024 року щодо ОСОБА_5 , засудженого за ч.2 ст.307 КК України - задовольнити.
Початок строку відбуття покарання засудженому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з дня його затримання на виконання вироку суду, тобто з 07 листопада 2024 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: