Справа № 285/6287/25 Головуючий у 1-й інст. Васильчук Л. Й.
Категорія 39 Доповідач Панкеєва В. А.
03 березня 2026 р. м. Житомир
Житомирський апеляційний суд в складі судді Панкеєвої В.А., вирішуючи відповідно до вимог ст.359 ЦПК України, питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 12 січня 2026 року у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Рішенням Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 12 січня 2026 року позов задоволено частково, стягнуто із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 , вул. Саксаганського, 133А, м. Київ, 01032) заборгованість за кредитним договором №24.04.2025-100002610 від 24.04.2025 у розмірі 36230,47 грн (тридцять шість тисяч двісті тридцять гривень 47 коп), з яких: 15368,4 грн. - основний борг; 20862,07 грн. - проценти за користування кредитом; судовий збір в розмірі 1595,77 грн. (одна тисяча п'ятсот дев'яносто п'ять гривень 77 коп).
Не погодившись із вказаним рішенням, 16 лютого 2026 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв'язку подала апеляційну скаргу.
25 лютого 2026 року із суду першої інстанції до Житомирського апеляційного суду надійшли матеріали цивільної справи №285/6287/25.
Дослідивши матеріали справи та подану апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до висновку про залишення її без руху з таких підстав.
За змістом статті 354 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 358 ЦПК України передбачено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків, подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.
Згідно частини 3 статті 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що повний текст рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 12 січня 2026 року виготовлено 12 січня 2026 року.
Таким чином, строк на апеляційне оскарження необхідно обраховувати з 13 січня 2026 року та який закінчився 11 лютого 2026 року.
Однак, відповідачем подано до Житомирського апеляційного суду апеляційну скаргу 16 лютого 2026 року, тобто з порушенням строків, встановлених процесуальним законом.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Тобто, реалізація учасником справи наданого права на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду здійснюється шляхом подання ним заяви про поновлення процесуального строку.
Проте заявник не звернувся із заявою про поновлення строку апеляційного оскарження, тобто не порушує питання про поновлення цього строку.
За таких умов, названу апеляційну скаргу належить залишити без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, а саме для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, у якій потрібно зазначити поважні причини для поновлення такого строку (за їх наявності) та надати докази на їх підтвердження.
Відповідно до вимог п.2 ч.2 ст.356 ЦПК України, в апеляційній скарзі мають бути зазначені: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно з п.4 ч.8 ст.14 ЦПК України, якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення відповідних відомостей.
Відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в паперовій формі.
Проте, в порушення п.2 ч.2 ст.356 ЦПК України в апеляційній скарзі не зазначено відомості про наявність або відсутність у неї електронного кабінету.
За таких обставин ОСОБА_1 , необхідно подати до Житомирського апеляційного суду належно оформлену апеляційну скаргу із зазначенням відомостей про наявність або відсутність у скаржника електронного кабінету.
Згідно з ст.356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У апеляційній скарзі вказано, що оскільки ОСОБА_1 є учасником бойових дій, це є підставою для звільнення її від сплати судового збору відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір".
Разом з тим, відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) зроблений правовий висновок про те, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Вбачається, що з позовом до суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Серед них немає пільг щодо звільненням від сплати судового збору у справах із вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.
Зазначене узгоджується із постановою Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), постановою Верхового Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.09.2020 по цивільній справі №288/1856/18 (провадження №61-3987св20).
Враховуючи категорію справи та вимоги, які були предметом розгляду, посилання відповідача на те, що він на підставі пункту 13 ч.1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, є необґрунтованими, оскільки спір між сторонами виник з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому даний спір не пов'язаний із порушенням прав відповідача, як учасника бойових дій, постраждалого учасника Революції гідності, Героя України, відтак він не звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 п.1 частини другої ст.4 цього Закону - за подання до суду юридичною особою заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн станом на 01 січня 2025 року).
Відповідно до пп.6 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується в розмірі 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Враховуючи викладене вище, за подання апеляційної скарги судовий збір підлягає сплаті у розмірі 4542,00 грн (із розрахунку:3028,00х150%).
Відповідно до Закону України "Про судовий збір" та листа Державної судової адміністрації України № 15-15335/15 від 28.08.2015 судовий збір згідно закону перераховується у безготівковій або готівковій формі, при сплаті судового збору через онлайн системи, банкомати для приймання платежів, інтернет-банкінг, банківські установи обов'язковими для заповнення платниками є наступні реквізити:
Отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485
Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA498999980313101206080006797
Код класифікації доходів бюджету 22030101
При сплаті судового збору поле «призначення платежу» розрахункового документа повинно бути заповнено наступним чином: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Житомирський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Відповідно до ст.9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
За вказаних обставин, відкриття апеляційного провадження є неможливим, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.185, 356, 357 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 12 січня 2026 року у справі №285/6287/25 залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ним копії даної ухвали.
Роз'яснити заявнику, що заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження необхідно подати або надіслати на адресу Житомирського апеляційного суду.
Роз'яснити, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Роз'яснити заявнику, що належно оформлена апеляційна скарга разом із копіями скарги в новій редакції відповідно до кількості учасників справи та оригінал квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору мають бути подані безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Роз'яснити, що в разі не подання належно оформленої апеляційної скарги разом із копіями скарги в новій редакції відповідно до кількості учасників справи та оригіналу квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Панкеєва