Провадження № 33/803/557/26 Справа № 210/943/25 Суддя у 1-й інстанції - Сільченко В. Є. Суддя у 2-й інстанції - Гришин Г. А.
26 лютого 2026 року м. Кривий Ріг
Суддя Дніпровського апеляційного суду Гришин Г.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю:
захисника особи, стосовно якої
вирішується питання про притягнення
до адміністративної відповідальності, адвоката Булгакової Д.А.,
апеляційну скаргу адвоката Булгакової Д.А., подану в інтересах особи, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Металургійного районного суду м. Кривого Рогу від 09 вересня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік; стягнуто судовий збір в розмірі 605,60 гривень,
Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :
Постановою Металургійного районного суду м. Кривого Рогу від 09 вересня 2025 року встановлено, що Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №241655, 08.02.2025 року о 11 годин 44 хвилин. в м. Кривий Ріг по проспекту Миру, 8, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes E-220 н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук,підвищена жвавість, неприродна блідість обличчя. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку у лікаря нарколога у закладі охорони здоров'я КПНД «ДОР» відмовився на нагрудний відео реєстратор Motorola VB-400 471662. Факт руху зафіксовано на відеореєстратор. Права та обов'язки роз'яснено на нагрудний відео реєстратор Motorola VB-400 471662. Чим порушив п.2.5 ПДР- Відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів.
Доводи апеляційної скарги:
В апеляційній скарзі захисник Булгакова Д.А., яка діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Металургійного районного суду м. Кривого Рогу від 09 вересня 2025 року у справі № 210/943/25, та поновити строк на її оскарження.
В обґрунтування клопотання зазначає, що розгляд справи було здійснено за відсутності ОСОБА_1 . Зазначає, що ОСОБА_1 для доступу до матеріалів справи добросовісно зареєстрував 04 березня 2025 року кабінет в підсистемі Електронний суд, що підтверджується відповіддю № 29693613 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС. Через електронний кабінет здійснив подачу клопотання про закриття провадження в справі та заяву про ознайомлення з матеріалами справи.
Проте, 30 грудня 2025 року в канцелярії Металургійного районного суду було з'ясовано, що електронний кабінет ОСОБА_1 фактично не прикріплений до справи в системі Електронний суд, що перешкодило ОСОБА_1 ефективно дізнатися про перебіг розгляду справи. Зазначене є технічною обставиною, яка не залежала від волі ОСОБА_1 , але об'єктивно позбавила його можливості своєчасно дізнатися про оголошення 09 вересня 2025 року постанови суду.
На час подання апеляційної скарги, ОСОБА_1 копію оскарженої постанови не отримав.
В апеляційній скарзі захисник Булгакова Д.А. просить скасувати постанову Металургійного районного суду м. Кривого Рогу від 09 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, із застосуванням правових наслідків, передбачених ст. 296 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, а, навпаки, висловлював згоду пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу.
Звертає увагу, що на неодноразові запитання ОСОБА_1 щодо того, які саме конкретні ознаки сп'яніння у нього наявні, працівники поліції не змогли надати жодної чіткої та конкретної відповіді. Натомість йому формально зачитувався перелік можливих ознак, передбачених Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), без їх індивідуалізації стосовно ОСОБА_1 . Таким чином, працівниками поліції не було належним чином зафіксовано об'єктивних ознак сп'яніння, які б відповідали вимогам Інструкції та могли слугувати правовою підставою для складання Протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зазначає, що ні матеріали справи, ні відеозапис не містить доказів наявності виявлених у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння. Окремо наголошує, що ознака - виражене тремтіння пальців рук не передбачена Інструкцією. Крім того, працівниками поліції фактично не здійснювалась перевірка цієї ознаки, оскільки ОСОБА_1 не пропонувалося витягнути руки або продемонструвати пальці для візуального огляду. Натомість із відеозаписів убачається, що ОСОБА_1 поводився спокійно та адекватно ситуації, постійно перебував у сидячому положенні в автомобілі, не виявляв жодної підвищеної жвавості, а колір його обличчя був природним.
Наголошує, що інспектор патрульної поліції Полковникова Г.С. роз'яснила ОСОБА_1 право самостійно пройти медичний огляд протягом двох годин, отримати відповідне Направлення та надати Висновок медичного огляду до суду.
Зазначає, що Направлення на медичний огляд було вручено ОСОБА_1 вже після складання протоколу про адміністративне правопорушення, а саме о 12 год. 59 хв. Таким чином, ОСОБА_1 об'єктивно не відмовлявся від проходження огляду, оскільки відповідне Направлення було вручено після складання протоколу, а сам огляд фактично було реалізовано ним згідно роз'яснень патрульної та у порядку та строки, передбачені Інструкцією.
Вважає, що суд першої інстанції не надав жодної оцінки відеоматеріалам, долученим до Протоколу про адміністративне правопорушення працівниками патрульної поліції, які є належними та допустимими доказами у справі та об'єктивно підтверджують невинуватість ОСОБА_1 .
Просить врахувати надані стороною захисту документи: Направлення на медичний огляд, видане інспектором патрульної поліції Полковниковою Г.С. (а.с. 3, 15); та Висновок за результатами медичного огляду на підставі Акту № 233 (а.с. 14), які підтверджується, що ОСОБА_1 08.02.2025 року о 14:00 звернувся до КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР», а о 14:20 год. був фактично оглянутий лікарем. Таким чином, ОСОБА_1 вклався у двогодинний строк, передбачений Інструкцією (час складання Протоколу - 12:40, час вручення Направлення - 12:59, час звернення - 14:00, час огляду - 14:20).
Окремо наголошує, що відповідно до п. 10 Висновку медичного огляду, у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено.
Звертає увагу, що суд безпідставно не взяв до уваги письмову заяву ОСОБА_1 про закриття провадження у справі (а.с. 12-13), у якій викладено позицію ОСОБА_1 щодо відсутності події та складу адміністративного правопорушення, а також наведено аргументи про недотримання працівниками поліції вимог Інструкції та відсутність факту відмови від проходження огляду;
Позиції сторін в суді :
В судовому захисник адвокат Булгакова Д.А. просила її апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених в ній. Не заперечувала проти розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , належним чином повідомленого про місце, день та час судового розгляду.
Ураховуючи положення ст. 268 КУпАП, якою не передбачено обов'язкову участь особи щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, а також строк, протягом якого особу може бути притягнуто до відповідальності в разі доведення її вини, та з огляду на те, що апелянтом не надано на розгляд суду будь-яких нових доказів, вважаю за можливе здійснити розгляд даної справи за відсутності належним чином повідомленого ОСОБА_1 .
Висновки суду:
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови суду слід поновити, апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступних підстав.
Апеляційним судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена 09 вересня 2025 року. В матеріалах справи відсутні докази вручення ОСОБА_1 та / або його захиснику копії оскарженої постанови судді. Проте, з матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга була подана захисником через підсистему «Електронний суд» 01.01.2026 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Разом з тим, враховуючи, що захисник доступ до матеріалів справи фактично отримала 30 грудня 2025 року, а також ураховуючи вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання захисника Булгакової Д.А. та поновлення строку на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений не з вини апелянта, і розцінює обставини, на які він посилається, як поважні.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції у порушення вимог ст. ст.7, 9 КУпАП допустив спрощений підхід при розгляді адміністративного провадження за ч. 1 ст. 130 КУпАП, всебічно не з'ясувавши всіх обставин події провадження у справі про адміністративне правопорушення, а обмежився лише відтворенням змісту протоколу про адміністративного правопорушення серії ЕПР1 №241655 від 08.02.2025 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зазначивши в оскарженій постанові обставини згідно протоколу про адміністративне правопорушення.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції в порушення вищезазначених вимог закону належним чином не з'ясував обставини справи, оскільки викладені в постанові висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не містять встановлених саме судом першої інстанції обставин вчинення чи не вчинення ОСОБА_1 складу інкримінованого йому правопорушення.
З огляду на зазначене, такі істотні порушення тягнуть за собою скасування судового рішення.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також слід враховувати, що за практикою ЄСПЛ процесуальний порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, в силу тяжкості стягнень, які передбачені законом, в плані забезпечення прав особи та стандартів доказування має прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства, в тому числі і до додержання стандарту доведення поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні.
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, підвищена жвавість, неприродна блідість обличчя. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку на визначення стану наркотичного сп?яніння водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Аналіз диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП вказує на те, що до відповідальності може бути притягнуто водія транспортного засобу у якого виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, і який відмовився від проходження огляду на стан такого сп'яніння у встановленому законом порядку.
Таким чином, доказуванню підлягають всі обставини, які є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Відповідно до п. 2 р. 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»,затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 р. огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.п. 7, 8, 12, 13 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язковим.
Згідно зі п.п. 3, 4 р. 1 Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. А ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд 1-ї інстанції при її розгляді не дотримався зазначених вимог закону танеобґрунтовано прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
З переглянутого відеозапису, доданого до матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки «Mercedes E-220» н.з. НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції. Під час спілкування з ОСОБА_1 працівником поліції зазначено, що у нього було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння. На законну вимогу працівника поліції ОСОБА_1 протягом всього часу спілкування з працівниками поліції не виказав прямої та чіткої відмови від проходження огляду на встановлення стану наркотичного сп'яніння в медичному закладі.
Разом з тим, з відеозапису, долученого до матеріалів справи (Clip-2, починаючи з 0:13:34), вбачається, що працівником поліції водію було роз'яснено, що він може самостійно пройти огляд в медичному закладі охорони здоров'я. Крім того, працівник поліції запевнив водія, що йому буде надано відповідне направлення, а вразі не підтвердження перебування ним в стані сп'яніння, висновок лікаря водій зможе пред'явити до суду як доказ.
В матеріалах справи наявне направлення ОСОБА_1 на проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі від 08.02.2025 р., оформлене працівником поліції об 11 год 55 хв ( а.с.2)
Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом на підтвердження доводів апеляційної скарги додано Висновок медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 233, виданого Комунальним підприємством «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» від 10 лютого 2025 року. (а.с. 54), з якого вбачається, що ОСОБА_1 о 14 год 00 хв 08.02.2025 р. пройшов огляд, і ознак сп'яніння у нього не виявлено. Чим спростовується вказівка протоколу про адміністративне правопорушення про наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння.
Отже, водій ОСОБА_1 , з урахуванням роз'яснення працівника поліції щодо можливості самостійного проходження огляду на встановлення стану сп'яніння в медичній установі, протягом 2 год 05 хв виконав такі дії та пройшов такий огляд в медичному закладі. При цьому працівник поліції не зазначив, що відповідно до п.2 Розділу 11 Інструкції огляд водія транспортного засобу на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я проводиться у присутності поліцейського.
З огляду на викладене, слід визнати, що висновок про те, що ОСОБА_1 однозначно відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння не підтверджується матеріалами справи, а навпаки, його дії по проходженню такого огляду у відповідності до роз'яснень працівника поліції свідчать про протилежне.
Порушення встановленого порядку проходження огляду (без участі поліцейського) було обумовлено саме роз'ясненнями про такий порядок, які надав поліцейський Іщенку І.В.
Обов'язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від необхідності доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Отже, оскільки під час розгляду справи в апеляційному суді? встановлено, що докази, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у справі відсутні, а згідно з ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника Булгакової Д.А. підлягає задоволенню, постанова судді 1-ї інстанції - скасуванню, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП - закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,
Адвокату Булгаковій Д.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , поновити строк на апеляційне оскарження постанови Металургійного районного суду м. Кривого Рогу від 09 вересня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційну скаргу захисника Булгакової Д.А., подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Постанову Металургійного районного суду м. Кривого Рогу від 09 вересня 2025 року відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу в його діях адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г.А. Гришин