Справа № 947/9232/26
Провадження № 2-о/947/180/26
про залишення заяви без руху
03.03.2026 року м. Одеса
Суддя Київського районного суду м. Одеси Бескровний Я.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису, -
До Київського районного суду м. Одеси надійшла заява від ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису.
Відповідно до ч. 3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Так, заява про видачу обмежувального припису подається до суду у порядку, передбаченому главою 13 розділу ІV ЦПК України та повинна відповідати як загальним вимогам, передбаченим у ст. 175, 177 ЦПК України, так і спеціальним, які передбачені ст. ст. 350-1, 350-2, 350-3, 350-4 ЦПК України.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Відтак, оскільки нормами ЦПК України не передбачено залишення без руху заяви, яка подана в порядку окремого провадження, в даному випадку підлягають застосуванню за аналогією положення ЦПК України щодо залишення без руху позовної заяви.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону, та строки розгляду даної категорії справ, заяву слід залишити без руху з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Так, заява про видачу обмежувального припису подається до суду у порядку, передбаченому главою 13 розділу ІV ЦПК України та повинна відповідати як загальним вимогам, передбаченим у ст. 175, 177 ЦПК України, так і спеціальним, які передбачені ст. ст. 350-1, 350-2, 350-3, 350-4 ЦПК України.
Відповідно до ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана: 1) особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»; 2) особою, яка постраждала від насильства за ознакою статі, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»; 3) батьками та іншими законними представниками дитини, родичами дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачухою або вітчимом дитини, а також органом опіки та піклування в інтересах дитини, яка постраждала від домашнього насильства, - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», або постраждала від насильства за ознакою статі, - у випадках, визначених Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»; 4) опікуном, органом опіки та піклування в інтересах недієздатної особи, яка постраждала від домашнього насильства, - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», або постраждала від насильства за ознакою статі, - у випадках, визначених Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено, зокрема, обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності). У разі неможливості надати докази, визначені пунктом 3 частини першої цієї статті, до заяви може бути додано клопотання про їх витребування.
При цьому, слід враховувати, що відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Постраждалими від домашнього насильства можуть бути: подружжя; колишнє подружжя; наречені; мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; особи, які мають спільну дитину (дітей); батьки (мати, батько) і дитина (діти); дід (баба) та онук (онука); прадід (прабаба) та правнук (правнучка); вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); рідні брати і сестри; інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя.
Поряд з тим, заявником не надано доказів на підтвердження наявності родинного зв'язку між нею та ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Крім того, згідно зі ст. 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису, серед іншого, повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності). У разі неможливості надати докази, визначені пунктом 3 частини першої цієї статті, до заяви може бути додано клопотання про їх витребування.
Згідно з частиною третьою статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
У своїй заяві заявник зазначає, що вона декілька раз зверталась у поліцію з приводу вчинення батьком домашнього насильства відносно неї, проте не зазначає, чи ухвалювались судом відповідні рішення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно заявника і не долучає до заяви належним чином засвідчених копій постанов суду за результатами розгляду матеріалів про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_1 .
Заявником також не зазначено про неможливість отримання доказів на підтвердження зазначених нею обставин та не подано обґрунтованого клопотання про витребування доказів, які заявник не може отримати самостійно.
На підставі вищевказаного заявнику необхідно надати суду докази, що підтверджують обставини, які свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Окрім цього, заявник не зазначає відомостей про те, чи спільно вони проживають (зокрема відомостей про місце реєстрації), кому належить нерухоме майно, перебувати в якому прохає заявник заборонити кривднику.
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У той же час, Європейський суду своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає строк для усунення недоліків.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що заява не відповідає вимогам ст.175, 177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків, який, з огляду на строки розгляду справ цієї категорії, не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Керуючись ст.175, 185, 259-261, 294 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків заяви - п'яти днів з дня отримання даної ухвали суду.
Роз'яснити, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута заявникам.
У разі подання уточненої заяви чи додаткових документів у зв'язку із виконанням ухвали судді, надати їх у кількості сторін визначених у заяві відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України.
Копію ухвали направити заявнику для виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Бескровний Я. В.