Справа № 947/4997/26
Провадження № 1-кс/947/1744/26
10.02.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026160000000144 від 31.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026160000000144 від 31.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
У клопотанні сторона обвинувачення, з метою збереження речового доказу просить накласти арешт на автомобіль марки «Nissan Qashqai», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , належить ОСОБА_5 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження і користування вказаним транспортним засобом власником та іншими особами
Учасники кримінального провадження у судове засідання не з'явились,про розгляд клопотання повідомлялись належним чином. Прокурор надав заяву про розгляд клопотання без його участі. Також до клопотання слідчим долучено заяву власника, в якій остання просить прийняти рішення на розсуд суду.
Відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється
Дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження.
Як вбачається з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України: «У випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу».
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У судовому засіданні встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Одеській області, перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026160000000144 від 31.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 30.01.2026 року близько 19 год. 20 хв., водій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем марки «Nissan Qashqaі» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Левітана, виконуючи маневр повороту ліворуч на вул. Люстдорфская дорога в м. Одеса, допустила наїзд на пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка переходила проїзну частину, по регульованому пішохідному переходу на дозволяючий (зелений) сигнал світлофорного об'єкту.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 від отриманих тілесних ушкоджень померла в кареті ШМД. (ЄО 1112 від 30.01.2026 ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області).
30.01.2026, слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Одеській області розпочато огляд місця дорожньо-транспортної пригоди, і під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди було виявлено та вилучено автомобіль марки «Nissan Qashqai», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який на собі залишив механічні ушкодження, характерні для даної дорожньо-транспортної пригоди.
Вилучений з місці події автомобіль марки «Nissan Qashqai», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , спрямований на майданчик тимчасового зберігання транспортних засобів, розташований за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Аеропортівська, 27/1.
31.01.2026, автомобіль марки «Nissan Qashqai», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні № 12026160000000144 від 31.01.2026.
Автомобіль марки «Nissan Qashqai», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , належить ОСОБА_5 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 .
Слідчим суддею встановлено, що вилучене під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки зберігають на собі сліди ДТП та необхідні для подальшого проведення експертиз.
Вищевикладене також підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою слідчого, відповідно до якої вилучені під час огляду місця ДТП автомобіль визнаний речовим доказом в рамках кримінального провадження.
Також, даний автомобіль містить на собі сліди кримінального правопорушення у вигляді механічних ушкоджень та в ході досудового розслідування виникає необхідність встановлення об'єктивних обставин дорожньо-транспортної пригоди, проведення експертизи технічного стану транспортного засобу та транспортно-трасологічної експертизи.
Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України, експертиза проводиться за зверненням сторони кримінального провадження, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Слідчий суддя звертає увагу, що для експертного дослідження транспортний засіб, причетний до дорожньо-транспортної пригоди, необхідно зберігати у такому стані, в якому він знаходився після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне експерт, а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого транспортного засобу.
Для дослідження експертам необхідно надавати транспортний засіб без внесення в його конструкцію будь яких змін, та без здійснення будь яких ремонтно-відновлювальних робіт.
Отже, з метою встановлення істини по кримінальному провадженню, з'ясування механізму дорожньо-транспортної пригоди, з'ясування причини наїзду автомобіля марки «Nissan Qashqai», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 на пішохода ОСОБА_6 потрібне детальне комплексне дослідження та огляд вказаного транспортного засобу за участю спеціалістів в галузі судової автотехніки і транспортної трасології, у зв'язку з чим у кримінальному провадженні №12026160000000144від 31.01.2026 призначено судову автотехнічну експертизу технічного стану транспортного засобу, а також судову транспортно - трасологічну експертизу.
Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Мета судового контролю полягає в тому, щоб досудове розслідування в кримінальних провадженнях проводилось із дотриманням принципу верховенства права.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
З клопотання та долучених в його обґрунтування матеріалів вбачається, що вилучений майно автомобіль п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України відноситься до речей, які зберегли на собі сліди скоєння кримінального правопорушення.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає, що з метою встановлення істини по кримінальному провадженню та з'ясування причин дорожньо-транспортної пригоди потрібне детальне дослідження вилученого транспортного засобу за участю спеціалістів в галузі автотехніки, що свідчить про наявність необхідності у їх арешті.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпеченні збереження зазначеного у клопотанні майна. В свою чергу не накладення арешту на майно, може призвести до його знищення, приховання, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження та суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженню.
Згідно п. 20 постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України»: «Зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів , здійснюються на спеціальних майданчиках і стоянках для зберігання тимчасово затриманих засобів».
Одночасно слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер. Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль марки «Nissan Qashqai», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , належить ОСОБА_5 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження і користування вказаним транспортним засобом власником та іншими особами.
Виконання ухвали покласти на слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1