Справа № 496/3974/24
Провадження № 1-кс/496/312/26
25 лютого 2026 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області
у складі слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Біляївка клопотання слідчого СВ Відділення поліції №2 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про арешт майна по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024162250000008 від 31.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України, -
Слідчий звернулася до слідчого судді із клопотанням, в якому просить накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5121082400:01:001:0292, яка належить ОСОБА_4 та будівлі та споруди, що на ній розташовані.
Дослідивши клопотання про арешт майна з додатками, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Як вбачається з п. 10 Листа ВСС України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 05.04.2013 № 223-558/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» після розгляду клопотання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя вправі постановити ухвалу про: 1) задоволення клопотання; 2) відмову у задоволенні клопотання; 3) повернення його для усунення недоліків, якщо клопотання подано слідчому судді без додержання вимог, визначених відповідною нормою КПК, зокрема прокурору чи цивільному позивачу, якщо клопотання про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК (ч. 3 ст. 172 КПК).
Слідчий просить накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5121082400:01:001:0292, яка належить ОСОБА_4 , яку згідно постанови про визнання речовими доказами від 20.02.2026 року визнано речовим доказом.
При цьому, на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про арешт майна, було долучено: витяг з ЄРДР за №42024162250000008 від 31.05.2024 року, технічний звіт, проект ДУ «Одеське лісове господарство», протокол огляду місця події від 23.07.2024 року, протоколи допиту свідків, технічний паспорт на будинок садового типу з господарськими будівлями та спорудами №438/20, витяг з реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, поземельна книга, відкрита 12.10.2021 року, постанова про визнання речовими доказами від 20.02.2026 року, інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Разом з тим, з вказаного переліку долучених до клопотання про арешт майна документів вбачається, що відсутні письмові пояснення власника земельну ділянку з кадастровим номером 5121082400:01:001:0292 ОСОБА_4 , також відсутні засоби зв'язку власника, що унеможливлює здійснення виклику власника майна.
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Положення зазначеної вище норми основного закону узгоджуються зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Частиною третьою статті 21 КПК України встановлено, що кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків, у порядку, передбаченим цим Кодексом.
Враховуючи, що слідчим до матеріалів клопотання та в клопотанні про арешт майна не долучено контактних даних щодо особи, стосовно майна якого розглядається клопотання про арешт майна, слідчий суддя позбавлений можливості повідомити останнього про дату розгляду клопотання про арешт майна, що в свою чергу позбавляє його права на доступ до справедливого суду.
Частиною 3 ст. 172 КПК України закріплено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, слідчий суддя, приходить до висновку, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 КПК України, тому підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 170-172, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ Відділення поліції №2 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про арешт майна по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024162250000008 від 31.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України - повернути прокурору.
Встановити строк для усунення недоліків - 72 години.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1