Справа № 496/1606/26
Провадження № 1-кс/496/330/26
27 лютого 2026 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 , яка приймає участь в режимі відеоконференції,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Одесі, громадянина України, одруженого, офіційно не працюючого, має на утриманні неповнолітніх дітей, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026162250000209 від 25.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України,
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні СВ Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження № 12026162250000209 від 25.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , у не встановлений в ході проведення досудового розслідування час, маючи умисел направлений на незаконне зберігання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабісу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» №60/95-ВР від 15.02.1995 року та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними №62/95-ВР» від 15.02.1995 року, невстановленим способом придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, який почав зберігати за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 . Під час проведення обшуку 25.02.2026 року за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, масою 937 г, маса канабісу у висушеному стані становить 851,73 г, що відповідно до Таблиці № 1 невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів які знаходяться у незаконному обігу, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», є великим розміром. ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, тобто у незаконному зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби в великих розмірах. 25.02.2026 року о 21 годині 25 хвилин ОСОБА_5 затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України та 26.02.2026 року йому повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення. Обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено наркотичний засіб обіг якого обмежено - канабіс; висновком експерта №СЕ-19/116-26/4723-НЗПРАП від 26.02.2026 року, відповідно до якого надана да дослідження речовина являється наркотичним засобом, обіг якого обмежено канабісом, маса канабісу у висушеному стані становить 851,73 г; показаннями осіб ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , залучених в якості понятих до проведення слідчих дій; іншими доказами;
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам визначених у ч. 1 ст. 177 КК України. В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених п. п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Так, існує ризик передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, адже підозрюваний ОСОБА_5 усвідомлюючи імовірність засудження за інкримінованому злочину, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, та призначення йому реальної міри покарання у виді позбавлення волі на строк до 3 років, може переховуватись від органу досудового розслідування, що в свою чергу унеможливить виконання завдання кримінального провадження та встановлення у ньому об'єктивної істини. Крім того, у відповідності до п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, наявний ризик, що пов'язаний із незаконним впливом на свідків у вказаному кримінальному провадженні, оскільки понятими при проведенні обшуку являлися сусіди ОСОБА_5 , тому останній може вплинути на свідків з метою викривлення показів свідків з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Вказані ризики можуть поставить під загрозу можливість притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності в міру своєї вини за інкримінованим йому злочину, тому необхідно застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 необхідно враховати, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж домашній арешт не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов'язання не може бути застосовано, у зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. У провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. При цьому суду доцільно оцінити суворість можливого покарання ОСОБА_5 особу підозрюваного та визнати реальну небезпеку, можливість його ухилення від правосуддя у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, у зв'язку з чим слідчий звернувся з вказаним клопотанням.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, вважає, що наявні підстави для застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 в судовому засідання заперечувала проти клопотання, просила застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання чи домашнього арешту в нічний час доби, пояснивши при цьому, що заявлені ризики не підтверджуються, її підзахисний має міцні соціальні зв'язки, працює неофіційно, переховуватися від органів досудового розслідування не збирається, свідки вже допитані.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав позицію свого адвоката.
Вислухавши пояснення прокурора, врахувавши позиції захисника та підозрюваного, вивчивши матеріали, додані до клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Клопотання відповідає вимогам ст. 184 КПК України. Слідчий в клопотанні та прокурор в судовому засіданні довів наявність підстав, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України.
На цій стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення (п. 175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява №42310/04) від 21.04.2011).
В діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України та слідчим доведено існування обґрунтованої підозри у скоєнні вказаного злочину. Причетність ОСОБА_5 до оголошеної підозри підтверджується долученими до клопотання матеріалами, в яких міститься достатня інформація, яка може переконати стороннього спостерігача в цьому, та попереднє судове рішення щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Визначені органом досудового розслідування ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби, який може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
На переконання суду, цілодобовий домашній арешт із забороною залишати житло за місцем реєстрації підозрюваного забезпечить можливість задоволення потреб підозрюваного та сприятиме реалізації його конституційних прав.
Щодо особи підозрюваного ОСОБА_5 , слідчим суддею, крім іншого, встановлено, що він раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, офіційно не одружений.
На теперішній час проблема наркозлочинності прямо порушує права всіх людей (в тому числі й тих, що не вживають наркотичні речовини) на життя та здоров'я, безпечне середовище, а вживання наркотичних засобів та психотропних речовин наносить невиправну шкоду життю та здоров'ю особи, які відповідно до Конституції України визнаються найвищою соціальною цінністю та потребують пріоритетного захисту з боку держави.
Приймаючи до уваги вагомість наявних даних про причетність до вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, яке може бути застосовано, відомостей про особу підозрюваного, який притягається до кримінальної відповідальності за вчинення нетяжкого злочину, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання особи під цілодобовим домашнім арештом із забороною залишати місце проживання (за винятком необхідності прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога», чи перебування у безпечному місці під час оголошення сирени «Повітряна тривога» і випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги).
Для дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків, слідчий суддя вважає необхідним покласти на підозрюваного, передбачені у ч.5 ст. 194 КПК України, обов'язки, які є доцільними.
Наразі доводи сторони захисту щодо необхідності застосування особистого зобов'язання або не цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя відхиляє через високий ступінь процесуальних ризиків.
Згідно ч.6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. При цьому, запобіжний захід застосовується відносно особи в межах строку досудового розслідування.
Відповідно до положень п.4 ч.3 ст. 219 КПК України, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Даний строк може бути продовженим. ОСОБА_5 повідомлено про підозру 26.02.2026 року, згідно дослідженого слідчим суддею повідомлення про підозру.
Приймаючи до уваги вищевикладене, слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 , слід застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, однак в межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 181, 186, 193, 194, 196, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання старшого слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати житло за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 27.02.2026 року до 26.04.2026 року включно, за винятком випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та переховування у найближчому бомбосховищі (укритті) під час оголошення повітряної тривоги.
Відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за викликом, в тому числі за номером телефону підозрюваного;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватись від спілкування з свідками у вказаному кримінальному провадженні поза межами проведення досудового розслідування;
Встановити строк дії ухвали - до 26.04.2026 року, в межах строку досудового розслідування.
Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання вищевказаних зобов'язань, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвалу направити для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, контроль за виконанням даного запобіжного заходу покласти на прокурора Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 .
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 03.03.2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1