про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під артою
03 березня 2026 рокуСправа № 495/1815/25
Номер провадження 1-кп/495/27/2026
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровському Одеської області клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в об'єднаному кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120251622400000116 від 08.01.2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Миколаївка, Овідіопольського району, Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Білгород-Дністровський, Одеської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
В провадженні головуючої судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 знаходиться об'єднаноне кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120251622400000116 від 08.01.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
03.03.2026 до суду надійшло клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 .
Із вказаного клопотання вбачається, що Білгород-Дністровським міськрайонним судом здійснюється судовий розгляд обвинувального акту відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України та ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
Зазначає, що на теперішній час існує наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб зашкодити кримінальному провадженню
Останній раз строк дії запобіжного заходу було продовжено ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11.11.2025, який закінчусться 09.01.2026, у зв'язку з чим, відповідно до ч. З ст. З31 КПК України, суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_6 , обвинувачуеться у скоєн тяжкого кримінального правопорушення, а саме таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, за яке передбачене покарання у вид позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, та позбавлення волі на строк від семи до десяти років, а також те, що ОСОБА_6 має задовільний стан здоров'я, не працює, схильний до скоєння кримінальних правопорушень і той факт, що жоден з більш м'яких заходів не зможе запобігти вище вказаним ризикам, прость продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотанння, вказав, що наведені ризики є безпідставними, просив застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши доводи клопотання та обвинувальний акт, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 331 КПК України суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
П. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості.
Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед яких: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
На підставі викладеного та враховуючи наявність обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_6 , у разі визнання його винуватими, а саме те, що досудове розслідування інкримінує обвинувачення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 10 років, враховуючи його вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, а також те, що на даний час по кримінальному провадженню не допитані обвинувачені та свідки, суд дійшов висновку про те, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює запобігання ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Крім того будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі « Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суду з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Судом встановлено, що судове провадження у кримінальному провадженню не закінчено, строк обраного під час досудового розслідування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 закінчується 07.03.2026.
Також у судовому засіданні встановлено, що відсутні переконливі докази на підтвердження обставин, які б вказували на зменшення або зникнення ризиків, доведених прокурором при обранні вказаного запобіжного заходу.
Враховуючи встановлені обставини, існування ризиків в їх сукупності та взаємозв'язку, на переконання суду запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі у подальшому може вплинути на проведення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження та не забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
З урахуванням встановлених в судовому засіданні ризиків та обставин кримінального правопорушення, а також обґрунтованості клопотання сторони обвинувачення, підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно обвинуваченого в судовому засіданні встановлено не було.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 186, 194, 196, 197, 395 КПК України, суд,
Клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопопушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, строком на 60 (шістдесят) днів, який діє до 01 травня 2026 року включно з утриманням його в Державній установі "Ізмаїльський слідчий ізолятор".
Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_6 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 20 прожиткових мімнімумів доходів громадян що складає 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного обвинуваченого ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- не відлучатися за межі Білгород-Дністровського району без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати до слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурора,який здійснює процесуальне керівництво в рамках кримінального провадження або суду за першим викликом;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками з приводу обставин вчиненого кримінального правопорушення;
- здати на зберігання слідчому СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, який здійснює досудове розслідування свої документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Копію ухвали для виконання направити начальнику Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_7