справа № 492/286/26
провадження 3/492/87/26
Іменем України
03 березня 2026 року м.Арциз
Суддя Арцизького районного суду Одеської області Варгаракі С.М.,
розглянувши справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Відділення поліції № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Арциз Одеської області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 173-2, частиною 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
Згідно з протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАД № 761677 , серії ВАД № 761689 від 25 лютого 2026 року, ОСОБА_1 , 25 лютого 2026 року близько 11 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно ОСОБА_2 в присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме, ображав ОСОБА_2 нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілої. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені частиною 1 статті 173-2, частиною 2 статті 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП, вважаю за можливе розглянути справу у відсутності правопорушника, за наявними у справі письмовими доказами, враховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 277 КУпАП.
Суддя, розглянувши протоколи про адміністративні правопорушення, дослідивши матеріали справи, вважає, що притягуваний своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП, а його провина у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 761689 від 25 лютого 2026 року; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 25 лютого 2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 ; письмовими поясненнями самого притягуваного ОСОБА_1 .
Таким чином, провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, повністю доведена матеріалами справи про адміністративне правопорушення та підтверджена доказами, дослідженими суддею.
При накладенні адміністративного стягнення, відносно ОСОБА_1 суддя враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
До обставин, які відповідно до статті 34 КУпАП пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинені ним адміністративні правопорушення, суддя відносить щире розкаяння винного.
Обставин, які відповідно до статті 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинені ним адміністративні правопорушення, суддею встановлено не було.
Отже, враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, суддя дійшов висновку про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП та вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в межах мінімального розміру, передбаченого санкцією частини 1 статті 173-2 КУпАП
Суддя вважає, що застосування даного виду адміністративного стягнення буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Окрім того, відповідно до положень статті 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.
Відповідно до положення статті 284 КУпАП, постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.
Направлення кривдника на проходження програми для кривдників є один із спеціальних заходів протидії домашньому насильству, що передбачено пунктом 4 статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Відповідно до пункту 6 статті 1 статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Згідно з частиною 6 статті 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.
З огляду на те, що в силу вказаної норми статті 39-1 КУпАП направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» є правом суду, суддя при вирішенні питання про накладення стягнення на ОСОБА_1 дійшов висновку про відсутність підстав для направлення його на проходження відповідної програми.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.
Разом з тим, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , вважаю за необхідне провадження у справі за частиною 2 статті 173-2 КУпАП закрити, виходячи із наступного.
Відповідно до диспозиції частини 2 статті 173-2 КУпАП, правопорушенням є діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що особою, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі; дитина, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 761677 від 25 лютого 2026 року, складеного відносно ОСОБА_1 слідує, що ОСОБА_1 у присутності малолітньої ОСОБА_3 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру.
При цьому, протокол про адміністративне правопорушення не містить в описі суті вчиненого адміністративного правопорушення дій ОСОБА_1 саме відносно малолітньої ОСОБА_3 , як про це зазначено у частині 2 статті 173-2 КУпАП, тобто, які дії стосовно дитини було ним вчинено, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю цієї дитини.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» №3733-IX від 22.05.2024 було внесено зміни до статті 269 КУпАП («Потерпілий»), відповідно до якої, якщо адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 або 173-6 цього Кодексу, було вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа також визнається потерпілим, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням, і на неї поширюються права потерпілого, крім права на відшкодування майнової шкоди.
Тобто, якщо правопорушення вчинено не відносно малолітньої дитини, а тільки у її присутності, то вказана дитина визнається потерпілою і у працівників поліції немає необхідності складати окремий протокол, так як жодних дій по відношенню до дитини вчинено не було.
Як слідує з матеріалів справи, малолітня дитина ОСОБА_3 є свідком вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_2 , так як безпосередні дії не були направлені на малолітню дитину.
Отже, вчинення домашнього психологічного насильства в присутності малолітньої дитина ОСОБА_3 не може свідчити про наявність складу ще одного адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 173-2 КУпАП.
Відповідно до пунтку 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, адміністративне провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 173-2 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 173-2 КУпАП.
Керуючись статтями 34-35, 40-1, 173-2, 221, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
ухвалив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення за частиною 1 статті 173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) гривень 00 копійок в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до статей 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення; у разі несплати штрафу в установлений строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням його майна; у разі примусового виконання постанови з нього стягується подвійний розмір штрафу.
Реквізити для сплати штрафу і судового збору розміщені на офіційному веб-порталі «Судова влада» - https://ar.od.court.gov.ua/sud1502/gromadyanam/rekvizit/ та https://ar.od.court.gov.ua/sud1502/gromadyanam/tax/.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 173-2 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області Варгаракі С.М.