Справа № 491/139/26
Провадження № 3/491/64/26
іменем України
03 березня 2026 року м. Ананьїв
Суддя Ананьївського районного суду Одеської області Желясков Олег Олександрович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 12 листопада 1998 року Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків не надано; офіційно не працює, відповідно до витягу з ІКС «ІПНП», доданого до протоколу, протягом року не піддавався адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою статті 190 КУпАП,
24 лютого 2026 року працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 611694 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 190 КУпАП.
Згідно вказаного протоколу 30 січня 2026 року о 19 годині 25 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 зберігав вогнепальну мисливську зброю марки «ИЖБ 17», калібр 16 мм, № НОМЕР_2 , при цьому не мав відповідного документа дозвільного характеру на зберігання такої зброї.
03 березня 2026 року на дату, визначену в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 прибув до суду та йому було вручено пам'ятку про його права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП та Конституцією України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив факти, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, свою вину визнав. Додатково пояснив, що рушниця належала його батькові, не бажає її реєструвати відповідно до вимог закону та просить передати на користь держави.
Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши відомості, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, і додані до нього матеріали, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вирішуючи справу, суд виходить з наступного.
Згідно статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності
Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
За приписами статті 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція частини першої статті 190 КУпАП передбачає відповідальність за придбання, зберігання, передача іншим особам або продаж громадянами вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду без відповідного документа дозвільного характеру, виданого уповноваженим державним органом.
Вивченням матеріалів справи про адміністративні правопорушення встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 611694 від 24 лютого 2026 року, відповідно до якого 30 січня 2026 року о 19 годині 25 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 зберігав вогнепальну мисливську зброю марки «ИЖБ 17», калібр 16 мм, № НОМЕР_2 , не маючи відповідного документа дозвільного характеру на зберігання такої зброї (а.с.4);
- письмовими поясненням ОСОБА_1 від 24 лютого 2026 року (а.с.6), які підтверджені його поясненнями, наданими ним в судовому засіданні;
- матеріалами з кримінального провадження № 12026162360000019, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 січня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. 31 січня 2026 року провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з встановленням відсутності в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України (а.с.8-16);
- квитанцією № Б 014732 від 30 січня 2026 року про те, що вилучену зброю «ИЖБ 17», калібр 16, серії НОМЕР_2 , 1950 року випуску прийнято на зберігання в окремому сейфі при черговій частині Сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області (а.с.17).
Суд вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КУпАП, оскільки з доданого до протоколу про адміністративне правопорушення витягу з ІКС «ІПНП» (а.с.3), вбачається, що останній протягом року не піддавався адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених ч. 1 ст. 190 КУпАП.
Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Водночас суд зазначає, що з урахуванням загальних засад судочинства, норм суспільної етики та моралі, досягнення мети адміністративного стягнення можливе без застосування стягнення як такого, якщо особа усвідомила невідповідність своєї поведінки нормам закону.
З пояснень ОСОБА_1 , наданих ним у судовому засіданні, вбачається, що йому в повній мірі зрозуміло, що порушення які, посягають на встановлений порядок управління, є неприпустимим.
Враховуючи особу громадянина ОСОБА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, його вік та матеріальне становище, обставини скоєного ним правопорушення, ступінь вини, постає питання у значущості правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 .
Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 688/1553/19 зазначив, що специфіка визначення малозначності діяння полягає у встановленні обов'язкової сукупності трьох умов: 1) формальна наявність у вчиненому діянні ознак складу злочину, передбаченого КК, тобто всіх тих передбачених у законі об'єктивних і суб'єктивних ознак, що у відповідній статті (частині статті) Особливої частини КК характеризують певний склад злочину. Діяння, яке не містить хоча б однієї ознаки складу злочину, не може визнаватись малозначним. Якщо істотність матеріальної (майнової чи фізичної) шкоди визначена безпосередньо в кримінальному законі шляхом закріплення конкретного розміру шкоди, яка має бути завдана при вчиненні відповідного злочину, то недосягнення цього рівня шкоди свідчить про відсутність у діях особи кримінальної протиправності, що унеможливлює звернення до частини другої статті 11 КК; 2) малозначне діяння не становить суспільної небезпеки, яка є типовою для певного злочину. Це виражається в тому, що воно не заподіює взагалі шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству чи державі або заподіює їм явно незначну (мізерну) шкоду; 3) малозначне діяння не повинно бути суб'єктивно спрямоване на заподіяння істотної шкоди. Якщо існує невідповідність між фактично вчиненим малозначним діянням і умислом, спрямованим на заподіяння істотної шкоди, має наставати кримінальна відповідальність за замах на той злочин, який особа бажала вчинити.
З урахуванням наведеної правової позиції, суд вважає, що діяння вчинене ОСОБА_1 , хоча й утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КУпАП, проте за своїм характером не несе будь-якої суспільної небезпеки, особа яка їх вчинила в повному обсязі усвідомила протиправність своїх дій, а отже можливо вважати що було досягнуте завдання провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 1 КУпАП.
Статтею 22 КУпАП визначено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При цьому, з урахуванням наведених обставин суд вважає за можливе застосувати відносно ОСОБА_1 положення статті 22 КУпАП, звільнивши його від адміністративної відповідальності та обмежившись усним зауваженням.
Поряд з цим, не зважаючи на звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, суд вважає за необхідне вирішити питання щодо вилученої вогнепальної мисливської зброї, виходячи з наступного.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що у ОСОБА_1 співробітниками поліції було вилучено вогнепальну мисливську зброю марки «ИЖБ 17», калібр 16 мм, № НОМЕР_2 .
Відповідно до частини першої статті 265 КУпАП речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.
Відповідно до частини третьої статті 265 КУпАП при вчиненні порушень, передбачених статтями 174, 190-195-4 цього Кодексу, поліцейський, а при вчиненні правопорушень, передбачених статтями 191, 195 цього Кодексу, також посадова особа прикордонної служби має право вилучити нагородну, вогнепальну мисливську, пневматичну зброю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду та холодну зброю, бойові припаси і спеціальні засоби самооборони.
З урахуванням результатів розгляду справи, бажання ОСОБА_1 суд приходить до висновку, що вилучена у ОСОБА_1 зброя підлягає конфіскації.
З урахуванням приписів статті 401 КУпАП, в разі закриття провадження у справі, судовий збір не стягується.
На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 401, 190, 221, 265, 268, 280, 283, 284 КУпАП України,
Визнати громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 12 листопада 1998 року Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків не надано, винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КУпАП.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 12 листопада 1998 року Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків не надано, звільнити від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення на підставі статті 22 КУпАП, у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Вилучену вогнепальну мисливську зброю марки «ИЖБ 17», калібр 16 мм, серії НОМЕР_2 , 1950 року випуску - конфіскувати на користь держави.
Провадження у справі закрити
Згідно частини першої статті 294 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та згідно частини другої статті 294 КУпАП може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Копію цієї постанови вручити ОСОБА_1 в порядку, встановленому частинами першою та третьою статті 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя О.О. Желясков
Постанова суду набрала законної сили «_____» ____________ 20____ року.