Справа № 445/2348/24
Провадження № 1-кс/445/90/26
Іменем України
02 березня 2026 року слідчий суддя Золочівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим,
ОСОБА_3 звернулася до суду із скаргою на постанову слідчого СВ Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 від 23.12.2025 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 12024141210000187. Свої вимоги аргументує тим, що СВ Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області провадиться досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12024141210000187 від 16.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. Відомості в ЄРДР за № 12024141210000187 від 16.04.2024, були внесені за заявою скаржника ОСОБА_3 про скоєння кримінального правопорушення щодо цієї фізичної особи, оскільки внаслідок кримінальних правопорушень, ОСОБА_3 заподіяно матеріальну шкоду. Постановою слідчого ОСОБА_4 від 23.12.2025 повторно відмовлено у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у даному кримінальному провадженні. Вважає дану постанову слідчого необґрунтованою, незаконною і такою, що підлягає скасуванню. Покликається, що постанова слідчого не обґрунтовано жодним належними, допустимими чи достатніми доказами, а містить лише загальні формулювання.
Скаржник у судовому засідання скаргу підтримала та просила таку задоволити.
Слідчий у судове засідання не з'явився, про дату, місце та час розгляду скарги повідомлявся належним чином.
Оглянувши матеріали скарги, вважаю, що скаргу слід задоволити частково з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені зокрема рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Постановою слідчого СВ Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 від 23.12.2025, відмовлено у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12024141210000187 від 16.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Дослідивши дану постанову, суд встановив, що єдиним аргументом для відмови у визнанні потерпілою ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12024141210000187 від 16.04.2024 "… проаналізувавши усі здобуті під вас досудового розслідування докази на даному етапі неможливо зробити висновків, що гр. ОСОБА_3 завдано моральної, фізичної або майнової шкоди".
Згідно з п. 5 ч. 1ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Відповідно до ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Згідно зі ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Тобто, у силу норм ст. 55 КПК України, фізичній особі може бути відмовлено у визнанні потерпілим, якщо заява подана фізичною особою, якій кримінальним правопорушенням не завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Умовою для цього є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної в ч. 1 ст. 55 КПК. «Очевидність та достатність» таких підстав є оціночним поняттям, яке визначається в кожному конкретному випадку, виходячи із обставин кримінального провадження і внутрішнього переконання особи, уповноваженої на визнання потерпілим, і може полягати, зокрема, у такому: очевидна відсутність події або складу кримінального правопорушення; відсутність шкоди з боку особи, яка подала відповідну заяву; очевидна відсутність причинного зв'язку між кримінальним правопорушенням і заподіяною шкодою; наявність завданої кримінальним правопорушенням шкоди іншого виду, ніж передбачено ч. 1 ст.55КПК (наприклад, заподіяння особі моральної шкоди як представнику певної частини суспільства; заподіяння моральної шкоди юридичній особі); неможливість визнання потерпілим конкретної особи, виходячи з кримінально-правової характеристики кримінального правопорушення.
Разом з тим, у разі встановлення факту неможливості визнання потерпілим конкретної особи, виходячи з кримінально-правової характеристики кримінального правопорушення особа, яка приймає відповідне процесуальне рішення у будь-якому випадку має сформувати свої висновки у такий спосіб, щоб вони кореспондували нормам ч. 5 ст. 55 КПК України, оскільки таке процесуальне рішення є кінцевим фактично для особи у кримінальному провадженні, відповідно має бути вмотивованим та зрозумілим, тобто відповідати критеріям законності, обґрунтованості і вмотивованості.
Адже, законним є рішення, ухвалене компетентним суб'єктом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Цим критеріям оскаржуване рішення слідчого не відповідає.
У абзаці 2 пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 02.07.2004 року N 13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів», зазначається, що вирішуючи питання про визнання особи потерпілим, особа, яка розглядає таке звернення має з'ясувати, яку конкретно шкоду заподіяно їй злочином (моральну, фізичну чи майнову), і зазначити це в постанові.
Суд вважає, що постанова слідчого від 23.12.2025 про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12024141210000187 від 16.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, є не аргументованою, відповідно підлягає скасуванню.
Вимога скаржника про зобов'язання слідчого визнати її потерпілою у згаданому вище кримінальному провадженні задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ч.5 ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, які не мають на те законних повноважень, забороняється.
Керуючись статтями 303, 306, 307 КПК України, слідчий суддя
скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим - задовольнити частково.
Скасувати Постанову слідчого СВ Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області від 23.12.2025 про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024141210000187, внесеному до ЄРДР 16.04.2024 за ч. 1 ст. 366 КК України.
В решті вимог скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 03.03.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_1