Провадження № 22-ц/803/758/26 Справа № 227/2841/24 Суддя у 1-й інстанції - Руденко В. В. Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О.
24 лютого 2026 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.
суддів - Петешенкової М.Ю., Свистунової О.В.
при секретарі - Пікос А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 06 серпня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Добропільське» Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» про стягнення вихідної допомоги, -
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про стягнення вихідної допомоги.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що з 26 січня 2021 року позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем.
30 травня 2024 року позивач звернувся до відповідача з заявою, у якій просив звільнити його з роботи за власним бажанням відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України з причини порушення підприємством законодавства про працю, а саме систематичного порушення строків виплати заробітної плати.
30 травня 2024 року ВП «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» видано наказ № 109 відповідно до якого його звільнено за власним бажанням відповідно до ч. 3 ст.38 КЗпП України.
Середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 без відрахування ПДФО і військового збору склала 2422,16 грн.
Позивач посилається на те, що має право на стягнення вихідної допомоги відповідно до положень ст. 44 КЗпП України у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.
Вихідна допомога, що має бути стягнути на користь позивача відповідно до положень ст. 44 КЗпП України становить 156229,32 грн. (21,5 (середньомісячне число робочих днів) * 2422,16 грн (середньоденна заробітна плата) * 3 (місяці) = 156229,32 грн. з наступним утриманням з цієї суми належних до сплати податків і зборів.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 06 серпня 2025 року провадження у справі закрито.
Ухвала суду мотивовано тим, що філії та представництва, а також відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, у яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв'язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред'явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати, справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем було подано позовну заяву до відповідача Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» Відокремлений підрозділ «Шахтоуправління «Добропільське», який має статус юридичної особи.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду - скасувати, з наступних підстав.
Так, закриваючи провадження у справі, районний суд виходив з наступного.
У цій справі позивач, звертаючись до суду з позовом, відповідачем визначив Відокремлений підрозділ «Шахтоуправління «Добропільське» Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток».
Філії та представництва, а також відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, у яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв'язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред'явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору.
Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Розгляду у суді підлягає лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Норма "заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства" (пункт 1 частини першої статті 186, пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц).
Аналіз змісту наведених норм права свідчить, що філія як відокремлений підрозділ та представництво, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю і не можуть бути стороною у цивільному процесі, тому справи, в яких відповідачем виступає така філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у зв'язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред'явлено позов, а отже, неможливістю вирішення цивільного спору.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року у справі № 760/32455/19 (провадження № 61-16459сво20) та у постановах Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 593/98/21 (провадження № 61-1444св22), від 31 липня 2024 року у справі № 522/2362/22 (провадження № 61-18649св23).
Проте, згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до із позовом до Державного підприємства “Добропіллявугілля-видобуток» Відокремлений підрозділ Шахтоуправління “Добропільське», а не до Відокремленого підрозділу Шахтоуправління “Добропільське» Державного підприємства “Добропіллявугілля-видобуток» як зазначив в ухвалі суду першої інстанції.
Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У зв'язку з чим, висновок суду першої інстанції про закриття провадження у справі через відсутність спору не можна вважати законним та обґрунтованим, а тому оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 379 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 06 серпня 2025 року про закриття провадження - скасувати, справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 02 березня 2026 року.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді М.Ю. Петешенкова
О.В. Свистунова