Провадження № 11-сс/803/247/26 Справа № 202/12/26 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
24 лютого 2026 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Судді - доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 05 січня 2026 року у кримінальному провадженні № 12024041230002064, про відмову у застосуванні запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту та застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
захисника в режимі відеоконференції ОСОБА_8 ,
підозрюваного в режимі відеоконференції ОСОБА_6 ,
прокурора в режимі відеоконференції ОСОБА_5 ,
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 05 січня 2026 року відмовлено у клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а також про існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, впливу на експертів та свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.
В той же час слідчий суддя вважає, що не доведено достатніх мотивів щодо неможливості застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, оскільки подія кримінального правопорушення мала місце у вересні 2024 року та за період з вересня 2024 року по січень 2026 року ОСОБА_6 не вчиняв жодних дій, які передбачені ч.1 ст.177 КПК України, хоча йому було відомо про те, що за фактом ДТП здійснюється досудове розслідування.
В апеляційній скарзі:
- прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
В обґрунтування вказує, що судом не враховано вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я ОСОБА_6 та ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Заслухавши сторони кримінального провадження, прокурора, який просив задовольнити вимоги апеляційної скарги, підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За положеннями ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зазначені вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту дотримані та, вирішуючи це питання стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , слідчий суддя належно дослідив обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення; особу підозрювану та обставини вчинення інкримінованого злочину, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, та дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Так, за матеріалами, долученими до клопотання слідує, що в провадженні Слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041230002064 від 29 вересня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
30 грудня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.
Колегія суддів не вважає за доцільне вдаватися до детального обговорення обґрунтованості підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення з огляду на те, що вона достатньою мірою підтверджується доказами, доданими до клопотання слідчого, та не оспорюється прокурором в апеляційній скарзі.
Що стосується висновку слідчого судді про наявність щодо підозрюваного ОСОБА_6 ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, то його колегія суддів вважає обгрунтованим, оскільки останній небезпідставно підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання до 8 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до 3 років або без такого, та може впливати на свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні для зміни їх показів в суді, при цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.
Разом з цим, звертається увага на те, що ризик вчиненні іншого кримінального правопорушення чи продовження злочинної діяльності є мінімальним, з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні та прокурором не надані дані про те, що ОСОБА_6 пред'явлено нову підозру чи вчинено ним інше кримінальне правопорушення.
Отже, вказані ризики хоча і існують, однак можуть бути мінімізованими, шляхом покладання на підозрюваного відповідних обов'язків, які полягають у особистому зобов'язанні та обов'язку за першою вимогу з'явитися до слідчого, прокурора або суду, що з огляду на стадію досудового розслідування здатне забезпечити участь ОСОБА_6 у слідчих діях та потреби сторони обвинувачення.
Також оцінюється як такий, що відповідає встановленим фактичним обставинам і відомостям про особу підозрюваного, висновок слідчого судді про можливість усунення цих ризиків шляхом застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, з покладенням на нього відповідних обов'язків.
Доводи прокурора щодо необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту колегія суддів не вважає достатньо переконливими і такими, що у сукупності свідчать про можливість усунення встановлених щодо останнього ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК лише у такий спосіб.
Враховується, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, соціальні зв'язки, офіційно не працевлаштований.
Також приймається до уваги, що подія кримінального правопорушення мала місце у вересні 2024 року та на час апеляційного розгляду стороною обвинувачення не надані відомості про вчинення ним у цей період будь-яких дій на шкоду досудовому розслідуванню з числа передбачених ст. 177 КПК, та здійснення спроб переховування, або про те, що з будь-яких інших міркувань застосований до нього запобіжний захід виявися недостатньо дієвим.
Таким чином, слідчим суддею дотримано принципу призначення альтернативного запобіжного заходу, викладеного у рішенні ЕСПЛ «Летельє проти Франції».
З урахуванням наведеного колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора.
Керуючись статтями 176-178, 181, 404, 405, 407 КПК колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_5 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 05 січня 2026 року у кримінальному провадженні № 12024041230002064, про відмову у застосуванні запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту та застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4