СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/889/26
ун. № 759/2452/26
02 березня 2026 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
провівши відкрите підготовче судове засідання в залі суду в м. Києві у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100080002983 від 03 жовтня 2025 року стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луганськ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,
30.01.2026 року із Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100080002983 від 03 жовтня 2025 року стосовно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Ухвалою від 05.02.2026 судом призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні.
В підготовчому судовому засіданні на розгляд винесено питання, визначені ст.ст. 314-316 КПК України.
Прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, зазначивши про його відповідність вимогам КПК України та дотримання правил територіальної підсудності при направленні до Святошинського районного суду м. Києва.
Сторона захисту не заперечувала проти призначення справи до судового розгляду.
Заслухавши думку осіб, які беруть участь у підготовчому судовому засіданні, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що даний обвинувальний акт підлягає призначенню до судового розгляду з таких підстав.
Судом встановлено, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України. При затвердженні прокурором обвинувального акту дотримані вимоги закону.
Дане кримінальне провадження за підсудністю підлягає розгляду Святошинським районним судом м. Києва.
Підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК України, відсутні.
Судовий розгляд, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід здійснювати у відкритому судовому засіданні, оскільки обмежень, передбачених положеннями ч.2 ст.27 КПК України, судом не встановлено.
Згідно вимог ст. 31 КПК України кримінальне провадження підлягає розгляду суддею одноособово.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 318 КПК України, судом визначено коло осіб з боку обвинувачення та захисту, які братимуть участь у судовому розгляді.
У підготовчому судовому засіданні будь-яких клопотань, які б перешкоджали призначенню судового розгляду, не заявлено.
Разом з тим, прокурором було подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обґрунтування якого прокурор посилається на те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, на даний час наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому прокурор зауважує, що ОСОБА_3 перебуває у самовільному залишенні військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ), на думку прокурора, інші, більш м'які запобіжні заходи, не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти вказаним вище ризикам.
В підготовчому судовому засіданні прокурор просив задовольнити подане ним клопотання, з викладених у ньому підстав, та продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів із раніше визначеним розміром застави (30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).
Захисник ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання прокурора та просив застосувати до обвинуваченого інший, більш м'який запобіжний захід, що зможе забезпечити належну процесуальну поведінку його підзахисного.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку захисника та просив змінити йому запобіжний захід та надати можливість повернутись на службу до лав ЗСУ.
Заслухавши думки учасників підготовчого судового засідання, дослідивши клопотання прокурора, суд приходить до наступного висновку.
На стадії досудового розслідування до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 30 (тридцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99 840 (дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп., строк дії якого спливає 15.03.2026.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення як загальної складової підстави застосування запобіжного заходу слід розуміти як наявність "розумної підозри", тобто добросовісного, основаного на сукупності наявних на даний момент доказів припущення про вчинення цією особою кримінального правопорушення. Ступінь доведеності підозри, обвинувачення на цьому етапі провадження не є обставиною, що впливає на застосування запобіжного заходу, оскільки встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.
Так, суд, не вирішуючи наперед питання доведеності вини обвинуваченого, враховує обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, при доведенні провині за яке обвинуваченому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Надаючи оцінку доводам прокурора щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, суд зазначає наступне.
Так, ризик переховування від суду, обґрунтовується тим, що обвинувачений, у якого відсутні міцні соціальні зв'язки та стримуючі фактори, з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
Ризик того, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовується тим, що останній обвинувачується у вчиненні злочину з корисливих мотивів, не має джерела доходу, як військовослужбовець знятий з усіх видів забезпечення та обліковується в сзч , що дає підстави вважати, що обвинувачений може бути особою, схильною до вчинення протиправних дій.
Зважаючи на те, що суд обґрунтовує свої висновки лише на показаннях, які він сприймав безпосередньо під час судового засідання, продовжує зберігатись ризик того, що обвинувачений ОСОБА_3 може впливати на свідків сторони обвинувачення та потерпілу з метою зміни останніми показань, які ними надані в ході досудового розслідування.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці неодноразово підкреслював, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
З огляду на зазначене вище, на думку суду, більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити на даній стадії судового провадження належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти встановленим ризикам.
Враховуючи наявні ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які є триваючими, суд доходить до обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес переважає інтереси обвинуваченого на особисту свободу, а тому в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим.
В засіданні не здобуто відомостей, які б свідчили про неможливість тримання обвинуваченої під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку про необхідність продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а відтак клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Водночас, враховуючи обставини кримінального правопорушення та відомості про особу обвинуваченого, його вік, майновий стан, суд вважає за доцільне визначити заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99 840 (дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп., в якості альтернативного запобіжного заходу, яку вважає співмірною з наявними в кримінальному провадженні ризиками та покладає на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314-316,ст.177,ст.182,ст.183 ст.ст. 369, 372 КПК України, суд
Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, на 15 год. 30 хв. 12 березня 2026 року в приміщенні Святошинського районного суду м. Києва у відкритому судовому засіданні.
Справу розглядати суддею одноособово.
Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати за участі прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілої.
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 30 квітня 2026 року.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 заставу у розмірі 30 (тридцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99 840 (дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м.Києва, після внесення якої ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч.4 ст. 202 КПК України.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 у разі внесення застави строком на два місяці з моменту внесення застави наступні обов'язки: прибувати до суду за викликом; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця служби; утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії цієї ухвали.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу визначити до 30 квітня 2026 року.
Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, в іншій частині оскарженню не підлягає.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено 03.03.2026 року.
Суддя ОСОБА_1