25.02.2026 Справа № 756/2615/26
Справа № 756/2615/26
1-кс/756/625/26
25.02.2026 місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
слідчий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду в місті Києві клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12025100050003141 від 31.12.2025 за ч. 3 ст. 307 КК України - слідчого Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Костянтинівка Донецької області, зареєстрованого у цьому АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , такого, що має середню спеціальну освіту, військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , одруженого, раніше несудимого,
за участю учасників судового провадження:
прокурор ОСОБА_5 ,
підозрюваний ОСОБА_6 ,
захисник ОСОБА_7 ,
Слідчий у кримінальному провадженні - слідчий СВ Оболонського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді в рамках кримінального провадження №12025100050003141 від 31.12.2025 з клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 в межах строку досудового розслідування.
З клопотання слідує, що Оболонським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування Оболонським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025100050003141 від 31.12.2025 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Як зазначає слідчий, досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлені досудовим розслідуванням день, час та місці, але не пізніше 31.12.2025 у ОСОБА_6 , виник умисел, спрямований на незаконне придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), в особливо великих розмірах, з метою подальшого збуту.
Реалізуючи свій вищевказаний злочинний умисел, ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідуванням час та день, але не пізніше ніж 31.12.2025, перебуваючи за невстановленою адресою, використовуючи всесвітню мережу «Інтернет», за допомогою свого мобільного телефону зайшов у кросплатформенний месенджер «Телеграм», у невстановленої особи замовив особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), в особливо великих розмірах.
У подальшому, 31.12.2025 приблизно о 10:00 ОСОБА_6 , перебуваючи в лісовій зоні, неподалік від адреси: м. Київ, вул. Вишгородська, 85, був зупинений працівниками поліції та на запитання щодо наявності речей, обіг яких обмежений або заборонений, останній повідомив, що має. На місце події було викликано СОГ та в ході слідчих дій працівниками поліції в лісовій зоні, неподалік від адреси: м. Київ, вул. Вишгородська, 85, у присутності двох понятих, з автомобіля марки KIA моделі K5 VIN-номер НОМЕР_2 білого кольору (д.н.з. НОМЕР_3 ), який перебуває у користуванні ОСОБА_6 , було виявлено та в подальшому вилучено поліетиленовий пакет із вмістом кристалоподібної речовини, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), який останній зберігав, з метою подальшого збуту.
Згідно висновку експерта наданий на експертизу поліетиленовий пакет містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), загальною масою 683,81 г.
Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечної психотропної речовини, в особливо великих розмірах, з метою збуту, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Обгрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на те, що досудове розслідування не можливо закінчити до закінчення строку дії попередньої ухвали місцевого суду від 02.01.2026, оскільки з метою повного та всебічного дослідження обставин вчинення ОСОБА_6 злочину, необхідно провести ряд слідчих та виконати ряд процесуальних дій. При цьому, ризики, передбачені ст. 177 КПК України та встановлені у ході досудового розслідування, що виправдовують застосування найсуворішого запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 не зменшилися та продовжують існувати, а відтак виникла необхідність у продовженні тримання останнього під вартою, оскільки запобігти їм шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів не можливо.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначивши при цьому, що інші, більш м'які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки ризики у кримінальному провадженні не перестали існувати, а тому просив продовжити строк тримання підозрюваного під вартою строком до 31.03.2026.
Захисник ОСОБА_7 , посилаючись на необгрунтованість заявлених стороною обвинувачення ризиків, просив змінити застосований стосовно ОСОБА_6 запобіжний захід на такий, що не пов'язаний з триманням під варто.
Підозрюваний підтримав позицію захисника.
Вивчивши клопотання, заслухавши позиції сторін кримінального провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
31.12.2025 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
01.01.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 307 КК України.
02.01.2026 ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва стосовно підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28.02.2026 включно без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
24.02.2026 постановою керівника Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження №12025100050003141 від 31.12.2025 до 3 (трьох) місяців.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до положень статей 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування у строки, встановлені ст. 219 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про продовження застосування підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.
Так, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру містяться у долучених до матеріалів клопотання документах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено слідчим суддею при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу.
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас, відповідно до практики ЄСПЛ вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Наряду з вказаним, у рішенні ЄСПЛ від 13.01.2011 у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Зі змісту клопотання вбачається, що для закінчення досудового розслідування та прийняття остаточного процесуального рішення у кримінальному провадженні, органу досудового розслідування необхідно виконати значний обсяг слідчих (розшукових) та процесуальних дій, які об'єктивно неможливо провести до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді, зокрема необхідно:
- отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновок експерта за результатами проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів, який перебувають на виконанні у Київському НДЕКЦ МВС України;
- вирішити питання про зміну раніше повідомленої підозри з урахуванням отриманих висновків експертиз;
- виконати ряд інших слідчих (розшукових) та процесуальних дій у кримінальному провадженні у яких виникне необхідність;
- виконати вимоги ст. 290 КПК України;
- прийняти законне процесуальне рішення відповідно до положень глави 24 КПК України.
З викладеного вбачається, що кримінальне провадження триває, досудове розслідування не завершено.
Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, з огляду на долучені до матеріалів судового провадження матеріали, враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , дані, які характеризують особу останнього, його вік, соціальні зв'язки, сімейний стан, склад сім'ї, майновий стан.
З огляду на те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, при цьому враховуючи, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеними, та зважаючи на характер інкримінованого злочину, на дані про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_6 може вчинити дії щодо переховування від органу досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення та таким чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, з огляду на що, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та заявленим у судовому засіданні, слідчий суддя вважає доведеним необхідність продовження запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, оскільки, на його переконання, саме такий вид запобіжного заходу, забезпечить виконання ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків та надасть можливість органу досудового розслідування досягти завдань, передбачених ст. 2 КПК України.
Крім того, вивченням даних про особу підозрюваного встановлено, що доказів того, що стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_6 не допускає його тримання під вартою слідчому судді не надано, з огляду на це слід вважати, що таких перешкод не має.
При цьому слідчий суддя зважив і на доводи сторони захисту щодо застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, проте вважає, що стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, та не доведено відповідними доказами обставин, на які посилалась сторона захисту при обґрунтуванні необхідності застосування більш м'якого запобіжного заходу, а тому вважає, що у даному випадку такі доводи про застосування більш м'якого запобіжного заходу не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому здійсненні кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у кримінальному провадженні та запобігання процесуальних ризиків.
Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи, про що неодноразово зазначав ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях по справах «Лабіта проти Італії» від 06.04.2001, «Рохліна проти Російської Федерації» від 07.04.2005, «Летельє проти Франції» від 26.06.1991, «Маріянчук та інші проти України» від 17.01.2019.
Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.
Водночас, слідчий суддя не приймає доводи сторони обвинувачення викладені у тексті клопотання щодо необхідності врахування під час розгляду клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_6 під вартою обставин, передбачених ст. 178 КК України, оскільки відповідно до повідомленої ОСОБА_6 підозри останній підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, і ймовірність вчинення ним дій, направлених на пошкодження релігійних споруд чи культових будинків не містить ні повідомлення про підозру, ні інші долучені на обґрунтування клопотання документи.
Відповідно до положень п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, суспільну небезпечність інкримінованого діяння, не вбачає підстав для визначення альтернативного запобіжного заходу.
Доведеність винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованих злочинів слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки це є предметом встановлення в ході досудового розслідування і судового провадження кримінального провадження по суті обвинувачення.
Керуючись ст. 29 Конституції України, статтями 176-178, 181-186, 193-196, 205, 208, 309, 395, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12025100050003141 від 31.12.2025 за ч. 3 ст. 307 КК України - слідчого Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування кримінального провадження, тобто до 31.03.2026 включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1