Номер провадження 2-а/754/140/26
Справа №754/1545/26
Іменем України
03 березня 2026 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І.
за участю секретаря судового засідання Гуцул Д.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності,
Суть спору
Представник Позивача оскаржив до Суду постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі - ТЦК, Відповідач) № 2157 від 09.05.2025 по справі про адміністративне правопорушення, якою на Позивача було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 25 500,00 грн за правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП), оскільки Позивач 17 жовтня 2024 о 11:00 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк, зазначеній у повістці (МОУ) № НОМЕР_1 , яку не забрав з поштового відділення (одержувач відсутній за вказаною адресою), чим порушив частину десяту статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок та військову служба", абзац 2 частини першої та абзац 8 частини третьої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 30.12.2022 № 1487.
Позивач просить скасувати цю постанову, а справу про адміністративне правопорушення закрити з підстав відсутності складу адміністративного правопорушення, оскільки Позивач заперечує факт свого належного повідомлення про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 , стверджуючи, що не отримував повістку.
Позиція Відповідача
Представник відповідача у судове засідання 03 березня 2026 року не з'явився, своїм правом на подання відзиву не скористався, не подав Суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
У справах, зокрема, з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (стаття 268 КАС України).
Відповідач повідомлявся про розгляд справи належним чином.
Зокрема, ухвала про відкриття провадження від 11 лютого 2026 року у справі була оприлюднена судом https://reyestr.court.gov.ua/Review/133811614. 15 лютого 2026 року року копія ухвали про відкриття провадження та судова повістка - повідомлення були доставлені до електронного кабінету представника Відповідача, Нестерешина Я.С.
Також Відповідач повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення тексту повістки, ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви з додатками на відому Суду електронну пошту desna_rvk@post.mil.gov.ua, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 09 лютого 2026 року.
19 лютого 2026 року Суд зняв справу з розгляду, у зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному. Судове засідання призначив на 03 березня 2026 року.
24 лютого 2026 року Відповідач та його представник отримали судову повістку - повідомлення на 03 березня 2026 року.
Суд звертає увагу, що справа відноситься до термінових, розглядається протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі, тому неприбуття у судове засідання Відповідача, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.
Обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та їх оцінка
Позивач є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 21 березня 2025 року проходить військову службу за контрактом, перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_2 (доказ - військовий квиток серії НОМЕР_3 , довідка № 1962 від 21.08.2025).
09 травня 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 прийняв постанову № 2157, відповідно до якої на Позивача було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 25 500,00 грн, оскільки Позивач 17 жовтня 2024 о 11:00 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк, зазначеній у повістці (МОУ) № НОМЕР_1 , яку не забрав з поштового відділення (одержувач відсутній за вказаною адресою), чим порушив частину десяту статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок та військову служба", абзац 2 частини першої та абзац 8 частини третьої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 30.12.2022 № 1487.
Згідно з абзацом 8 частини третьої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізації" вказано, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Отже, обов?язок з'явитися до ТЦК виникає у громадянина після отримання повістки.
Обов'язок доведення факту отримання цієї повістки покладається на Відповідача, оскільки Позивач стверджує, що не отримував цю повістку.
Відповідно до пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, зокрема:
належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Порядок проставлення відмітки врегульовано у пункті 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 270 від 05 березня 2009. Зокрема, цей порядок визначає, що листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Отже, належним доказом вручення повістки ТЦК з причини відсутності особи за адресою місця проживання особи є конверт з відміткою працівника об'єкта поштового зв'язку, який зробив позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою.
09 лютого 2026 року постановив ухвалу про витребування належним чином засвідчених копій документів, на підставі яких Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Ця ухвала надсилалась на електронну пошту Відповідача, до електронного кабінету представника Відповідача.
Відповідач не виконав вимоги ухвали суду, не надав витребувані докази.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (частина друга статті 77 КАС України).
При цьому, у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів Позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду (частина дев'ята статті 80 КАС України).
Суд встановив, що Відповідач не виконав свій обов'язок довести належним чином факт вручення поштового відправлення.
За таких обставин, оскільки основною та обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення є протиправне діяння, відсутність якого виключає склад будь-якого адміністративного правопорушення, Суд вважає недоведеним факт наявності в діях Позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено (частина перша статті 239 КУпАП).
За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення (пункт 3 частини третьої статті 286 КАС України).
З огляду на те, що Суд встановив відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, оскаржувану постанову слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Розподіл судових витрат
Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 КАС України, однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства визначено принцип відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача судовий збір у розмірі 532,48 грн за правилами частини першої статті 139 КАС України, яка визначає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивач просить також відшкодувати йому 28 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Суд, розглянувши вимогу Позивача та подані ним докази, встановив, що факт надання юридичних послуг Позивачу підтверджується договорами № 19012602 від 19.01.2026 та №19012601 від 19.01.2026, ордером № 1455697 від 02.02.2026.
На підтвердження понесених витрат Позивач надав квитанції на загальну суму 28 000,00 грн
Частиною шостою статті 134 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
Аналіз вимог частин п'ятої, шостої та сьомої статті 134 КАС України дозволяє зробити висновок, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зазначено, що Велика Палата Верховного Суду вже вказувала нате, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін(пункт 21додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19лютого 2020року у справі №755/9215/15-ц).
Сплата гонорару це зобов'язання між адвокатом і клієнтом. Суд оцінює судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але ураховуючи також те, чи були вони розумними. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, які поніс Позивач, Суд бере до уваги складність справи та значення справи для сторін, правові наслідки для Позивача, зокрема, у разі відмови в задоволенні позову Позивача було б притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 25 500,00 грн. Тому з огляду на розумність та справедливість понесених витрат, Суд вважає за необхідне стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Керуючись статтями 134, 139, 246, 255, 268, 286 КАС України, Суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності, задовольнити повністю.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2157 від 09 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору у розмірі 532,48 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач (Стягувач) ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач (Боржник) ІНФОРМАЦІЯ_5 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Суддя Інна КОВАЛЕНКО