ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1487/26
провадження № 6/753/148/26
"26" лютого 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Колесника О.М.
при секретарі Дядейко К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою представника боржника РУДЕНКА ОЛЕКСАНДРА ОЛЕКСАНДРОВИЧА про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню,
19 лютого 2026 року адвокат Руденко Олександр Олександрович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з заявою, в якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню судовий наказ № 753/1487/26 від 02 лютого 2026 року, виданий Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитинута не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23 січня 2026 року і до досягнення дітьми повноліття.
На обґрунтування заяви зазначив, що 12 лютого 2026 року між сторонами укладено нотаріально посвідчений договір щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дітей, відповідно до якого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає разом з батьком ОСОБА_1 , а відтак стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_2 , з якою не проживає неповнолітня ОСОБА_3 , свідчить про порушення права власності дитини на аліменти, оскільки вони витрачатимуться не на потреби дитини і не на забезпечення її інтересів. Крім того, представник заявника наголошує на тому, що ОСОБА_1 повністю виконує обов'язок з утримання дитини, а тому у нього відсутній обов'язок сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 , з огляду на що наявні матеріально-правові підстави визнання судового наказу Дарницького районного суду м. Києва від 02 лютого 2026 року у справі № 753/1487/26 таким, що не підлягає виконанню.
В судовому засіданні представник заявника підтримав свої вимоги, зазначивши, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає разом з батьком ОСОБА_1 , а відтак стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_2 , з якою не проживає неповнолітня ОСОБА_3 , свідчить про порушення права власності дитини на аліменти, оскільки вони витрачатимуться не на потреби дитини і не на забезпечення її інтересів. Батько утримує ОСОБА_3 , а тому підстави для стягнення з нього аліментів відсутні.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлена про час та місце розгляду даного питання, в зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути заяву у її відсутність на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.
Заслухавши представника заявника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Як встановлено судом, судовим наказом № 753/1487/26 від 02 лютого 2026 року, Дарницьким районним судом м. Києва стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитинута не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23 січня 2026 року і до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
За змістом пунктів 4, 5 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Відповідно до частин першої, сьомої статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. У разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Згідно із статтею 172 ЦПК України у разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п'яти днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, коли судовий наказ набирає законної сили у день його видачі.
Частиною восьмою статті 170 ЦПК України визначено, що у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
Частиною другою статті 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Крім того, відповідно до статті 173 ЦПК України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню, або відстрочити або розстрочити виконання судового наказу в порядку, встановленому статтями 432, 435 цього Кодексу.
Згідно із статтею 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Таким чином, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, проте наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов'язку), зокрема, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання тощо.
Завершенням судового захисту є фактичне виконання рішення суду, тому наведеними положеннями Основного Закону України встановлено обов'язковість до виконання судових рішень.
Виняток з цього правила становлять перелічені в статті 432 ЦПК України причини, якими може бути обумовлено невиконання рішення суду.
Таким чином, до підстав для невиконання рішення суду (визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню), відносяться випадки, коли немає матеріальної передумови для виконання рішення, тобто об'єктивно відсутній обов'язок боржника; або ж випадки видачі виконавчого документа, коли його не треба було видавати, тобто випадки помилкової видачі виконавчого листа; або випадки, коли після видачі виконавчого документа був змінений зміст рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, 12 лютого 2026 року укладено та нотаріально посвідчено Договір між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дітей.
Відповідно до пункту 2.1 Договору ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає разом з батьком - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 .
Отже, фактично старша дитина проживає разом із боржником та перебуває на його повному утриманні.
Визначення місця проживання дитини з батьком свідчить про зміну фактичних обставин, що існували на момент видачі судового наказу, а тому обов'язок боржника у відповідній частині припинився в силу закону, а відтак наявні підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Суд зауважує, що стягнення з батька аліментів на користь матері, коли фактично старша дитина, на утримання якої ці аліменти стягуються, не проживає з матір'ю, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина.
Зміна фактичних обставин після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів, а саме: встановлення судом факту проживання дитини з іншим з батьків, а не з тим, на чию користь стягуються аліменти, є тією істотною обставиною, яка в розумінні частини другої статті 197 СК України може бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами платника аліментів. Рішення про звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами повинно також відповідати найкращим інтересам дитини. Нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з матір'ю, суперечить цільовому призначенню аліментів за рахунок яких утримується дитина. Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 28 червня 2023 року у справі № 186/126/21 (провадження № 61-1949св23).
Отже, оскільки старша донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає разом із батьком - ОСОБА_1 , знаходиться на його утриманні, стягнення на користь матері аліментів на старшу доньку, які відповідно до ч. 1 ст. 179 СК України, є власністю дитини, суперечитиме інтересам дитини, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись ст. 2, 5, 173, 260, 354, 432 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити.
Визнати судовий наказ судді Дарницького районного суду м. Києва Колесника О.М. від 2.02.2026 року по цивільній справі №753/1487/26, провадження №2-н/753/106/26 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 аліментів на утримання малолітніх дітей: доньок - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 23.01.2026 року і до досягнення дітьми повноліття таким, що не підлягає виконанню.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня виготовлення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 3.03.2026 року.
Суддя :