Справа № 752/31938/25
Провадження № 1-кп/752/1619/26
02 березня 2026 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025105010003085 від 08 листопада 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
перекладача ОСОБА_7 ,
потерпілого ОСОБА_8 ,
представника потерпілого ОСОБА_9 ,
встановив:
Голосіївським районним судом міста Києва здійснюється судовий розгляд вищевказаного кримінального провадження.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 05 січня 2026 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 до 05 березня 2026 року включно.
Прокурор звернувся з клопотаннями про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи тим, що закінчити судовий розгляд до закінчення строку дії запобіжного заходу не є можливим, ОСОБА_10 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме у випадку звільнення з-під варти він може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому, застосування більш м'яких запобіжних заходів не здатне запобігти вищевказаним ризикам.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.
Захисник заперечив проти задоволення клопотання. Вказав, що до клопотання прокурором не долучено доказів щодо наявності ризиків у кримінальному провадженні. Зазначені у клопотанні ризики необґрунтовані. Обвинувачений не розуміє української мови, тому можливість його незаконного впливу на потерпілого чи свідків відсутня. До обвинуваченого можливо застосувати більш м'який запобіжний захід. Просив змінити запобіжний захід на інший, не пов'язаний з триманням під вартою, або визначити обвинуваченому альтернативу у вигляді застави.
Обвинувачений підтримав захисника. Вказав, що не вчиняв інкриміновані йому злочини. Тривалий час тримається під вартою без достатніх на те підстав. Його психологічний стан погіршився. Просив визначити розмір застави або обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Потерпілий та представник при вирішенні клопотання прокурора поклались на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з наступних підстав.
Відповідно до приписів ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ст. 199 КПК України суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_11 бвинувачується у вчиненні злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на стрк до 7 років.
Про обґрунтованість підозри обвинувачених свідчить зміст обвинувального акта, реєстр матеріалів досудового розслідування та частково досліджені в судовому засіданні документи. Обґрунтованість підозри також була предметом перевірки слідчого судді під час обрання ОСОБА_12 запобіжного заходу на стадії досудового розслідування.
При цьому оцінка обґрунтованості підозри в даному випадку здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості обвинуваченого. За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у ст. 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Вимога обґрунтованої підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Судом не закінчено з'ясування фактичних обставин кримінального провадження та перевірку їх доказами, не досліджено всі документи сторони захисту, не допитано потерпілого, свідків та самого обвинуваченого.
Обвинувачений є іноземцями, не має сім'ї, міцних соціальних зв'язків в Україні, постійного місця роботи, проживання.
Враховуючи характер інкримінованих йому кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, яке загрожує у разі визнання винуватим, дані про його особу, суд дійшов висновку про продовження існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були підставою для продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема у випадку звільнення з-під варти обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності з обґрунтованою ймовірністю може переховуватись від суду, а також незаконно впливати на потерпілого та свідків, які ще не були допитані безпосередньо в судовому засіданні, з метою надання ними під час судового розгляду вигідних йому показань.
Більш м'які запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, на даній стадії кримінального провадження, будуть недостатніми для запобігання цим ризикам, не забезпечать дієвості кримінального провадження та належного виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в даному випадку, виправдано наявністю справжніх інтересів суспільства, що не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону під час подання прокурором клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, судом не встановлено.
Оскільки обвинуваченому в провину ставиться вчинення злочинів із застосуванням насильства, в силу приписів п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України підстав для визначення розміру застави на даній стадії судового провадження суд не вбачає.
Керуючись статтями 177, 183, 199, 331, 369-372, 376 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, до 30 квітня 2026 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню та в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1