Справа № 752/4652/26
Провадження №: 3/752/2211/26
02 березня 2026 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Вдовиченко О.О., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції у м. Києві відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,
До Голосіївського районного суду м. Києва 18 лютого 2026 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 51 КУпАП, та на підставі автоматизованого розподілу справ розподілений судді Вдовиченко О.О. для розгляду.
Відповідно до фабули, викладеній в протоколі серії ГП № 311066 від 02.02.2026, 02.02.2026 о 19 год 09 хв. в м. Києві гр. ОСОБА_1 перебуваючи в магазині «Bershka», вул. Кільцева Дорога 1 «Республіка Парк» таємно викрав з полиці магазину шкіряну куртку в кількості 1 шт. вартістю - 649 грн. 17 коп. (без ПДВ), чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та зазначив, що просто забув оплатити.
Дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
Ч. 1 ст. 51 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Об'єктом правопорушення є суспільні відносини в сфері власності.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні: 1) крадіжки (таємного викрадення чужого майна); 2) шахрайства (заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою); 3) привласнення; 4) розтрати.
Таємним визнається таке викрадення, здійснюючи яке винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілих чи інших осіб.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується прямим умислом і корисливою метою.
Відтак, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що дрібне викрадення чужого майна, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 51 КУпАП, має місце тоді, коли суб'єкт правопорушення діючи з прямим умислом і корисливою метою, здійснив таємне викрадення чужого майна, вартість якого не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 гривень, отже неоподатковуваний мінімум доходів громадян становить 1664 гривень, а 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян становить 832 гривень.
Вина ОСОБА_1 у зазначеному адміністративному правопорушенні встановлена дослідженими судом доказами, зокрема:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №311066 від 02 лютого 2026 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення;
- актом проведення інвентаризації від 02.02.2026 р.;
- розпискою про прийняття на зберігання товару;
- довідкою про собівартість викраденого товару 02.02.2026 р.;
- заявою про вчинення правопорушення від 02.02.2026 р. та іншими матеріалами, які наявні в справі.
Таким чином, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП.
При призначенні стягнення, суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
На підставі викладеного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушниці, ступеню її вини, а також з урахуванням характеру вчиненого нею правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу, в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 51 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Підстав для призначення правопорушниці будь-якого іншого стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 51 КУпАП, суд не вбачає.
На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушниці на користь держави в сумі 665 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 23, 33, ч. 1 ст. 51, 284, 287,294, 303, 307,308 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовій збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн 60 коп. на користь держави.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.О. Вдовиченко