Справа № 725/10222/25
Провадження № 2/727/898/26
02 березня 2026 року м.Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівців у складі:
головуючої судді Бойко М.Є.,
за участю секретаря судового засідання Васківчук В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Чернівці, за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ТОВ «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,
У листопаді 2025 року позивач звернувся до Чернівецького районного суду м. Чернівців із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідачки на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованість за договором кредиту №8864968 від 01.03.2025 року.
В обґрунтування таких вимог ТОВ «Фінпром Маркет» зазначив, що 01.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №8864968 , за умовами якого кредитодавець надав відповідачці грошові кошти у розмірі 8 000,00 грн., строком на 360 днів ( з 01.03.2025 року по 23.02.2026 року), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.95 %, яка нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17.25% від суми наданого Кредиту та складає 1 380,00 грн.
Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальницею одноразового ідентифікатора - електронного підпису 370837, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».
16.10.2025р. ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали Договір факторингу № 16/10/25 від 16.10.2025 р. ,за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №8864968 від 01.03.2025 р.
Враховуючи зазначене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором кредиту №8864968 від 01.03.2025 року в її загальному розмірі 30 916,00 грн., суму сплаченого ним при подачі позову до суду судового збору 2422,40 грн. та понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.
Ухвалою Чернівецького районного суду м. Чернівців від 07.11.2025 року позовну заяву ТОВ «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту надіслано за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Чернівців.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 січня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
Представник позивача у судове засідання 02 березня 2026 року не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, подала до суду письмову заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі.
02.03.2026 року відповідачка ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просить суд задовольнити позов ТОВ «Фінпром Маркет» частково - у розмірі 8000, 00 грн. - заборгованості по тілу кредита, 6916, 00 грн. -з аборгованості по процентам за користування кредитом,у решті позовних вимог відмовити. Також просить суд провести судове засідання 02.03.2026 року без її участі.
За таких обставин та відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою сторін, судове засідання проводилося за відсутності учасників справи та без його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши докази по справі, встановивши нижчезазначені факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ч.1 ст. 527 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею ( стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію).
Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що 01 березня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії (Надійний) № 8864968.
Вказаний Договір підписаний сторонами шляхом вчинення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором відповідачки 370837 .
Відповідно до п. 2.1 зазначеного Договору кредитодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі«Кредит»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від Суми кредиту та Комісію за надання кредиту відповідно до умов цього Договору.
За умовами п.п. 2.2 -2.3 Договору сума кредиту - 8000 грн. строком на 360 днів, процентна ставка (базова) - 1,99 % (день). Комісія за надання кредиту 17.25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1380.00грн.).Денна процентна ставка/день 0.998%.
Відповідно до довідки про ідентифікацію, яка підготовлена ТОВ «1 Безпечне агентство безпечних кредитів», встановлено, що клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ідентифікована Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства України, одноразовий ідентифікатор 370837, електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор ІНФОРМАЦІЯ_2.
16.10.2025р. ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали Договір факторингу № 16/10/25 від 16.10.2025 року, за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором кредиту №8864968 від 01.03.2025 р.
Згідно реєстру прав вимоги до договору факторингу № 16/10/25 від 16.10.2025 року за №293 боржником значиться ОСОБА_1 .
З наданого позивачем розрахунку суми заборгованості вбачається, що відповідачка заборгованість за кредитом погашала не у повному обсязі, внаслідок чого у неї наявний борг у розмірі 30 916, 00 грн., з яких 8000, 00 грн. - заборгованість за тілом позики, 6916, 00 грн. - заборгованість за несплаченими процентами, 16 000, 00 - сума заборгованості за пенею/неустойкою.
Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало своє зобов'язання за договором №8864968 від 01.03.2025 р., що визнається, зокрема, відповідачкою в її заяві, оскільки нею заперечується лише розмір нарахованої за цим договором неустойки .
Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про порушення відповідачкою договірних зобов'язань перед позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
За таких обставин, суд дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також , враховуючи те, що відповідачка не належно виконує свої зобов'язання за укладеним договором, позовні вимоги в цій частині повністю визнала, приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути 8 000, 00 грн. основної суми боргу та 6916,50 грн. - заборгованості за відсотками.
Щодо позовних вимог про стягнення штрафних санкцій суд зазначає наступне:
Згідно розрахунку заборгованості позивача за кредитним договором №8864968 від 01.03.2025 року заборгованість за штрафними санкціями (неустойкою) становить 16 000 грн. 00 коп.
Однак, суд звертає увагу на те, що пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
За змістом ч.1 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов'язкуабо його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Верховний Суд неодноразово наводив висновки щодо застосування п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України(див. постанова Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23(провадження № 61-8279св23).
Тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
У договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, тощо.
У встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2статті 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У даній справі, встановлено, що позивач (позикодавець) просить стягнути з позичальниці неустойку за час прострочення повернення заборгованості під час дії в Україні воєнного стану.
Судом враховано, що законодавець на рівні акту цивільного законодавстві (п. 15 та п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України) передбачив спеціальний випадок звільнення від обов'язку позичальника сплатити неустойку (штраф, пеню). Такий обов'язок припиняється без його виконання.
У зв'язку із зазначеним, оскільки позичальник (відповідач) звільняється від обов'язку сплати неустойки (штрафу, пені) у період дії в Україні воєнного стану, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають .
Відповідно до статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Таких клопотань відповідачкою не заявлено.
Витрати фізичних осіб, пов'язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.
Судовий збір, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, згідно з ч.2 ст. 141 ЦПК України, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 гривень, з відповідача на його користь підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, виходячи з наступного розрахунку 2422,40 х 48,25 % ( відсоток розміру задоволеного позову):100 % = 1168 грн .81 коп. (сума судових витрат, пропорційна відсотку задоволеного позову), а також витрати за надання правничої допомоги в розмірі 2 171, 25 грн. (4500 грн. х 48,25 % :100 % )
На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 267-268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позов ТОВ «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП:: НОМЕР_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, банківські реквізити: НОМЕР_2 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку - 334851) суму заборгованості за Договором кредиту №8864968 в розмірі 14 916,00 грн., з яких: 8 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 916,00 грн. - сума заборгованості за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП:: НОМЕР_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1168 грн .81 коп. та судові витрати у справі за надання правничої допомоги у розмірі 2 171, 25 гривень .
В іншій частині позову у задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя М.Є. Бойко