Справа № 711/12292/25
Провадження № 2/712/2097/26
02 березня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкас у складі:
головуючого судді - Пересунька Я.В.,
при секретарі - Руденко А.В.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У грудні 2025 року ТОВ «Споживчий центр» звернулось до суду з указаним позовом, просило стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість за кредитним договором № 03.03.2025-100000075 від 03 березня 2025 року у розмірі 5 895 грн та судові витрати.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкас від 02 лютого 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
03 лютого 2026 року представником позивача Горною В.І. надано заяву про відкликання позовної заяви та повернення судового збору, яка фактично є заявою про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки відповідачем погашена заборгованість по кредитному договору.
Сторони у судове засідання 02 березня 2026 року не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд робить наступні висновки.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
У постанові Об'єднаної палати КЦС ВС від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 конкретизовано вищевказаний правовий висновок так, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.
Ураховуючи, що внаслідок погашення відповідачем заборгованості за кредитним договором станом на 02 лютого 2026 року предмет спору у справі став відсутнім, то провадження у справі підлягає закриттю з указаних підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Оскільки провадження по даній справі закрито у зв'язку із відсутністю предмету спору, суд вважає, що ТОВ «Споживчий центр» необхідно повернути сплачений судовий збір.
Керуючись ст. 255 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», -
Провадження у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрити.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської Служби України у Черкаській області (18001 м. Черкаси, вул. Хрещатик 192) повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ: 37356833, юридична адреса: 0103, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) суму судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп, сплачену згідно платіжної інструкції № СЦ00065260 від 26 грудня 2025 року, виданої АТ «Перший Український Міжнародний Банк»».
Повернення сплаченої суми судового збору необхідно здійснити в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя: Я.В. Пересунько