ЄУ № 712/835/26
Провадження №2/712/2022/26
03 березня 2026 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі головуючого судді Стеценко О.С., за участі представника позивача Нестерка І.О., представника відповідача Гибало О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрпошта» про захист прав споживачів,
Позивач звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовною заявою до відповідача, у якій просить стягнути на його користь грошову суму у розмірі 93 998,33 грн. за втрачене міжнародне відправлення ЕА066012525UA від 27.08.2025 та 4 696,02 грн. за пересилання міжнародного відправлення ЕА066012525UA від 27.08.2025.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.01.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання.
До початку розгляду справи по суті відповідач заявив клопотання про направлення справи за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва на підставі ч. 4 ст. 30 ЦПК України.
У обґрунтування свого клопотання представник відповідача посилається на те, що частиною 4 ст. 30 ЦПК України визначено, що позови до перевізників, що виникають з договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти, пред'являються за місцезнаходженням перевізника.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про поштовий зв'язок» пересилання поштових відправлень - перевезення пошти від відправника до одержувача, включаючи операції з її приймання, обробки та доставки (вручення); поштове відправлення - письмова кореспонденція або посилка, або відправлення ЕМS, адресовані адресату (одержувачу), оформлені відповідно до законодавства та прийняті оператором поштового зв'язку до пересилання.
Тлумачення норм ст. 27, ст. 28, ст. 30 ЦПК України у їх взаємозв'язку свідчить, що правила підсудності справ за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача чи за вибором позивача не поширюються на позови, які підлягають пред'явленню за правилами виключної підсудності. Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29.05.2019 у справі № 161/19658/18.
Предметом спору у даній справі є неналежне виконання службовими особами відповідача обов'язків під час надання користувачу послуг поштового зв'язку, що відповідно до приписів ст. 28 ЦПК України можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Однак за правилами виключної підсудності, даний спір має розглядатися за місцезнаходження відповідача, перевізника пошти АТ «Укрпошта», м. Київ, вул. Хрещатик, 22.
У судовому засіданні представник відповідача просила задовольнити указане клопотання та направити справу за підсудністю за місцем знаходження відповідача.
Додатково представник відповідача зазначила, що відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 05.06.2019 у справі № 766/12624/18, зазначено, що доставку міжнародної кореспонденції забезпечують призначені оператори інших країн, на яких норми Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюються.
Надання послуг поштового зв'язку з пересилання міжнародного поштового відправлення EMS здійснюється відповідно до вимог Всесвітньої поштової конвенції у м. Доха від 11.10.2012, Регламенту Конвенції, Закону України «Про поштовий зв'язок» та Порядку надання послуг з пересилання міжнародних поштових відправлень.
Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання представника відповідача, у додаткових поясненнях зазначив, що відповідно до розділу І « Загальні положення» Закону України «Про поштовий зв'язок» передбачено: - оператор поштового зв'язку - суб'єкт господарювання, що здійснює діяльність на території України та у встановленому законодавством порядку надає послуги поштового зв'язку; - послуги поштового зв'язку - діяльність оператора поштового зв'язку з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, у тому числі шляхом надання кур'єрських послуг, визначених цим Законом, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, спрямована на задоволення потреб користувачів.
Згідно до ст. 3 Закону України «Про поштовий зв'язок» основними засадами діяльності у сфері надання послуг поштового зв'язку, зокрема, є забезпечення надання послуг поштового зв'язку встановленого рівня якості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець - це суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги.
Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послугою вважається діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Договором є усний чи письмовий правочин укладений між споживачем і виконавцем. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (розрахунковий документ).
Послуги поштового зв'язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості (ч.2 ст. 13 Закону України «Про поштовий зв'язок»).
Між сторонами 27.08.2025 виникли правовідносини з надання послуг з пересилання поштового відправлення за межі України, що підтверджується митною декларацією та фіскальним чеком № EA066012525UA.
Таким чином послуги поштового зв'язку було оплачено позивачем, відтак між сторонами виникли договірні відносини щодо надання послуг поштового зв'язку, тому правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем, підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів».
Заслухавши пояснення представників сторін, вирішуючи указане клопотання представника відповідача про направлення справи за підсудністю, суд виходить з такого.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Процесуальним законодавством визначено наступні види підсудності: загальна (стаття 27 ЦПК України), альтернативна (стаття 28 ЦПК України), підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами (стаття 29 ЦПК України) та виключна (стаття 30 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 30 ЦПК України позови до перевізників, що виникають з договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти, пред'являються за місцезнаходженням перевізника.
Предметом позову є стягнення відшкодування за втрачене міжнародне відправлення EMS.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про поштовий зв'язок» відправлення EMS - міжнародне реєстроване поштове відправлення масою до 30 кілограмів з вкладенням документів та/або товарів, яке приймається, перевозиться і доставляється у найшвидший спосіб.
Відповідно до ст. 4 цього Закону міжнародні поштові відправлення та поштові перекази обробляються із застосуванням мов, визначених міжнародними договорами України, які набрали чинності у встановленому порядку.
Відповідно до Порядку надання послуг з пересилання міжнародних поштових відправлень (далі - Порядок) указаний Порядок встановлює загальний порядок приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) міжнародних поштових відправлень користувачам цих послуг, визначає права та обов'язки АТ «Укрпошта» і користувачів цих послуг.
Відповідно до п. 1.6 Порядку міжнародні поштові відправлення пересилаються комбінованим (непріоритетним) або авіа (пріоритетним) способом. Відправлення «EMS» мають пріоритет над іншими видами поштових відправлень і пересилаються виключно авіа шляхом.
Цей Порядок розроблено відповідно до вимог: Закону України «Про поштовий зв'язок» (зі змінами); Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (зі змінами) (далі - Правила НППЗ); Керівництва з приймання міжнародних поштових відправлень, затверджених наказом УДППЗ «Укрпошта» від 31.08.2006 № 384 (з внесеними згідно з окремими зведеннями змінами та доповненнями), яке містить відомості призначених операторів поштового зв'язку країн-членів Всесвітнього поштового союзу про заборонені або умовно допущені до ввозу на територію їх країн предметів та загальні умови пересилання поштових відправлень (далі - Керівництво). Керівництво опубліковано на корпоративному веб - сайті АТ «Укрпошта» за посиланням: https://www.ukrposhta.ua/ua/zaboroneni - predmety та підтримується в актуальному стані; Актів Всесвітнього поштового союзу, виконання яких є обов'язковим для призначених операторів поштового зв'язку країн-членів Всесвітнього поштового союзу (далі - Акти ВПС); інших нормативноправових актів, внутрішніх нормативних та розпорядчих документів АТ «Укрпошта».
Відповідно до ст. 16 Всесвітньої поштової конвенції у м. Доха від 11.10.2012 «EMS і комплексна логістика» Країни-члени або призначені оператори можуть домовлятися між собою про участь у таких службах, які описані в Регламентах: 1.1 EMS, яка є службою термінового поштового пересилання документів і вантажів, а також, де це можливо, найшвидшою поштовою послугою із застосуванням фізичних засобів. Ця послуга може надаватися на основі багатосторонньої типової угоди EMS або двосторонніх угод; 1.2 комплексна логістика, яка є службою, що повністю задовольняє потреби клієнтів у сфері логістики та включає етапи, які передують і настають за фізичним перевезенням товарів і документів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про поштовий зв'язок» пересилання поштових відправлень - перевезення пошти від відправника до одержувача, включаючи операції з її приймання, обробки та доставки (вручення).
У позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 05.06.2019 у справі № 766/12624/18, зазначено, що не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина п'ята статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки відповідно до частини другої статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору. Отже, до спірних правовідносин застосовується Конвенція, у статті 23 якої і визначено відповідальність призначених операторів за завдані збитки.
Отже, правовідносини сторін виникли внаслідок пересилання (перевезення) міжнародного відправлення, порядок його регламентується правилами міжнародного договору, а отже указана справа підлягає розгляду за місцем знаходження перевізника АТ «Укрпошта» відповідно до вимог ч. 4 ст. 30 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 16 ст. 28 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Таким чином, відсутні підстави для визначення територіальної юрисдикції (підсудності) цієї справи за Соснівським районним судом м. Черкаси, враховуючи норми ч.4 ст.30 ЦПК України.
Отже, ураховуючи зазначені вище норми чинного законодавства та те, що позовну заяву прийнято з порушенням правил виключної підсудності, судом не встановлено жодних обставин, які б давали можливість розгляду цієї справи саме Соснівським районним судом м. Черкаси, а тому суд вважає, що відповідно до вимог ч.4 ст.30 ЦПК України, дана цивільна справа повинна бути передана до Шевченківського районного суду м. Києва, тобто за місцезнаходженням перевізника.
Слід також врахувати, що недотримання судом правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд до належного суду (частина 1 статті 378 ЦПК України).
За таких обставин, клопотання представника відповідача про передачу справи за територіальною підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 ЦПК України).
За нормами статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 30-32, 353, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрпошта» про захист прав споживачів передати до Шевченківського районного суду м. Києва, як до належного суду.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Суддя: О.С. Стеценко