Справа № 712/2802/26
Провадження № 1-кс/712/1255/26
03 березня 2026 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси внесене в кримінальному провадженні № 12026250310000585, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.02.2026року клопотання слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у кримінальниому правопорушенні, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
Слідчим відділом Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026250310000585 від 26.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Клопотання обґрунтовує тим, що Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, діючи умисно, цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розуміючи свою перевагу в силі, заподіяв потерпілому ОСОБА_9 тяжкі тілесні ушкодження за наступних обставин.
Так, приблизно о 20 годині 35 хвилин 2502.2026, точного часу в ході досудового розслідування встановити не переставилось можливим, ОСОБА_5 перебуваючи поряд з будинком 97 по вул. Смілянській у м. Черкаси діючи умисно з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 реалізовуючи злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розуміючи свою перевагу в силі, розуміючи, що ОСОБА_8 , перебуває у стані алкогольного сп'яніння, користуючись раптовістю нападу на нього, ОСОБА_5 дістав з салону автомобіля «NisanLeaf» д.н.з. НОМЕР_1 дерев'яну биту та наніс потерпілому один удар в область нижньої ділянки правого плеча, після чого продовжуючи свій злочинний умисел наніс ще три удари дерев'яною битою в область потиличної ділянки голови потерпілого ОСОБА_8 спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді у вигляді лінійного перелому кісток черепу, що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння.
26.02.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026250310000585внесено відомості про вчинення злочину, передбаченого ч. 1ст. 121 КК України.
26.02.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Причетність ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , до вчинення злочинупідтверджується:
-даними електронного рапорту№ 15081від 25.02.2026;
-даними електронного рапорту № 15071 від 25.02.2026;
-даними електронного рапорту № 15085 від 25.02.2026;
-даними протоколом прийняття заяви від ОСОБА_8 від 26.02.2026;
-даними протоколу допиту ОСОБА_10 від 26.02.2026;
-даними протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 26.02.2026;
-даними протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 26.02.2026;
-даними протоколу проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_13 від 26.02.2026;
-речовими доказами;
-іншими матеріалами кримінального провадження.
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого проти життя та здоров'я особи, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме високий ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду. Також ОСОБА_5 може перешкоджати проведенню досудового розслідуванняу кримінальному провадженні іншим чином, зокреманезаконно впливати на свідків та потерпілу.
Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, є підстави вважати, що останнійможе знищити, сховати або спотворити будь-яку інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слід відмітити, що узагальнююче визначення поняття «обґрунтованість підозри» у вчиненні особою кримінального правопорушення сформульовано у правових позиціях ЄСПЛ. Зокрема, у рішенні у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 ЄСПЛ зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення.
Від сукупності обставин справи залежить, що саме можна вважати обґрунтованою підозрою. При цьому така підозра не може ґрунтуватися лише на тому, що особа вчинила в минулому правопорушення, навіть аналогічне. Таким чином, підозра буде вважатися обґрунтованою лише у випадку, коли вона ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням. Це означає, що у слідчого мають бути докази, які вказують на причетність особи до вчинення кримінального правопорушення (показання свідків, потерпілих, речові докази, протоколи слідчих дій тощо).
З огляду на зазначене та з урахуванням практики ЄСПЛ, в цьому випадку обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,підтверджується зібраними доказами в кримінальному провадженні, що перераховані вище.
Підстави, ризики та обставини, передбачені ст. 177 КПК України, які варто врахувати при застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_15 :
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, так ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого проти життя та здоров'я особи, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, під тягарем відповідальності за скоєний злочин, а також можливості бути засудженим до позбавлення волі на певний строк, може залишити місце свого проживання, таким чином переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, а саме до восьмироків позбавлення волі, наявні підстави вважати, що останній може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»);
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків та потерпілу, у цьому ж кримінальному провадженні, а саме приймаючи до уваги те, що ОСОБА_5 може впливати на свідківта потерпілогошляхом умовляння, підкупу, переконання, примушування з застосуванням фізичної сили або погроз такого застосування з метою викривлення фактичних обставин справи та уникнення передбаченої законом відповідальності.
Поряд із цим необхідно враховувати фактор страху людини перед іншою людиною, яка спроможна застосувати фізичне насильство. Будь-яка особа, має бути захищена та з усвідомленням своєї невразливості, відсутністю страху перед підозрюваним, надати показання суду. У даному випадку забезпечення безпеки свідків, потерпілого унеможливлення на них незаконного впливу з боку підозрюваного є основним завданням на даній стадії досудового розслідування.
На даному етапі досудового слідства всі свідки у кримінальному провадженні не допитані. Тобто вказаний ризик продовжує існувати до моменту допиту вказаних свідків на стадії судового розгляду та судового розгляду.
Разом з цим, підозрюваному достеменно відомо місце проживання потерпілого та свідків, а тому в разі не застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням на останнього визначених обов'язків, він може незаконно впливати на потерпілих шляхом вмовлянь чи погроз з метою зміни показів чи взагалі відмови від дачі показів та участі у слідчих діях.
Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України слід оцінити в сукупності всі обставини, а саме передбачені п. 4 ч. 1 ст. 178 КПК України -міцність соціальних зв'язків підозрюваного, а саме те, що на даний час ОСОБА_5 неодружений.
При цьому слідство, враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу підозрюваного та характер висунутої підозри, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, зокрема, що підозрюваний може переховуватися від слідства, а в подальшому суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, тому не вбачається ґрунтовних підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативних домашньому арешту, як таких, що недостатні для запобіганню ризиків, виконанню підозрюваним процесуальних обов'язків, та забезпечить належну поведінку під час проведення досудового розслідування, а в подальшому розгляду справи і запобіганню уникнення правосуддя.
В контексті ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу, про те таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі на стільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши до особи запобіжний захід. При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, які підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Розглядаючи скаргу у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, ЄСПЛ підкреслив також, що при визначенні «ступеня підозри» підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту може бути «більш низький поріг обґрунтованості підозри» при вчиненні особливої категорії злочинів».
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:
- при обранні особистого зобов'язання підозрюваний зобов'язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи характер вчиненого злочину, є ризик того, що ОСОБА_5 буде переховуватися від органів досудового розслідування;
- особи, які заслуговують на довіру та поручаються за виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні та під час досудового розслідування, слідчому відділу представлені не були.
На підставі вище викладеного, враховуючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вище вказаним ризикам просить суд задоволити клопотання.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили суд його задоволити.
Захисник просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, оскільки підозрюваний працює, здійснює догляд за батьками, які є особами з інвалідністю та батько потребує медичної допомоги щоденно.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав захисника.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дане клопотання підлягає до часткового задоволення.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є домашній арешт.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини щодо особи підозрюваного.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується: протоколом огляду, висновком експерта, повідомленням про підозру.
Сторона обвинувачення в обґрунтування клопотання посилалась на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК убачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу - щодо встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків слідчий суддя керується стандартом переконання «достатні підстави».
Так, існування кожного, вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику, має підтверджуватися фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстрована (п. п. 85, 86 рішення ЄСПЛ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenkov. Ukraine, заява №622/11).
Суд вважає обґрунтованими доводи слідчого та прокурора щодо існування ризиків, а саме ризик переховування від органу досудового розслідування, незаконного впливу на свідків, потерпілого.
Про існування таких ризиків свідчить суворість можливого покарання у випадку визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, який на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого може бути призначене покарання у виді реального позбавлення волі, що саме по собі може бути підставою та мотивом змінити місце проживання з метою переховування від слідства, незаконного впливу на свідків, потерпілого.
Таким чином, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Отже наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, надають підстави для обрання запобіжного заходу.
Варто зауважити, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.
Згідно з правовою позицією в справі ЄСПЛ «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і цілодобовий домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції.
Судом враховується ступінь стійкості соціальних зв'язків та особа підозрюваного, яий раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, здійснює догляд за матір'ю, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання.
З урахуванням вищевикладених обставин, беручи до уваги обставини події у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , враховуючи зміст ризиків, на запобігання якого необхідне застосування запобіжного заходу та особу підозрюваного, вважаю за необхідне застосування до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з обмеженням залишати житлове приміщення у нічний час доби та покладанням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
При цьому суд враховує, що поведінка підозрюваного під час вчинення інкримінованих йому дій в контексті обставин життєдіяльності свідчить про неспроможність до об'єктивного повноцінного самоконтролю та недостатність застосування до підозрюваного менш суворих заходів, оскільки такі запобіжні заходи на теперішній час не забезпечать достатніх гарантій належної процесуальної поведінки останньього.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183-184, 193 194, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя-
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
Строк дії запобіжного заходу визначити 60 діб з 03.03.2026 року по 01.05.2026 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду;повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про своє місце перебування, зміну місця свого проживання на іншу адресу та зміну контактного номеру телефону;
- заборонити залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , з 22 год. до 06 год.,за виключенням оголошення у зазначений період повітряної тривоги у Черкаській області для переходу у спеціально обладнане приміщення (укриття) та протягом 15 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги»;
- залишити на зберіганні у відповідних органах державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в?їзд;
- утриматися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні.
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному та направити начальнику ГУНП в Черкаській області для організації її виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_16