Справа № 703/475/26
2/703/1012/26
03 березня 2026 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Биченка І.Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Свої вимоги мотивує тим, що 02 грудня 2020 року він та відповідач зареєстрували шлюб у Нікопольському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 494.
Подружжя має спільну малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач стверджує, що спільне проживання з відповідачем як подружжя вони припинили з 2024 року через різницю поглядів та втрату почуттів.
Позивач уважає, що спільне життя та збереження шлюбу неможливі, шлюб існує формально, а тому просить розірвати шлюб.
Ухвалою від 02 лютого 2026 року суд відкрив провадження у справі та постановив розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.
Відповідач направила до суду заяву, у якій позовні вимоги визнала у повному обсязі, не заперечувала проти розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, доходить наступного висновку.
Згідно зі свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 02 грудня 2020 року зареєстрували шлюб у Нікопольському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 494.
Після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_5 ».
Сторони є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Згідно з ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.1 ст.55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Частинами 3,4 ст.56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ч.2 ст.104 та ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 СК України.
За змістом ч.3 ст.109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Судом установлено, що сторони спільно не проживають, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету, не підтримують шлюбних стосунків. Формальне перебування у шлюбі суперечить їх інтересам, тому шлюб необхідно розірвати відповідно до ст. 112 СК України.
Частиною 2 ст.114 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
За змістом ч.1,2 наведеної статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно з положеннями ч.1ст.142 ЦПК України у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до ч.3 ст.279 ЦПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до квитанції від 20.01.2026 позивач сплатив 1331 грн. 20 коп. судового збору за звернення до суду з наведеним позовом. Згідно виписки вказані кошти були зараховані до спеціального фонду державного бюджету
Ураховуючи, що заява відповідача про визнання позову подана протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, суд на підставі вимог ч.1 ст. 142 ЦПК України доходить висновку, що позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, а іншу частину витрат позивача по сплаті судового збору у розмірі 50 відсотків необхідно стягнути з відповідача.
Докази на понесення позивачем будь-яких інших судових витрат матеріали справи не містять.
На підставі ст.24, 110, 112, 113 СК України, керуючись ст.5, 7,12, 81, 89, 141, 247, 260, 265 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , зареєстрований 02 грудня 2020 року у Нікопольському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 494.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 665 грн. 60 коп. судового збору.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого 20 січня 2026 року квитанцією ID: 4382-2824-0075-4667, що становить 665 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене сторонами безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 03 березня 2026 року.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне зареєстроване місце проживання як ВПО: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя І.Я. Биченко