Справа № 703/348/26
2/703/959/26
про залишення позову без руху
03 березня 2026 року м. Сміла
Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Крива Ю.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
встановила:
До Смілянського міськрайонного суду Черкаської області звернулася ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Під час вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі за вказаним позовом встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України.
Так, у позові ОСОБА_1 вказала адресу відповідача «Бельгія».
Судом було перевірено адресу реєстрації відповідача в Україні, згідно відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідач ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 11.07.2012 та знятий з реєстрації за даною адресою 19.12.2017.
Згідно інформації про внутрішньо переміщений осіб з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, особу ОСОБА_2 не знайдено.
Право особи на звернення до суду в порядку, передбаченому ЦПК України за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів передбачено ч.1 ст.4 ЦПК України.
Відповідно до п.3 ч.5 ст.12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність на неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав.
Позовну заяву подано без додержання вимог передбачених ст.175 ЦПК України.
В позовній заяві зазначено, що відповідач у справі проживає за адресою у Королівстві Бельгія, більш точної адреси позивачкою не зазначено.
Оскільки відповідач проживає за межами України, вручення судових документів можливе лише у порядку, визначеному ст.ст.498, 499 ЦПК України шляхом звернення суду України із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави для вручення судових документів.
Так, ч.1 статті 498 ЦПК України, яка кореспондується із ч.1 статті 80 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачає, що у разі, якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
В рамках Гаазької конвенції з питань цивільного процесу Україна має отримувати допомогу від таких країн як Аргентина, Австрія, Білорусь, Бельгія, Боснія и Герцеговина, Китай (адміністративна область Макао), Хорватія, Македонія, Кіпр, Чехія, Данія, Єгипет, Фінляндія, Франція, Германія, Угорщина, Ізраїль, Італія, Японія, Латвія, Люксембург, Марокко, Нідерланди (королівство у Європі), Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Суринам, Швеція, Швейцарія, Туреччина, Вірменія, Ватикан, Киргизія, Ліван, Молдова, Росія, Узбекистан.
Відповідно до пункту 2.1 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації від 27.06.2008 року № 1092/5/54, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 02.07.2008 року № 573/15264, у разі, якщо при розгляді цивільної справи у суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном.
Відповідно до п.2.3 розділу ІІ Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України 27.06.2008 року №1092/5/54і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.07.2008 року за № 573/15264, доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову.
В такому разі саме на позивача покладається обов'язок забезпечити подання до суду належно оформлених, перекладених, нотаріально посвідчених документів, після чого вони направляються судом до Міністерства юстиції України.
Позивачем не зазначено точну адресу місця проживання відповідача та надано позовну заяву з додатками виключно українською мовою, що позбавляє суд можливості направити позовну заяву до Міністерства юстиції України для подальшого направлення для вручення відповідачу.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити у судовий процес безладний рух.
З рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини і не може автоматично вважатися порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому залишення позовної заяви без руху для того, щоб позивач усунув вказані вище недоліки, не може вважатися обмеженням доступу до правосуддя.
Вказані недоліки перешкоджають у відкритті провадження у цивільній справі, є підставою для залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.95,175, 185 ЦПК України ,
постановила:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - залишити без руху.
Надати позивачці строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.
В разі неусунення до встановленого терміну недоліків, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатись неподаною та такою, що підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Ю.В. Крива