Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/1737/26
Номер провадження 1-кс/711/594/26
27 лютого 2026 року м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025250000000577 від 21.07.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.310 КК України про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця за національністю, громадянина України, з середньо освітою, перебуваючого в цивільному шлюбі, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України, -
Слідчий відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 , звернувся до слідчого суді з клопотанням в якому просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12025250000000577 від 21.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, строком на два місяці.
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи незаконно, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», усвідомлюючи протиправність своїх дій, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, у невстановлений період часу, не пізніше 29.08.2025, діючи спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , переслідуючи спільний умисел на придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу - канабіс з метою подальшого збуту, придбали, тобто зірвали раніше вирощені рослини роду коноплі, з яких за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, виготовили, шляхом сушіння, наркотичний засіб - канабіс, який перевезли на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , де спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 продовжили зберігати наркотичний засіб - канабіс, з метою подальшого збуту, та не пізніше ніж 29.08.2025, для подальшого перевезення з метою збуту перемістили 33 полімерних відра з речовиною рослинного походження зеленого кольору в салон автомобіля «HYUNDAI H-1», р.н. НОМЕР_1 за вищевказаною адресою.
У подальшому, 29.08.2025 у період часу з 22 години 03 хвилини по 23 годину 25 хвилин працівниками правоохоронних органів проведено обшук автомобіля «HYUNDAI H-1», р.н. НОМЕР_1 розташованого за адресою: Черкаська область, Уманський район, с. Велика Севастянівка, вул. Лесі Українки, буд. 1, в ході якого в салоні зазначеного автомобіля виявлено та вилучено 33 полімерні відра із вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору, які відповідно до висновків експерта є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, загальна маса якого становить 56 679.06 г, що відповідно до Таблиці № 1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01.08.2000, є особливо великими розмірами, який ОСОБА_7 спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , незаконно зберігав з метою подальшого збуту.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України - незаконне придбання, виготовлення, перевезення, зберігання з метою збуту наркотичного засобу, вчинені за попередньою змовою групою осіб у особливо великих розмірах.
29.08.2025 ОСОБА_4 затриманий в порядку ст.208 КПК України.
30.08.2025 ОСОБА_4 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31.08.2025 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 27.10.2025.
Постановою першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури від 20.10.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025250000000577 від 21.07.2025 продовжений до трьох місяців, тобто до 30.11.2025.
Окрім цього, 23.10.2025 слідчим суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси, винесено ухвалу про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування, тобто до 30.11.2025.
25.11.2025 слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси виніс рішення про продовження строку досудового розслідування до 5 місяців, тобто до 30.01.2026.
Також, 27.11.2025 слідчим суддею Придніпровського р. суду м. Черкаси, винесено ухвалу про продовження строку запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , строком до 25.01.2026.
У подальшому, 22.01.2026 слідчим суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси строк досудового розслідування продовжено до шести місяців, тобто до 28.02.2026.
Окрім цього, 23.01.2026 слідчим суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси продовжено строк запобіжного заходу ОСОБА_4 до 28.02.2026.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними під час проведення досудового розслідування доказами, які містяться у матеріалах кримінального провадження: протоколом про результати проведення НСРД від 15.08.2025 про отримання зразків для порівняльного дослідження; протоколом про результати проведення НСРД від 15.08.2025 про отримання зразків для порівняльного дослідження; висновком експерта № СЕ-19/124-25/12297-НЗПРАП від 29.08.2025; висновком експерта № СЕ-19/124-25/12873-НЗПРАП від 29.08.2025; протоколом про результати проведення НСРД - негласне отримання зразків від 28.08.2025; протоколом про результати проведення НСРД - негласне отримання зразків від 28.08.2025; протоколом за результатами проведення НСРД - спостереження за місцем від 28.08.2025; протоколом за результатами проведення НСРД - спостереження за місцем від 28.08.2025; протоколом за результатами проведення НСРД - спостереження за місцем від 28.08.2025; протоколом за результатами проведення НСРД - спостереження за місцем від 28.08.2025; протоколом за результатами проведення НСРД - спостереження за місцем від 28.08.2025; протоколом за результатами проведення НСРД - спостереження за місцем від 28.08.2025; протокол за результатами проведення НСРД - спостереження за місцем від 28.08.2025; протоколом за результатами проведення НСРД - спостереження за місцем від 24.09.2025; протоколом за результатами проведення НСРД - спостереження за місцем від 24.09.2025; протоколом за результатами проведення НСРД - спостереження за місцем від 24.09.2025; протоколом за результатами проведення НСРД - спостереження за особою від 24.09.2025; протоколом за результатами проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 29.09.2025; протоколом обшуку від 29.08.2025; протоколом обшуку від 29.08.2025; висновком експерта № СЕ-19/124-25/16339-НЗПРАП від 12.11.2025; висновком експерта № СЕ-19/124-25/16340-НЗПРАП від 13.11.2025; висновком експерта № СЕ-19/124-25/12908-НЗПРАП від 30.08.2025; висновком експерта № КСЕ-19/124-25/13399 від 02.10.2025; висновком експерта № КСЕ-19/124-25/14552 від 13.10.2025; висновком експерта № КСЕ-19/124-25/14864 від 17.10.2025; висновком експерта № КСЕ-19/124-25/14652 від 09.10.2025; висновком експерта № КСЕ-19/124-25/14652 від 15.10.2025; висновком експерта № КСЕ-19/124-25/14554 від 10.10.2025; висновком експерта № СЕ-19/124-25/16696-ФП від 07.01.2026, висновком експерта № СЕ-19/124-25-16671-ФП від 09.12.2025, висновком експерта № СЕ-19/124-25/16694-ФП від 18.12.2025 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Так, 23.02.2026 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та завершення досудового розслідування. Разом з тим, підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику надано доступ до матеріалів кримінального провадження, в порядку ст.290 КПК України.
Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, яких налічується 5 томів із додатками, стороною захисту на цей час триває. Значний обсяг матеріалів полягає у кількості проведених гласних та негласних слідчих (розшукових) дій та їх тривалістю.
Частиною 10 ст.290 КПК України передбачено, що сторонам кримінального провадження надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. Крім того, згідно з ч.5 ст.219 КПК України строк ознайомлення сторін з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України не включається у строки досудового розслідування.
На даний час у сторони обвинувачення відсутні підстави для звернення до суду із клопотанням про обмеження часу ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
Таким чином, стороні обвинувачення із незалежних від неї причин не вистачить часу до 28.02.2026 для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки сторона захисту продовжує ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, крім того необхідний час для складання та затвердження обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, а також вручення копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування стороні захисту.
Оскільки запобіжний захід, застосований до ОСОБА_4 закінчується 28.02.2026, а продовження ознайомлення стороною захисту з матеріалами досудового розслідування триває, то провести підготовче судове засідання, під час якого можливо було б вирішити питання про продовження підозрюваному запобіжного заходу, до вказаної дати не представляється за можливе.
Відповідно до ч.6 ст.199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Враховуючи викладене, виникла необхідність у продовженні строку застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Підставою для продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри, метою - забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, в тому числі запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, зокрема у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому враховуючи тяжкість можливого майбутнього покарання існує обґрунтований ризик, що він з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування, що вказує на ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
В даному кримінальному провадженні суворість покарання, що може бути призначене підозрюваному, має значення для оцінки ризику його переховування.
ОСОБА_4 перебуваючи на волі, матиме змогу контактувати з особами, що мають відношення до даного кримінального провадження та незаконно впливати на них, схиляючи до зміни показань та вживати заходів, спрямованих на унеможливлення здобуття органом досудового розслідування інших фактичних даних, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного розслідування кримінального провадження, що вказує на наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Також, згідно до зібраних матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 вчинив злочин спільно та за попередньою змовою групою осіб, а саме спільно із іншими підозрюваними в даному кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , у зв'язку з чим останній перебуваючи на волі, матиме змогу контактувати з ними та незаконно впливати на них, з метою побудови власної версії виправдання своїх незаконних дій та вживати інших заходів, спрямованих на унеможливлення здобуття органом досудового розслідування інших фактичних даних, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного розслідування кримінального провадження, що вказує на наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Одночасно, необхідно врахувати, що ОСОБА_4 , непрацевлаштований та не має систематичного законного джерела доходу, що вказує на те, що така злочинна діяльність є основним джерелом його доходу, а тому підозрюваний, перебуваючи на волі, може продовжити таку злочинну діяльність, вчиняючи нові корисливі злочини у цій сфері, що вказує на ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Також, в даному випадку слід врахувати суспільну небезпеку, інкримінованого підозрюваному злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, яка визначається тим, що підозрюваний здійснював зберігання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабіс у особливо великих розмірах з метою подальшого збуту, що відзначається підвищеною суспільною небезпекою, оскільки його вчинення створює реальну загрозу життю та здоров'ю людей, підриває моральні засади суспільства та сприяє поширенню наркотичної залежності серед населення.
Виходячи з усього вище перерахованого, слідчий приходить до висновку, що жоден із м'якших запобіжних заходів не здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), факти які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висування обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування («Мюррей проти Сполученого королівства»). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).
У справі «Ілійкова про Болгарії» від 26.07.2001 № 33977/96 ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінювані ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму інформаційному листі від 04.04.2013 № 511-550/0/0-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» зазначив зокрема те, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК, з врахуванням того, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду, шляхом незаконного впливу на свідків та підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити вчиняти правопорушення у якому підозрюється, виникла необхідність у продовженні відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Вказані вище обставини свідчать про недостатність застосування найбільш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Особиста порука також не може бути застосована до підозрюваного, оскільки до суду не надійшло звернень від осіб, які б заслуговували на довіру, про те, що вони можуть поручитись за підозрюваного.
Обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не забезпечить його належної процесуальної поведінки та не зможе запобігти вказаним ризикам. Тяжкість інкримінованого злочину та усвідомлення підозрюваним ймовірність призначення покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк, відсутність постійного джерела доходу, свідчать про ризик того, що підозрюваний буде переховуватись від суду та може продовжувати злочинну діяльність.
На підставі вищевикладеного, та враховуючи суспільну небезпеку, інкримінованого підозрюваному діяння, вважаю за необхідне продовжити запобіжний захід відносно ОСОБА_4 виключно у вигляді тримання під вартою, оскільки лише такий запобіжний захід належним чином попередить настання перерахованих вище ризиків та забезпечення належне виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та пояснив, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025250000000577 від 21.07.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 та ч.2 ст.310 КК України. Вказав, що в матеріалах кримінального провадження наявно п'ять підозрюваних, що свідчить про значний об'єм проведених процесуальних дій. На даний час відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення стороні захисту. В кримінальному провадженні ОСОБА_4 оголошено підозру за ч.3 ст.207 КК України. На момент затримання, останній намагався втекти, що підтверджує ризик переховування. Додав, що підозрюваний проживає сам у м. Києві, однак проявляючи конспірацію, незаконну діяльність здійснював на території Черкаської області.
Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання, звертає увагу на особу підозрюваного, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності. Додала, що ризики зазначені органом досудового розслідування є необґрунтовані та не доведені. Просить відмовити в задоволенні клопотання, в разі продовження строку тримання під вартою, визначити заставу в розмірі 80 прожиткового мінімуму.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання та документи надані стороною захисту, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Крім того, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до вимог ст.199 КПК зобов'язаний впевнитися в тому, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також встановити обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Черкаській області за процесуального керівництва Черкаської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025250000000577 від 21.07.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.310 КК України.
29.08.2025 ОСОБА_4 затриманий в порядку ст.208 КПК України.
30.08.2025 ОСОБА_4 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України - у незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту наркотичного засобу, вчинені за попередньою змовою групою осіб у особливо великих розмірах.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31.08.2025 (справа №711/8060/25, провадження №1-кс/711/1991/25) відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 27.10.2025.
Постановою першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури від 20.10.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025250000000577 від 21.07.2025 продовжений до трьох місяців, тобто до 30.11.2025.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.10.2025 (справа №711/9922/25, провадження №1-кс/711/2503/25) продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування, тобто до 30.11.2025.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25.11.2025 продовжено строк досудового розслідування до 5 місяців, тобто до 30.01.2026.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27.11.2025 (справа №711/11207/25, провадження №1-кс/711/2755/25) продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , строком на 60 днів, тобто до 25.01.2026.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.01.2026 (справа №711/545/26, провадження №1-кс/711/201/26) строк досудового розслідування продовжено до шести місяців, тобто до 28.02.2026.
23.02.2026 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та завершення досудового розслідування. Разом з тим, підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику надано доступ до матеріалів кримінального провадження, в порядку ст.290 КПК України.
Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, яких налічується 5 томів із додатками, стороною захисту на цей час триває. Значний обсяг матеріалів полягає у кількості проведених гласних та негласних слідчих (розшукових) дій та їх тривалістю.
Частиною 10 ст.290 КПК України передбачено, що сторонам кримінального провадження надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. Крім того, згідно з ч.5 ст.219 КПК України строк ознайомлення сторін з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України не включається у строки досудового розслідування.
На даний час у сторони обвинувачення відсутні підстави для звернення до суду із клопотанням про обмеження часу ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
Таким чином, стороні обвинувачення із незалежних від неї причин не вистачить часу до 28.02.2026 для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки сторона захисту продовжує ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, крім того необхідний час для складання та затвердження обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, а також вручення копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування стороні захисту.
Оскільки запобіжний захід, застосований до ОСОБА_4 закінчується 28.02.2026, а продовження ознайомлення стороною захисту з матеріалами досудового розслідування триває, то провести підготовче судове засідання, під час якого можливо було б вирішити питання про продовження підозрюваному запобіжного заходу, до вказаної дати не представляється за можливе.
Відповідно до ч.6 ст.199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Висновок про те, що повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, залишається обґрунтованою та підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, доданими до клопотання, а саме: протоколом про результати проведення НСРД від 15.08.2025 про отримання зразків для порівняльного дослідження; протоколом про результати проведення НСРД від 15.08.2025 про отримання зразків для порівняльного дослідження; висновком експерта № СЕ-19/124-25/12297-НЗПРАП від 29.08.2025; висновком експерта № СЕ-19/124-25/12873-НЗПРАП від 29.08.2025; протоколом про результати проведення НСРД - негласне отримання зразків від 28.08.2025; протоколом про результати проведення НСРД - негласне отримання зразків від 28.08.2025; протоколом за результатами проведення НСРД - спостереження за місцем від 28.08.2025; протоколом за результатами проведення НСРД - спостереження за місцем від 28.08.2025; протоколом за результатами проведення НСРД - спостереження за місцем від 28.08.2025; протоколом за результатами проведення НСРД - спостереження за місцем від 28.08.2025; протоколом за результатами проведення НСРД - спостереження за місцем від 28.08.2025; протоколом за результатами проведення НСРД - спостереження за місцем від 28.08.2025; протокол за результатами проведення НСРД - спостереження за місцем від 28.08.2025; протоколом за результатами проведення НСРД - спостереження за місцем від 24.09.2025; протоколом за результатами проведення НСРД - спостереження за місцем від 24.09.2025; протоколом за результатами проведення НСРД - спостереження за місцем від 24.09.2025; протоколом за результатами проведення НСРД - спостереження за особою від 24.09.2025; протоколом за результатами проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 29.09.2025; протоколом обшуку від 29.08.2025; протоколом обшуку від 29.08.2025; висновком експерта № СЕ-19/124-25/16339-НЗПРАП від 12.11.2025; висновком експерта № СЕ-19/124-25/16340-НЗПРАП від 13.11.2025; висновком експерта № СЕ-19/124-25/12908-НЗПРАП від 30.08.2025; висновком експерта № КСЕ-19/124-25/13399 від 02.10.2025; висновком експерта № КСЕ-19/124-25/14552 від 13.10.2025; висновком експерта № КСЕ-19/124-25/14864 від 17.10.2025; висновком експерта № КСЕ-19/124-25/14652 від 09.10.2025; висновком експерта № КСЕ-19/124-25/14652 від 15.10.2025; висновком експерта № КСЕ-19/124-25/14554 від 10.10.2025; висновком експерта № СЕ-19/124-25/16696-ФП від 07.01.2026, висновком експерта № СЕ-19/124-25-16671-ФП від 09.12.2025, висновком експерта № СЕ-19/124-25/16694-ФП від 18.12.2025 та іншими матеріалами кримінального провадження.
При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Отже, на думку слідчого судді, висновки органу досудового розслідування щодо можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінуються, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати обрання та продовження заходу забезпечення кримінального провадження.
Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.
Слід враховувати, що суд лише на підставі розумної та об'єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.
Разом з тим слідчий суддя зазначає, що на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину.
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин визначає лише ймовірну причетність підозрюваного до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Також слід звернути увагу, що відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, слідчий суддя встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів.
Однак, зазначені стороною захисту доводи та надані на їх обґрунтування матеріали не спростовують висновки про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 на такому рівні, який є достатнім для обрання та продовження запобіжного заходу стосовно нього.
Варто додати, що питання наявності обґрунтованої підозри перевірялось слідчим суддею під час постановлення ухвали про застосування та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 31.08.2025, 23.10.2025 та 27.11.2025.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів.
При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України.
При цьому, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки продовження існування ризиків, які стали підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у цьому кримінальному провадженні.
Так, ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання за інкримінований в провину ОСОБА_4 особливо тяжкий злочин, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна (ч.3 ст.307 КК України). Тяжкість ймовірного покарання підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Разом з тим, самої лише тяжкості інкримінованого злочину недостатньо для висновку про можливі спроби підозрюваного переховуватися, тому вона оцінюється у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).
Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризику можливого переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, який ґрунтується на тяжкості інкримінованого злочину, оскільки з урахуванням санкції ч.3 ст.307 КК України у разі засудження останнього до нього не може бути застосовано положення ст.75 КК України щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням, а тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність реального відбуття покарання, яке йому загрожує, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не узявши особу під варту.
Суд також бере до уваги й інформацію щодо особи підозрюваного, зокрема, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, проте у світлі наведених вище актуальних даних про існування ризику переховуватися, наявність вказаних вище обставин не можуть бути вирішальними, що могло б знизити цей ризик до маловірогідного чи до його виключення.
Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо наявності ризику переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).
Разом з тим, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 матиме змогу контактувати з оосбами, що мають відношення до даного кримінального провадження та незаконно впливати на них, схиляючи до дачі завідомо неправдивих показів та вживати заходів, спрямованих на унеможливлення здобуття органом досудового розслідування інших фактичних даних, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного розслідування кримінального провадження. Також, згідно до зібраних матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 вчинив злочин спільно та за попередньою змовою групою осіб, а саме спільно із іншими підозрюваними в даному кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , у зв'язку з чим останній перебуваючи на волі, матиме змогу контактувати з ними та незаконно впливати на них, з метою побудови власної версії виправдання своїх незаконних дій та вживати інших заходів, спрямованих на унеможливлення здобуття органом досудового розслідування інших фактичних даних, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного розслідування кримінального провадження, що також вказує на наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 , непрацевлаштований та не має систематичного законного джерела доходу, що вказує на те, що така злочинна діяльність є основним джерелом його доходу, а тому підозрюваний, перебуваючи на волі, може продовжити таку злочинну діяльність, вчиняючи нові корисливі злочини у цій сфері.
Таким чином, слідчий приходить до висновку, що підстави, за яких було застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також обставини які при цьому враховувались не змінились, а ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати.
При цьому, слідчий суддя враховуючи суспільну небезпеку, інкримінованого органом досудового розслідування злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, яка, визначається тим, що такі дії призводять до неконтрольованого обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, що спричиняє шкоду здоров'ю населення, вважає, що у даному кримінальному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості, а тому продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на думку слідчого судді, є виправданим.
За таких обставин, з урахуванням наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 є об'єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.
Слідчий суддя також звертає увагу на тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, з урахуванням введення на всій території України воєнного стану, а тому суд, своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Крім того, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, про який ідеться в клопотанні, оскільки існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 особливо тяжкого кримінального правопорушення. Також відповідний ступінь втручання є розумним і співмірним із завданнями цього кримінального провадження.
З огляду на зазначене, враховуючи вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри на даній стадії досудового розслідування, обставини кримінальних правопорушень, суспільну небезпеку інкримінованих органом досудового розслідування злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, яка, визначається тим, що такі дії призводять до неконтрольованого обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, що спричиняє шкоду здоров'ю населення, слідчий суддя вважає, що єдиним запобіжним заходом, спроможним досягнути мети його застосування в кримінальному провадженні є тримання під вартою, а тому такий запобіжний захід, з урахуванням вимог ч.1 ст.197 КПК України, має бути продовжений строком на 60 днів, тобто до 27.04.2026 включно.
Враховуючи вимоги ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом. До даного рішення слідчий суддя приходить, проаналізувавши обставини кримінального провадження, особу підозрюваного, його роль та зменшення суспільної небезпечності із плином часу, протягом якого ОСОБА_4 утримується під вартою.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначаючи розмір застави слідчий суддя враховує, що її розмір спрямований на забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного з метою виконання покладених на нього обов'язків, недопущення продовження злочинної діяльності, вчинення нових кримінальних правопорушень чи вчинення дій, спрямованих на перешкоджанню встановленні усіх обставин у кримінальному провадженні, при цьому розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
У своєму рішенні у справі «Гафа проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що гарантія, передбачена статтею 5 § 3 Конвенції (право на свободу) покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому, розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі.
Визначаючи розмір застави слідчий суддя бере до уваги відомості про особу підозрюваного ОСОБА_11 , існуючі ризики у кримінальному провадженні, а також обставини і тяжкість кримінального правопорушення у якому він підозрюється. Також взято до уваги час, який діє запобіжний захід без застосування альтернативного у вигляді застави та взято до уваги, що іншим учасникам кримінального провадження обрані інші запобіжні, зокрема двоє перебуває під заставою, а відносно третього діє варта із застосуванням застави. Враховуючи дані обставини та те, що раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, рівень суспільної небезпечності також зменшився і до підозрюваного можливо застосувати альтернативний запобіжний захід на даній стадії досудового розслідування, включаючи, що воно триває значний проміжок часу.
За таких обставин, з урахуванням обставин кримінального провадження, тяжкості кримінального правопорушення, ступеню наявних ризиків у цьому кримінальному провадженні, а також даних про особу підозрюваного, його соціального та майнового стану, задля досягнення дієвості кримінального провадження та недопущення негативного впливу підозрюваного на хід досудового розслідування, слідчий суддя вбачає за доцільне застосовувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 заставу у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) гривень, з покладенням обов'язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України, які, на переконання слідчого судді, здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 181, 186, 193-194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025250000000577 від 21.07.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.310 КК України, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити чатсково.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, тобто до 27.04.2026 включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) гривень.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі.
У разі внесення застави, звільнити підозрюваного ОСОБА_4 , з-під варти.
У випадку внесення застави підозрюваним або заставодавцем, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;
- утримуватися від спілкування, у будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу Інтернет) зі свідками ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_4 у присутності слідчого чи прокурора;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо він як підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 03.03.2026.
Слідчий суддя: ОСОБА_1