Справа № 638/22965/24
Провадження № 2/638/947/26
03 березня 2026 року Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Цвіри Д.М.,
за участю секретаря - Пухно А.С.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харків, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення пені (неустойки) за час прострочення несплати аліментів, -
встановив:
Позивач звернулася до суду із даним позовом та просить:
- стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) пеню за прострочення сплати аліментів, стягнутих рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.12.2022 року по цивільній справі №638/5965/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, яким стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дружини у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трьох річного віку, у розмірі 48092 (сорок вісім тисяч дев'яносто дві) гривень 20 (двадцять) копійок.
Вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 , з 24.07.2021 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 19.01.2023 року рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова по цивільній справі №638/7615/22.
Від шлюбу народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
20.12.2022 року рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова по цивільній справі №63 8/5965/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, позов задоволено; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дружини у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трьох річного віку.
Згідно з Розрахунком заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню №73264498 від 13.11.2024 року ОСОБА_3 за період з жовтня 2022 року по жовтень 2024 року жодного разу аліменти не сплачував, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 50510 гривень 80 копійок.
Ухвалою від 23.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження.
12.02.2025 представником відповідача подано через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позову, посилаючись на те, що ст. 196 СК України на спірні правовідносини не застосовується.
28.05.2025, позивачем подано через канцелярію суду додаткові пояснення, якими зменшила розмір позовних вимог.
28.05.2025, позивачем подано через канцелярію суду додаткові пояснення, якими наполягала на задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні відзиву.
Суд, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, доходить наступних висновків:
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 , з 24.07.2021 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 19.01.2023 року рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова по цивільній справі №638/7615/22.
Від шлюбу народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
20.12.2022 року рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова по цивільній справі №63 8/5965/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, позов задоволено; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дружини у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трьох річного віку.
Згідно з Розрахунком заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню №73264498 від 13.11.2024 року, у ОСОБА_3 за період з жовтня 2022 року по листопад 2024 року, утворилась заборгованість по сплаті аліментів на утримання дружини.
Частинами 1-2 ст. 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 р. у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670 сво 19) вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом 1 ч. 1 ст. 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Так, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів визначені СК України.
Права та обов'язки подружжя по утриманню унормовані в главі 9 СК України.
Згідно ч. 2 ст. 84 глави 9 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Обов'язок матері, батька утримувати дитину та виконання указаного обов'язку регламентовано у главі 15 СК України.
Глава 15 СК України містить ст. 196, якою передбачено, що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Разом з тим, глава 9 СК України «Права та обов'язки подружжя по утриманню» не містить посилань на те, що визначення заборгованості за аліментами на одного із подружжя здійснюється відповідно до ст.ст. 194-197 СК України, а тому положення ст. 196 цього Кодексу на спірні правовідносини щодо сплати аліментів на утримання дружини не поширюються.
Суд зауважує, що згідно ст. 8 СК України, якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім'ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.
Тобто, особа, яка вважає свої права порушеними, за умови доведення такого порушення, має можливість захистити свої відповідні права у спосіб, який передбачений чинним законодавством, зокрема, ЦК України, що свідчить про відсутність підстав для застосування у даній справі аналогії закону.
Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги, що позивачкою заявлені вимоги про стягнення на підставі ст. 196 СК України (Глава 9 «Права та обов'язки подружжя по утриманню») пені за прострочення сплати аліментів на утримання дружини, то суд вважає, що відсутні підстави для стягнення пені за прострочення сплати аліментів на утримання дружини, відповідно позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 196 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів, ст. ст.3, 5, 7, 9-13, 81, 89, 141, 137, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України,-
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення пені (неустойки) за час прострочення несплати аліментів - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлено 03 березня 2026 року.
Суддя Д.М. Цвіра