Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/6645/25
Провадження № 2-а/572/30/26
03 березня 2026 року Сарненський районний суд Рівненської області
головуючого судді - Ведяніної Т. О.
за участю секретаря судового засідання - Мороз Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сарни справу № 572/6645/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови №1074 від 27 липня 2025 року про адміністративне правопорушення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП. і накладено адміністративне стягнення в розмірі 17000 грн., закрити провадження та стягнути.
Позивачем в обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 29 липня 2025 року відносно ОСОБА_1 відповідачем була винесена постанова №1074 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП, в зв'язку з тим, що він порушив правила військового обліку, саме будучи належним чином оповіщеним про явку на 9 годину 29 червня 2025 року, не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення облікових даних. Позивач зазначає, що повісток про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 не отримував. З даною постановою не згідний, вважає її незаконною та не обґрунтованою, оскільки не відображає дійсних обставин справи, винесена з грубим порушенням чинного законодавства щодо її змісту, процедури складання, а тому підлягає скасуванню. Про винесення щодо нього постанови він дізнався із матеріалів виконавчого провадження. Протоколу та будь-які інші докази, які б підтверджували про належне його оповіщення, щодо явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріали виконавчого провадження не містять. Він працює тренером-вихователем у Сарненській дитячо-юнацькій спортивній школі. В зв'язку із віднесенням спортивних шкіл до критичної інфраструктури адміністрацією Сарненської ДЮСШ було ініційовано процедуру бронювання працівників школи, та подано документи щодо нього для бронювання. 02.08.2025 року його було заброньовано в зв'язку із перебуванням на посаді тренера спортивної школи . При цьому, офіормлення всіх документі та їх поданням займалася адміністрація спортивної школи. Просив скасувати постанову та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Ухвалою Сарненського районного суду від 11 грудня 2025 року відкрито провадження та постановлено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
30 січня 2026 року від відповідача надійшов відзив на позов відповідно до якого позовні вимоги не визнають повністю зазначають, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 в порушення Правил військового обліку не з'явився за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних, про поважність причин неявки не повідомив.
Визнаючи допущене правопорушення, наявність якого не давала йому змоги забронюватись або отримати відстрочку, 29.07.2025 року ОСОБА_1 подав до ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву в порядку визначному ст. 279-9 КУпАП в якій не оспорюючи правопорушення просить притягнути до адміністративної відповідальності до якої долучив копію паспорта. Відповідно до вимог ст.279-9 КУпАП керівник ІНФОРМАЦІЯ_2 виніс постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, застосувавши до нього мінімальне стягнення, яке передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.
Посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 діяли в межах та спосіб визначений Законодавством.
Дослідивши надані сторонами докази, суд прийшов до наступного висновку .
Вказані правовідносини регламентуються нормами КУпАП, Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до приписів ч.1 ст.5 КАС України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, в тому числі, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
24.02.2022 відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні встановлено ввести воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб. Згодом строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжено.
Судом встановлено, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 29 липня 2025 року винесено відносно ОСОБА_1 постанову №1074 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
Згідно з оскаржуваною постановою порушення ОСОБА_1 вимог законодавства полягають в тому, що він без поважних причин не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення облікових даних.
Відповідно до ч.3 ст.210 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням є порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку вчинене в особливий період.
«Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних» додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних затвердженого Постановою КМ України від 30.12.2022 року №1487 передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до вимог ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Позивач заперечуючи вчинення ним адміністративного правопорушення, вказав, що не отримував повідомленням та повісток для з'явлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення облікових даних, крім того , не підписував заяви, що ним не оспорюється допущене правопорушення та надання згоди на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.
Із витягу з Резерв+ вбачається, що він сформований 03 серпня 2025 року , дата уточнення даних 07.07.2025 року , вчасно. Крім того, військовозобов'язаний ОСОБА_1 має відстрочку - бронювання до 14.07.2026 року.
Крім того, відповідачем не надано доказів чи складався протокол відносно ОСОБА_1 за порушення ним ч.3 ст. 210 КУПАП. Таких даних не зазначено і в постанові.
Також, суд зазначає, що в постанові не зазначено, яким чином був сповіщений ОСОБА_1 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто не розкрито конкретно суті вчиненого ним правопорушення, хоча формулювання обвинувачення повинне бути конкретним, оскільки є важливою умовою справедливого та об'єктивного розгляду справи та є необхідним для підготовки до захисту.
Відповідачем не надано доказів, коли і яким чином було виявлено адміністративне правопорушення, що стало наслідком винесення стосовно позивача постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, що необхідно для дотримання вимог ст. 38 та 277 КУпАП.
Посилання відповідача на заяву від 29 липня 2025 року про те, що він просить розглянути справу про адміністративне правопорушення без нього, та вчинене ним адміністративне правопорушення не оспорює , суд не бере до уваги, оскільки з даної заяви не вбачається , стосовно якого правопорушення позивач визнає себе винним.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У розумінні ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб'єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності покликань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення, суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.
Відповідачем до відзиву була долучена копія повістки про виклик до ОСОБА_1 на 29 червня 2025 року на 09 годину до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних.
Заперечуючи позовні вимоги відповідач не надав відомостей про спосіб направлення (вручення) повістки, повідомлення військовозобов'язаному, зокрема, відеозапису процесу вручення повістки чи ознайомлення з її змістом, акт про відмову від її отримання, відеозапису доведення акта відмови від отримання повістки.
Таким чином, відповідачем не доведено, що у позивача виник обов'язок з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк, зазначений у постанові, і що від виконання цього обов'язку ОСОБА_1 ухилився.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно із п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, дослідивши подані позивачем докази в сукупності, оцінивши їх за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вина позивача ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 210 КУпАП, не була доведена «поза розумним сумнівом», а тому постанова про притягнення позивача до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП є безпідставною.
Враховуючи, що в ході розгляду справи відповідачем, на якого у даному випадку покладено обов'язок щодо доказування, не доведено правомірності прийнятого стосовно позивача рішення, суд приходить до висновку про скасування постанови із закриттям провадження в справі про адміністративні правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Що стосується вимоги позивача про визнання постанови незаконною, суд звертає увагу, що відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. З огляду на те, що суд не наділений повноваженнями визнавати постанову незаконною, в цій частині позов не підлягає до задоволення.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст.7, 9, 77, 210-1, 247, 254, 256, 258, 268, 278, 293 КУпАП, керуючись ст.ст.241-246,255,286,293,295,297КАС України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (жителя АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про скасування постанови №1074 від 29.07.2025 року про накладення адміністративного стягнення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП- задовільнити.
Скасувати постанову №1074 від 29.07.2025 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн., провадження у справі закрити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: