Справа № 569/20284/23
1-кп/569/405/26
про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
02 березня 2026 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Рівне кримінальне провадження № 12021181010001499 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 321 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 307 КК України, -
В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває вищевказане кримінальне провадження.
24 лютого 2026 року прокурор ОСОБА_3 подав до суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на два місяці з визначенням застави у межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та просив суд задоволити з підстав, викладених у ньому.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив щодо клопотання прокурора, просив зменшити розмір застави до мінімального розміру.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію підзахисного.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з огляду на наступне.
За положенням ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.
При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, рішення «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року).
Вирішуючи клопотання прокурора щодо доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом враховуються вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення, у яких обвинувачується, також із ступеня тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень.
Крім того, останній, будучи раніше судимим, обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, які у відповідності до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, та в якості максимальної міри покарання передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, що, на думку суду, є вагомим психологічним фактором, який може сприяти переховуванню обвинуваченого від суду.
Отже підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини, які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились та є триваючими.
Враховуючи вищевикладене, а також відсутність підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до обвинувачениого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено.
Як визначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
На підставі ч. 5 ст. 182 КПК України, визначається розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць встановлений в розмірі 3 028 гривень.
Як вбачається з ухвали Рівненського міського суду Рівненької області від 06 січня 2026 року обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено розмір застави до 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, з урахуванням того, що застава у раніше визначеному розмірі так і не була внесена, виникають обґрунтовані сумніви щодо її співмірності з фінансовими можливостями обвинуваченого.
Практика Європейського суду з прав людини передбачає у разі належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, пом'якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу.
Враховуючи обставини належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 під час судового розгляду справи, відсутність нарікань на його поведінку з боку суду та сторони обвинувачення, відсутність фактів затягування судового розгляду зі сторони останнього, суд дійшов висновку, що хоча ризики, встановлені попередніми судовими рішеннями, дотепер продовжують існувати, втім ризики у порівнянні з часом зменшилися, коли визначалася сума застави.
Водночас, враховуючи стадію розгляду кримінального провадження та її тривалість, ризики зменшуються, а також враховуючи те, що застава у раніше визначеному розмірі не була внесена, на переконання суду, свідчить про можливість зменшити розмір застави. Застава у розмірі 66 560 гривень в достатній мірі зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та буде найбільш домірним заходом на теперішній час, який збалансує інтереси суспільства, держави та обвинуваченого.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 182, 183, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора ОСОБА_8 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задоволити частково.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Остріїв, Млинівського району Рівненської області, на даний час ув'язненому в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор», раніше судимому, строком на 60 діб - з 02 березня 2026 року по 30 квітня 2026 року.
Зменшити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ)26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий суду.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні.
Вказані обов'язки покладаються на обвинуваченого ОСОБА_4 на строк до 30 квітня 2026 року.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 та заставодавцю що, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору, надіслати начальнику Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя Рівненського міського суду
Рівненської області ОСОБА_9