Справа № 569/26309/25
26 лютого 2026 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Рогозін С.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 507020 від 08 листопада 2025 року, 08 листопада 2025 року о 12 год. 43 хв. по вул. Кобзарська (Пухова) 17Б в м. Рівне, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Kia Sorento» номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager відмовилася.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
До початку судового засідання від ОСОБА_1 надійшла письмова заява, згідно якої вбачається, що вину свою не визнає, зазначає, що порушення не вчиняла, транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння не керувала та не відмовлялася від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager.
Просить провадження у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Справу розглянути без її участі, з участю її захисника - адвоката Ошурка Й.М.
В судовому засіданні захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвокат Ошурко Й.М. вказав, що ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не визнає та пояснив, що протокол складено на підставі обставин, що не відповідають дійсності та з порушеннями. Зазначив, що працівники поліції дуже емоційно запитували та тисли на ОСОБА_1 , чи вона відмовляється від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, потім знову запитували, ви так само відмовляєтесь пройти огляд у медичному закладі.
Пояснює, що на той час ОСОБА_1 перебувала у шоковому стані, оскільки, керуючи транспортним засобом, відволіклась, не встигла зреагувати і здійснила наїзд на інший транспортний засіб. Про те, що вона перебувала у шоковому стані, повідомила того водія транспортного засобу, на який здійснила наїзд, що є зафіксовано на відеозйомці, де цей водій ОСОБА_2 на камеру повідомив поліцейського, що він до ОСОБА_1 підійшов і спитав, чи перебуває вона в стані шоку чи в стані алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 одразу відповіла, що перебуває у стані шоку. Але ОСОБА_2 вирішив перестрахуватись і викликати поліцію. Те саме він сказав поліції, що ОСОБА_1 перебуває у стані шоку. Далі події розгортались по сценарію, почали одразу емоційно тиснути, чи відмовляється від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager. На що його підзахисна ОСОБА_1 відповіла, що згодна пройти. Однак, працівники поліції продовжували розмовляти емоційно та коли почалися відбуватися такі дії з їх сторони, це насторожило ОСОБА_1 та поставило під сумніви наміри та дії працівників поліції та їх неупередженість відносно неї, що є зафіксовано на відеозйомці.
Зауважує, що працівники поліції спеціально не хотіли проводити огляд на місці зупинки транспортного засобу, поспіхом тисли і схиляли бігом проїхати у медичний заклад, оскільки газоаналізатор DragerAlcotest 8 листопада 2025 року, коли сталася сама подія, вони не отримували (згідно відповіді на адвокатський запит).
Додатково захисник пояснив, що реакція на ці обставини, підтверджується станом здоров'я ОСОБА_1 , оскільки напередодні, вона мала оперативні втручання і повторні оперативні втручання, що відобразилися на її загальному здоров'ї і як наслідок поставило у шоковий стан та стан афекту сам тиск працівників поліції на неї та необґрунтований поспіх по відношенню до неї.
ОСОБА_1 та її захисник, зазначають, що викладені обставини вказують на відсутність в її діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, в зв'язку з чим просять закрити провадження у даній справі.
Заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвоката Ошурка Й.М., дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, є зокрема відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зі змісту сформульованої у ст. 130 КУпАП диспозицій слідує, що вона є бланкетною, а тому при кваліфікації слід керуватися законодавчими чи іншими нормативними актами щодо безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція).
За приписами п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Отже, законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів обов'язок пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у якості доказів долучено: протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1№ 507020 від 08.11.2025, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 08.11.2025, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.11.2025, компакт-диск з відеозаписом складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Вказані докази суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи із наступного.
Суд наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Суд критично оцінює фактичні дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 507020 від 08.11.2025, оскільки вони суперечать фактичним обставинам справи, іншим дослідженим судом доказам та не узгоджуються з ними.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом був досліджений відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспекторів патрульної поліції.
Із долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що водій ОСОБА_1 заперечувала вживання нею спиртних напоїв. Крім того, водій транспортного засобу, на який здійснила наїзд ОСОБА_1 , а саме Clip 4 (13:56:05), ОСОБА_2 повідомив поліцейського, що ОСОБА_1 відповіла, що перебуває у стані шоку.
З досліджених в судовому засіданні доказів, долучених адвокатом Ошурко Й.М. вбачається, що стан шоку та стан здоров'я ОСОБА_1 підтверджується копією Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (номер витягу 61/25/4131/В, дата прийняття 28.11.2025, номер рішення 61/25/4131/Р), де міститься обгрунтування рішення експертної команди за результатами оцінювання, а саме: остеохондроз, спондельоз. Спондилоартроз попереково - крижового в-лу хребта, протрузії м/хребцевого диску L4-L5, кили міжхребцевого диску L5-S1, стан після повторних оперативних втручань, задній металоспондилодез, декомпресивналямінектомія, постановка міжтілової опори. Стійкий тривало виражений болевий, м'язевотонічний синдроми, радикулоневропатія зліва, помірний парезлівої стопи. Встановлено ІІ групу інвалідності на 2 роки. Також має гіпертензивну (гіпертонічну) хворобу серця з (застійною) серцевою недостатністю.
Також адвокат Ошурко Й.М. в судовому засіданні надав докази, які вказують на те, що під час лікування ОСОБА_1 було призначено ряд лікарських препаратів, а саме: мідокалм, тіонекс, нейромідин, вітаксон, моваліс, ципрофлоксацин, омепразол, димедрол. Дані призначення були рекомендовані згідно: Виписки - епікриз із медичної картки стаціонарного хворого № 21632 (25); Виписки - епікриз із медичної картки стаціонарного хворого № 25120 (25); Виписки - епікриз із медичної картки стаціонарного хворого № 24491 (25); Виписки - епікриз із медичної картки стаціонарного хворого № 28737 (25); Виписки - епікриз із медичної картки стаціонарного хворого № 32413 (25).
Таким чином, надаючи оцінку діям ОСОБА_1 на місці події, суд враховує відомості, що містяться в інструкціях до даних медичних препаратів, з яких вбачається, що в зв'язку із їх прийняттям, в ОСОБА_1 дійсно міг бути дуже спокійний стан, який при прийомі цих препаратів не є перешкодою і не впливають на саму реакцію водіння. Також, прийом даних препаратів та тривале лікування, а також реабілітація виключають прийом алкогольних напоїв, у зв'язку із великим ризиком побічних дій.
Таким чином, саме стан ОСОБА_1 спровокував відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, яка перебувала в шоці після ДТП, оскільки прийом нею медичних препаратів виключають прийом алкогольних напоїв, у зв'язку із великим ризиком побічних дій.
Крім того, з дослідженого судом протоколу слідує, що ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager відмовилася.
Втім, суд зауважує, що на даному відеозаписі взагалі відсутній факт того, що поліцейський пред'явив ОСОБА_1 технічний засіб Drager або запропонував їй пройти огляд із його використанням, і до того ж неможливо встановити, чи дійсно працівник поліції мав при собі технічний засіб, зазначений у протоколі загалом, як цього вимагає Інструкція, оскільки огляд на місця зупинки транспортного засобу проводиться з використанням спеціальних технічних засобів, які повинні бути продемонстровані особі, що підлягає огляду. Перед проведенням огляду особі роз'яснюється порядок його проведення, а також надається можливість переконатися у справності приладу, зокрема в цілості упаковки мундштука.
Отже, відеозапис не містить відомостей про демонстрацію поліцейським спеціального технічного засобу ОСОБА_1 , що підлягав огляду, що унеможливлює перевірку дотримання встановленої процедури огляду.
Втім, з дослідженої в судовому засіданні відповіді на адвокатський запит № 20/01/01 від 20.01.2026 року захисника Ошурка Й.М., Департаменту патрульної поліції в Рівненській області Управління патрульної поліції в Рівненській області № 37аз/41/30/02-2026 від 21.01.2026 року, вбачається, що відповідно до Журналу обліку видачі, повернення приладів вимірювання вмісту алкоголю в повітрі, що видихається, 08 листопада 2025 року, наряд поліції у складі поліцейського взводу № 2 (з обслуговування Рівненського району) полку УПП в Рівненській області ДПП капрала поліції ОСОБА_3 та інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 (з обслуговування Рівненського району) полку УПП в Рівненській області ДПП лейтенанта поліції Ніцука М.О. - не отримували газоаналізатор Drager Alcotest.
Згідно відповіді на адвокатський запит № 23/01/01 від 23.01.2026 року захисника Ошурка Й.М., про те, кому саме 08 листопада 2025 року був виданий Alcotest 7510 OIML № ARLM-0339 - Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції повідомило, що даний алкотест отримував капітан поліції ОСОБА_4 інспектор взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 (з обслуговування Рівненської області) полку УПП в Рівненській області ДПП.
Отже, при складанні протоколу відносно ОСОБА_1 працівниками поліції не дотримано Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що суперечить змісту протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1,2 ст. 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).
Ґрунтуючись на нормах статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За вище викладених обставин, суд приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.130 ч.1, 247 п.1, 280, 283, 294 КУпАП, -
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.
Суддя Рівненського міського суду
Рівненської області Святослав РОГОЗІН