Справа № 569/3946/26
1-кс/569/1542/26
19 лютого 2026 року м. Рівне
Слідча суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні в м.Рівне, клопотання слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією в м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому старший лейтенант Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 (далі - слідчий), яке погоджене прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 (далі - прокурор), в рамках кримінального провадження №62025240030008540 від 08.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , -
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 29.04.2025 громадянин України ОСОБА_5 призваний до лав Збройних Сил України ІНФОРМАЦІЯ_1 під час загальної мобілізації.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.04.2025 № 124 солдата ОСОБА_5 , який проходить військову службу за призовом під час загальної мобілізації, вважається таким, що прибув та приступив до виконання службових обов'язків за посадою курсанта навчального взводу навчальної роти 2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , поставлено на всі види забезпечення, після чого ОСОБА_5 з вказаних вище підстав набув статусу військовослужбовця.
Разом з тим, будучи військовослужбовцем Збройних Сил України солдат ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, дотримуватись правил забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, внутрішнього порядку, у службовий час постійно знаходитись у розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Проте, солдат ОСОБА_5 достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.
Разом з тим, солдат ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем за призовом по мобілізації, на особливий період Збройних Сил України, проходячи службу на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із метою тимчасового ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, 13.06.2025 (точніше досудовим розслідуванням не встановлено, однак саме в цей час встановлено факт його відсутності у лікувальному закладі) не з'явився вчасно на службу із лікувального закладу - військової частини НОМЕР_2 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_1 ), після чого проводив час на власний розсуд та обов'язки військової служби не виконував по 12.01.2026 коли був затриманий працівником правоохоронного органу.
17.02.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ч. 5 ст. 407 КК України.
17.02.2026 о 13 год. 10 хв. підозрюваного ОСОБА_5 затримано на підставі ст. 615 КПК України.
Згідно вимог ст.12 КПК України злочин, який інкримінуються підозрюваному ОСОБА_7 відноситься до категорії тяжкого злочину за яке, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані матеріали, слідча суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Вище наведені у клопотанні докази в сукупності вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні останнім інкримінованого кримінального правопорушення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Встановлено, що Солдат ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування та/або суду, тобто існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Окрім того, відповідно до матеріалів, доданих до клопотання, наявні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, зокрема на зміну останніми показів у судовому засіданні.
За таких обставин, сторона обвинувачення вважає, що підозрюваний
ОСОБА_5 перебуваючи на волі, під загрозою тяжкості покарання, з метою уникнення кримінальної відповідальності, зможе вільно спілкуватись з такими особами та координувати їхні спільні дії щодо приховування слідів вчиненого ним кримінального правопорушення.
Так, існує ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи той факт, що підозрюваний ОСОБА_5 на даний час вживає заходів щодо ухилення ним до органу досудового розслідування, військову службу не проходить, що свідчить про те, що ОСОБА_5 схильний продовжити кримінальне правопорушення, в якому останній обґрунтовано підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення, що вказує на існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Приймаючи до уваги існування ризиків передбачені п.1-4 ч.1 ст.177 КПК України, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , яке відповідно до ст.12 КК України відносяться до тяжких злочинів, обставини його вчинення, та дані про особу підозрюваного є необхідним застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід - тримання під вартою без визначенням розміру застави.
Керуючись ст.ст. 176,177,184,186,193 КПК України, слідча суддя -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця, міста Стрий, Стрийського району, Львівської області, українця, громадянина України, неодруженого, із вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, курсанта навчального взводу навчальної роти 1 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдата, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 18.04.2026 року включно.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , утримувати в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_8