Справа № 545/5812/25
Провадження № 2/545/394/26
02.03.2026 року Полтавський районний суд Полтавської області в складі :
головуючого судді Путрі О.Г.,
при секретарі Білик М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07.05.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 17305-05/2025. 28.08.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ ««Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №28082025, у відповідності до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №28082025 від 28.08.2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20 752,00 грн., з яких: 7 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6682,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 6370,00 грн. - сума заборгованості за штрафом, 700,00 грн - сума комісії за видачу кредиту.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач прохав суд стягнути з відповідача за кредитним договором №17305-05/2025 від 07.05.2025 року заборгованість в розмірі 20 752 ,00 грн та судовий збір в розмірі 3028 грн.
Ухвалою судді від 23.12.2025 року справу відкрито провадження по справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час і місце судового засідання для розгляду справи по суті.
22.01.2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому прохав відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказав, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували: факт укладення з первісним кредитором кредитного договору саме у тій формі та на тих умовах, які зазначені у позові; правомірність та безперервність переходу права вимоги до ТОВ «ФК "ЄАПБ"» з дотриманням вимог ст.ст. 512-516 ЦК України; повідомлення про відступлення права вимоги належним чином. Також зазначає, що відсутній належний розрахунок заборгованості, заявлена до стягнення сума є необґрунтованою та спірною, недостатньо доказів отримання кредитних коштів (а.с. 54).
У судове засідання представник позивача не з'явився, прохав розгляд справи провести за його відсутності (а.с. 5-зворот).
Відповідач у судове засідання 02.03.2026 року не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ч.8 ст.128 ЦПК України (а.с. 57). Відзиву не надходило. Клопотань із зазначенням поважності причин неприбуття в судове засідання відповідачем до суду не подано.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з розглядом судом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, вищезазначений договір, укладений у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (ст. 1078 ЦК України).
Судом встановлено, що 07.05.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 17305-05/2025 (а.с. 7-11). Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (Y486), який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 8 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін. Номер телефону в п.8 Кредитного договору зазначений як контактний номер телефону відповідача в шапці відзиву на позовну заяву, що підтверджує належність номеру телефону НОМЕР_1 відповідачу.
Згідно п.1.1 кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 7000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно п.п.1.2, 1.3 кредитного договору, тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта, не пов'язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Кредит надається строком: на 120 днів. Дата надання кредиту 07.05.2025. Наданий кредит клієнт зобов'язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів, кінцева дата погашення кредиту 03.09.2025. Клієнт має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або кінцевого строку виплати кредиту, установлених договором, на підставі поданого до товариства звернення в зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі в застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Ініціювання споживачем продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування/строку договору відбувається без змін умов попередньо укладеного договору в бік погіршення для споживача.
Пунктом 1.4 договору встановлено, що за користування кредитом товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 700 грн. Тип процентної ставки: фіксована. Тип комісії - одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту).
Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки №4441 - 11хх - хххх - 0124 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами (п.1.6 договору).
Як вбачається з повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №3426_251015151848 від 15.10.2025 року, на карту НОМЕР_2 07.05.2025 17:50:09 року відповідачу зараховано 7000 грн (а.с. 17).
Згідно повідомлення АТ «Універсал Банк» вих.№БТ/Е-362 від 06.01.2026 року, на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 . Також банком надано виписку щодо руху коштів по рахунку, з якої вбачається факт зарахування відповідачу на вказану картку 07.05.2025 17:50:09 року коштів в розмірі 7000 грн (а.с. 51-52).
28.08.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ ««Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №28082025, у відповідності до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с. 18-22).
28.08.2025 року Клієнтом та Фактором підписаний акт прийому-передачі Реєстру боржників № 35 за Договором факторингу №28082025 від 28.08.2025 року (а.с. 23).
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №28082025 від 28.08.2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20 752,00 грн., з яких: 7 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6682,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 6370,00 грн. - сума заборгованості за штрафом, 700,00 грн - сума комісії за видачу кредиту (а.с. 25).
Згідно з платіжною інструкцією №23162 від 29.08.2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» здійснило оплату ТОВ «Стар Файненс Груп» за відступлення прав вимоги згідно Договору факторингу №28082025 від 28.08.2025 року (а.с. 24).
Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, станом на 28.08.2025 року за кредитним договором №17305-05/2025 від 07.05.2025 року сума заборгованості відповідача в загальній сумі складає 20 752,00 грн., з яких: 7 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6682,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 6370,00 грн. - сума заборгованості за штрафом, 700,00 грн - сума комісії за видачу кредиту (а.с. 15). Як вбачається з розрахунку, відповідачем було погашено заборгованість на суму 500 грн, яку кредитором зараховано в рахунок погашення боргу за відсотками.
Заборгованість за відсотками в розмірі 6682 грн (7000 х 0,90% / 100 х 114 днів (з 07.05.2025 року по 28.08.2025 року) - 500 грн (сплачено відповідачем) = 6682 грн) нарахована в межах строку дії кредитного договору.
Власного контррозрахунку відповідачем не надано.
Щодо стягнення заборгованості за комісією.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Тобто, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частини першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження №14-44цс21).
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).
Таким чином, виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз'яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).
Включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту, а також подальше витребування нарахованої комісії позивачем з відповідача, відповідає вимогам діючого законодавства.
Так, п.1.4. Кредитного договору №17305-05/2025 від 07.05.2025 року передбачено одноразову комісію за надання кредиту 700 грн.
Враховуючи викладене, підлягає задоволенню позовна вимога у частині стягнення з відповідача на користь позивача комісії за видачу кредиту, оскільки, остання передбачена умовами кредитного договору в розмірі 700 грн.
Щодо нарахування заборгованості за штрафом.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Подібний правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), постанові КЦС ВС від 21.01.2025 № 751/3052/23 (61-17991св23).
Приймаючи до уваги те, що сума заборгованості за штрафом за кредитним договором № 17305-05/2025 від 07.05.2025 року в розмірі 6370 грн., за період з 06.06.2025 року по 28.08.2025 року, було нараховано відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, у зв'язку з чим позичальник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в розмірі 6370 грн, до задоволення не підлягає.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягнення заборгованість за кредитним договором № 17305-05/2025 від 07.05.2025 року за основною сумою боргу - 7 000 грн, за відсотками - 6682 грн, за комісією за видачу кредиту - 700 грн, а в загальному розмірі 14382 грн.
Щодо доводів відповідача про неправомірність переходу права вимоги кредитора у зобов'язанні до позивача слід зазначити наступне.
У постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 викладено висновки, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Підписані їх сторонами Договори факторингу та Реєстри прав вимоги до боржника є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.
Матеріали справи не містять доказів нікчемності або визнання недійсним наявного у матеріалах справи договору факторингу №28082025 від 28.08.2025 року за кредитним договором № 17305-05/2025 від 07.05.2025 року, укладеним з ОСОБА_1 , а тому доводи відповідача про недоведеність факту переходу прав кредитора у зобов'язанні до позивача не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, які підтверджено належними та допустимими доказами у справі.
Інші доводи відповідача щодо відмови в задоволенні позову, суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн.
Згідно позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 20752 грн. Суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги у розмірі 14382 грн.
Таким чином, пропорційність задоволених вимог становить 69% (14382 х100%:20752 = 69%).
Оскільки, вимоги позивача задоволено на 69%, то сплачений судовий збір за пред'явлення позовної вимоги майнового характеру підлягає стягненню на користь позивача в сумі 2089,32 грн (3028 х 69 % /100= 2089,32).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12,13,81,141,259,263-265,352 ЦПК України , суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_5 в АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за кредитним договором № 17305-05/2025 від 07.05.2025 року в розмірі 14382 (чотирнадцять тисяч триста вісімдесят дві) гривні.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в розмірі 2089 (дві тисячі вісімдесят дев'ять) гривень 32 коп.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його проголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.
Суддя: О. Г. Путря