Справа № 296/2258/26
1-кс/296/996/26
Іменем України
27 лютого 2026 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м.Житомира ОСОБА_1
За участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
Прокурора ОСОБА_3
Слідчого ОСОБА_4
Підозрюваного ОСОБА_5
Захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 , поданого в межах кримінального провадження №42025062360000110 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю смт. Берегомет Вижницького району Чернівецької області, українцю, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працюючому, фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому
Слідчий звернувся до суду із вказаним клопотанням в обґрунтування якого зазначив, що у точно невстановлений досудовим розслідуванням день та час, однак не пізніше 27.11.2025 в ОСОБА_5 , з корисливих мотивів, виник умисел направлений на прийняття пропозиції та одержання неправомірної вигоди для себе і третьої особи, за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаний з вимаганням такої вигоди.
Реалізуючи свій злочинний умисел, у період з 27.11.2025 по 18.02.2026 ОСОБА_5 у ході особистих зустрічей з особою залученою до конфіденційного співробітництва ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Коростишів, а також під час спілкування з останнім із використанням стільникового зв'язку у месенджері «WatsApp», прийняв від ОСОБА_9 пропозицію в одержанні неправомірної вигоди для себе і третьої особи, за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави щодо внесення недостовірних відомостей до державного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг», стосовно ОСОБА_9 , які фактично стануть підставою для несанкціонованого зняття даної особи з розшуку у вказаному реєстрі, визначивши при цьому суму грошової винагороди у розмірі 5600 доларів США, яку останній буде зобов'язаний передати за вчинення указаних неправомірних дій та висловив ОСОБА_9 вимогу у передачі йому вищевказаної суми грошових коштів.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, у точно невстановлений досудовим розслідувань день та час, однак не пізніше 24.02.2026 ОСОБА_5 усвідомлюючи, що самостійно реалізувати вчинення кримінального правопорушення йому не вдасться, вирішив залучитись допомогою діючого військовослужбовця Збройних сил України - провідного інженера групи контролю якості військового представництва НОМЕР_1 Міністерства оборони України, капітана ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З цією метою, ОСОБА_5 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, день та час, однак не пізніше 24.02.2026 запропонував ОСОБА_10 одержати грошову винагороду, яка буде в майбутньому передана ОСОБА_9 за вплив ОСОБА_10 на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави щодо внесення недостовірних відомостей до державного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» стосовно ОСОБА_9 , які фактично стануть підставою для несанкціонованого зняття останнього з розшуку у вказаному реєстрі. У свою чергу ОСОБА_10 на вказану пропозицію погодився, і таким чином вступив у дану злочинну діяльність організовану ОСОБА_5 .
Крім цього, з метою реалізації спільного злочинного умислу, ОСОБА_10 , у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, однак не пізніше 24.02.2026, будучи достовірно обізнаним з «Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170, залучився допомогою невстановленої досудовим розслідуванням особи, уповноваженої на виконання функцій держави, з числа посадових осіб одного з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) Збройних сил України, яка має доступ до державного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг», з метою внесення у майбутньому недостовірних відомостей до державного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» стосовно ОСОБА_9 , які фактично стануть підставою для несанкціонованого зняття останнього з розшуку у вказаному реєстрі.
Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, 24.02.2026, близько 15 год. 50 хв., ОСОБА_10 , у ході особистої зустрічі з ОСОБА_9 поблизу магазину «Фора», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Кирила Осьмака, 16, прийняв пропозицію та згідно попередньо висловленої вимоги одержав від останнього частину від загальної суми неправомірної вигоди, у розмірі 3000 доларів США, що відповідно до курсу Національного Банку України станом на 24.02.2026 становить 129 894 гривень.
Не припиняючи реалізації спільного злочинного умислу, 25.02.2026, близько 14 год. 30 хв., ОСОБА_5 , у ході особистої зустрічі з ОСОБА_9 на території автозаправної станції «КЛО», яка розташована по вул. Київська, 151 у м. Коростишеві, згідно попередньо висловленої вимоги одержав від останнього залишкову частину неправомірної вигоди у розмірі 2600 доларів США, що відповідно до курсу Національного Банку України станом на 25.02.2026 становить 112 488 гривень, після чого злочинна діяльність ОСОБА_5 та ОСОБА_10 була припинена шляхом їх затримання у порядку ст. 208 КПК України.
25 лютого 2026 року, у відповідності до вимог ст.ст. 276-278 КПК України: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю смт. Берегомет Вижницького району Чернівецької області, українцю, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працюючому, фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України та наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення ставить питання про необхідність обрання виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали та просили задовольнити з підстав викладених в ньому.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки ОСОБА_5 співпрацює зі слідством, зобов'язується виконувати покладені на нього обов'язки, має на утриманні малолітню дитину, є учасником бойових дій.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, вказав, що буде сприяти здійсненню досудового розслідування та просив застосувати більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025062360000110, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Процесуальне керівництво забезпечується Житомирською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Центрального регіону.
25 лютого 2026 року, у відповідності до вимог ст.ст. 276-278 КПК України: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю смт. Берегомет Вижницького району Чернівецької області, українцю, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працюючому, фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- рапортом УСБУ в Житомирській області № 57/5/1-4637 від 11.09.2025 про виявлення ознак вчинення кримінального правопорушення;
- протоколом про результати проведення НСРД стосовно ОСОБА_5 №57/5/1-6170т від 27.09.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 23.02.2026;
- протоколом огляду та вручення грошових коштів ОСОБА_9 від 24.02.2026;
- протоколом контролю за вчинення злочину від 24.02.2026;
- протоколом огляду ОСОБА_9 від 24.02.2026;
- протоколом про закінчення контролю за вчинення злочину відкритим фіксуванням від 25.02.2026;
- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_9 від 25.02.2026;
- протоколом затримання ОСОБА_5 у порядку ст. 208 КПК України від 25.02.2026;
- протоколом затримання ОСОБА_10 у порядку ст. 208 КПК України від 25.02.2026;
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Відповідно до п.18 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра" у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст.5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).
Стандарт, встановлений статтею 5 § 1(с) Конвенції, не передбачає, що поліція повинна мати достатні докази для пред'явлення обвинувачення на момент арешту (O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 36).
Факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для обґрунтування засудження чи навіть пред'явлення обвинувачення; це досягається на наступній стадії кримінального розслідування (Murray v. the United Kingdom, of 28 October 1994, § 55; K.-F. v. Germany of 27 November 1997, § 57; Erdagoz v. Turkey, of 22 October 1997, § 51).
Наявні у матеріалах клопотання докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, є достатніми та на час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу підтверджують наявність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення та підозрюваний причетний до цієї події.
Так, прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Крім того, прокурор у судовому засіданні вказав на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме на можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, прокуратури та суду; ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризики незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий суддя приймає до уваги, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого злочину та враховує доводи прокурора про те, що слідством не встановлено усі обставини вчинення кримінальних правопорушень. Зазначені обставини дають достатні підстави вважати, що наявні ризики, передбачені п. 3 ч.1 ст.177 КПК України.
Разом з цим, слідчий суддя вважає недоведеним наявність ризиків передбачених п. 1,2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 , має постійне місце проживання, місце роботи, міцні соціальні зв'язки, має на утриманні малолітню дитину, є учасником бойових дій.
Однак, органом досудового розслідування не доведено та у судовому засіданні не встановлено, що наявний ризик виправдовує застосування до підозрюваного саме виняткового запобіжного заходу та що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявному ризику.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не викликано об'єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.
Отже, оскільки органом досудового розслідування не доведено та у судовому засіданні не встановлено даних, які би свідчили, що забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного можливе виключно в умовах тримання його під вартою, тому клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволенню не підлягає та наявні підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у визначений період доби, що є достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а також необхідним і доцільним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Крім того, наявні достатні правові підстави для покладення на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст.3, 177, 178, 181, 194, 196, 219 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у задоволенні клопотання.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту, за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в період часу доби з 22.00 год. по 06.00 год., строком на 60 днів, а саме до 26 квітня 2026 року 14 год. 32 хв.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 процесуальні обов'язки:
- заборонити в нічний період доби з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступного дня залишати житло, за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження (крім випадків необхідності прибуття в укриття, в разі оголошення повітряної тривоги на час воєнного стану та у разі необхідності отримання медичної допомоги).
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця фактичного перебування;
- у разі наявності здати органу досудового розслідування на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну в умовах воєнного стану та на період мобілізації;
- прибувати за кожною вимогою до суду та органу досудового слідства.
Встановити строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до 26 квітня 2026 року 14 год. 32 хв.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Виконання ухвали доручити органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчих у провадженні яких перебуває дане кримінальне провадження.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1