Справа № 296/7194/25
2/296/608/26
02 березня 2026 року м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира у складі головуючої судді Петровської М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до Корольовського районного суду м. Житомира через підсистему "Електронний суд" із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить: стягнути з відповідача - ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 19.11.2020 у розмірі 134 406,18 грн станом на 11.06.2025, що складається із: 110 895,38 грн - заборгованість за тілом кредиту, 23 510,80 грн - заборгованість за простроченими відсотками
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ “ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг №б/н від 19.11.2020, відповідно до яких отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Починаючи з 16.12.2021 відсотки за кредитом нараховувалися відповідно до підписаної відповідачем заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Також вказує, що оскільки відповідач не повернув своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за зобов'язаннями, у нього виникла заборгованість, яка станом на 11.06.2025 становить 134 406,18 грн та складається з наступного: 110 895,38 грн - заборгованість за тілом кредита; 23 510,80 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву не подавав. Ухвала про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, двічі направлялись на адресу відповідача за зареєстрованим місцем його проживання, у відповідності до приписів ЦПК України, однак поштові відправлення повернулись на адресу суду не врученими, востаннє з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Також відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України.
Постановою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року в справі № 910/1730/22 визначено, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Згідно ч.1 ст.174 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 19.11.2020 ОСОБА_1 було підписано анкету - заяву б/н про приєднання до умов і правил надання банківських послуг у ПриватБанку (складена російською мовою).
16.12.2021 ОСОБА_1 підписано заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, з наступними істотними умовами:
1) договору "Кредитні картки": ліміт кредиту - до 200 000 грн для карт "Універсальна", "Універсальна Gold", до 300 000 грн для карт «Platinum»,"World Black Edition", "Visa Signature", до 400 000 грн для карт "World Еlite", до 800 000 грн для картки "Infinite"; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією; мета кредиту - споживчі цілі; спосіб надання кредиту - безготівковим шляхом (на картковий рахунок); процентна ставка, відсотків річних - 36% для карток «Platinum»,"World Black Edition", "Visa Signature", "World Еlite", «Infinite», реальна процентна ставка, відсотків річних за умови користування коштів поза пільговим періодом - 42,55% для карток «Platinum»,"World Black Edition", "Visa Signature", "World Еlite", «Infinite»; тип процентної ставки - фіксована; процентна ставка при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту - 72% річних;
2) договору "Оплата частинами та Миттєва розстрочка": ліміт кредиту - до 100 000 грн для преміальних карт; строк кредитування - 24 місяця з пролонгацією; мета кредиту - споживчі цілі; спосіб надання кредиту - безготівковим шляхом; процентна ставка, відсотків річних - 0,01% оплата частинами, 2,9% миттєва розстрочка; реальна процентна ставка, відсотків річних - 0,24% оплата частинами, 84,04% миттєва розстрочка; тип процентної ставки - фіксована; процентна ставка при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту - 10% річних;
В разі прострочення зобов'язань за договором клієнт сплачує банку подвійну процентну ставку від суми трат, здійснених за рахунок кредиту. Процентна ставка за користування несанкціонованим овердрафтом - 36% річних від суми несанкціонованого овердрафту. Щомісячне обслуговування основного карткового рахунку рівня «Platinum»,"World Black Edition", "Visa Signature", "World Еlite", «Infinite» складає 300 грн/400 грн/500 грн/600 грн/2000 грн.
У відповідності до довідки АТ КБ "Приватбанк", ОСОБА_1 було видано наступні кредитні картки: НОМЕР_1 , строк дії - 07/24, тип -Універсальна; 4627055110149423, строк дії -12/24, тип -Visa Signature; 5523245800751222, строк дії - 09/25, тип - MasterCard World Elite; 5523245800751644, строк дії - 09/25, тип - MasterCard World Elite; 5523245900343003, строк дії - 10/31, тип - Digital World Elite.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором №б/н від 19.11.2020 з 08.09.2022 станом на 11.06.2025 становить 110 895,38 грн та складається з наступного: 110 895,38 - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 23 510,80 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 1 частини першої статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Як встановлено судом у цій справі, в підписаній відповідачем по справі ОСОБА_1 анкеті-заяві від 19.11.2020, складеній російською мовою, відсутні відомості про узгодження сторонами умов нарахування процентів за користування кредитом та і взагалі будь-яких умов користування кредитними коштами.
Крім того, відповідно ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
За змістом статей 77, 78, 79 ЦПК України докази мають бути належними, допустимими та достовірними і кожний доказ суд оцінює окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Тож для здійснення оцінки письмових доказів суд повинен розуміти зміст таких документів, що дозволить виявити суперечливості, забезпечить узгодженість дій усіх учасників процесу та дотримання верховенства права. Тобто процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, повинні бути викладені українською (державною), зрозумілою суду мовою.
До письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат».
Докази, не перекладені з іноземної мови на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку ст.79 Закону України «Про нотаріат», не є належними документами, оскільки вони не оформлені в установленому законом порядку.
Така позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 12.03.2025 у справі № 910/20940/21, від 03.03.2025 у справі № 910/628/20.
Аналогічна позиція Касаційного цивільного суду Верховного Суду міститься в ухвалах від 19.02.2025 у справі № 367/12826/24 (провадження № 61-38вп25), від 19.06.2024 у справі № 754/7193/24 (провадження № 61-147вп24).
Крім цього, Великою Палатою Верховного Суду неодноразово наголошувалося, що процесуальні документи мають подаватися до суду лише державною мовою (справа № 9901/12/20, провадження № 11-56заі20, справа № 826/7329/17, провадження № 11-28заі21).
Переклад таких документів надає можливість суду перевірити дотримання нею передбачених ЦПК України вимог щодо змісту документа і його додатків, адже право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення (п. 37 рішення Європейського Суду з прав людини від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» (заява № 8863/06)).
Наявна в матеріалах справи копія анкети-заяви від 19.11.2020 складена іноземною мовою, без перекладу на державну мову, отже не може слугувати належним та допустимим доказом укладення договору між сторонами у справі.
Разом з тим, позивач та відповідач дійшли згоди щодо нарахування процентів за користування кредитом з 16.12.2021 з підписанням відповідачем заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг з викладеними в ній істотними умовами кредитного договору.
Випискою по картковим рахункам ОСОБА_1 (картки: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ) за період з 19.11.2020 по 12.06.2025 підтверджено, що відповідач користувався наданими йому банком кредитними коштами.
Проте, як вбачається із вказаної виписки, відповідачу були нараховані та списані з рахунку такі платежі як: «обслуговування ключа доступу» на суму 4 800 грн за період з 25.11.2020 по 25.04.2022 (16 платежів по 300 грн); «щомісячна плата за послугою "оплата частинами"» в сумі 29 236,23 грн за період з 04.08.2023 по 04.05.2024 (9 платежів по 3 248,47 грн); «щомісячна комісія за обслуговування преміальної картки» на суму 13 000 грн за період з 28.03.2023 по 29.10.2024 (21 платіж по 600 грн та 400 грн), а всього на загальну суму 47 036,23 грн.
Разом з тим, послуги з обслуговування ключа доступу, щомісячної плати "оплата частинами" не погоджені в заяві про приєднання від 16.12.2021. Також такі платежі і порядок їх нарахування відсутні в розрахунку заборгованості, натомість списані з рахунку відповідача.
Щодо щомісячної комісії за обслуговування преміальної картки, то вказана комісійна винагорода є платою за послуги, що супроводжують кредит, а саме - за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок споживача, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційним, суперечить моральним засадам суспільства, а тому є незаконним в силу вимог Закону України «Про захист прав споживачів».
У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком у кредитному договорі обов'язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним.
Вказана позиція послідовно підтримана у постанові Верховного Суду від 6 листопада 2023 року по справі № 204/224/21. Згідно змісту зазначеної постанови якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування, то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Отже, враховуючи, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за кредитним договором на загальну суму 134 406,18 грн, водночас за період з 19.11.2020 по 12.06.2025 з рахунку відповідача неправомірно списано неузгоджених платежів та комісії на загальну суму 47 036,23 грн, відтак такі мають бути зараховані в рахунок погашення кредиту, та сума, що підлягає стягненню з відповідача складає 87 369,95 грн (134 406,18 грн - 47 036,23 грн).
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню в розмірі 87 369,95 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України та зв'язку із частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 574,67 грн (87 369,95 грн/134 406,18 грн *2 422,40 грн).
Керуючись статтями 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 352 ЦПК України, -
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором №б/н станом на 11.06.2025 в розмірі 87 369,95 грн (вісімдесят сім тисяч триста шістдесят дев'ять грн 95 коп.).
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" 1 574,67 грн (одну тисячу п'ятсот сімдесят чотири грн 67 коп.) судових витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 02.03.2026.
Суддя М. В. Петровська