Справа № 296/13831/25
2/296/523/26
про залишення позовної заяви без руху
"19" січня 2026 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Адамович О.Й., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виділ в натурі частки в праві власності на об'єкт нерухомого майна,-
Представник позивача - адвокат Чайковська Р.А. звернулася до Корольовського районного суду м. Житомира з вказаним позовом та відповідно до змісту позовних вимог просить виділити в натурі належну ОСОБА_1 частку розміром 4/100 в праві власності на будинок АДРЕСА_1 разом з надвірними будівлями та спорудами за одним із визначених варіантів оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи; вирішити питання судових витрат.
У порядку ч.6 ст. 187 ЦПК України звернувся до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області з метою отримання інформації щодо зареєстрованого місця проживання відповідачів.
На адресу суду від відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області надійшла відповідь про місце реєстрації відповідачів.
Оглянувши позовні матеріали на предмет відповідності їх нормам Цивільного процесуального кодексу України, які регулюють порядок дотримання заявником вимог щодо подачі та форми позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху за таких підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Позовна заява не містить ціни позову.
Згідно п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 6 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Представник позивача в позовній заяві викладає обставини про нерозривність долі земельної ділянки та розташованих на ній будівель, однак не зазначає доказів в підтвердження права власності (користування) земельною ділянкою співвласниками будинку або іншою особою, обставин виділення (закріплення) земельної ділянки за будинковолодінням. Якщо власником (користувачем) земельної ділянки є інша особа, яка не є учасником справи, така особа підлягає залученню до участі у справі.
Крім того суд зазначає, що при виділі частки у праві власності така частка співвласника набуває статусу окремо визначеного майна (квартири), а тому для відповідності встановленим вимогам до житла не виключається необхідність у прибудові до нерухомого майна, що здійснюється на земельній ділянці. Оскільки діє принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, вимагається забезпечення правової визначеності земельної ділянки (зокрема встановлення порядку користування відповідно до часток співвласників).
Суд звертає увагу, що твердження представника позивача про відсутність спору між співвласниками будинку щодо земельної ділянки не може бути підставою для звільнення від викладу в позовній заяві обставин щодо встановленого фактичного порядку користування між співвласниками, в т.ч. допоміжними спорудами, зазначення доказів виділу земельної ділянки та відомостей про власника такої земельної ділянки з наданням відповідних доказів до позовної заяви.
Суд також звертає увагу, що виділ частки у житлі може бути здійснено, якщо буде встановлена технічна можливість такого виділу в окрему квартиру, що з урахуванням одноповерхової забудови здійснюється шляхом передачі відповідної частини земельної ділянки, на якій розташований об'єкт нерухомості у власність (користування). Тобто принцип нерозривність долі земельної ділянки та розташованих на ній будівель, вимагає заявлення позовної вимоги в частині визначення долі земельної ділянки, на якій розташовується фактично частина будинку, що підлягає виділу в окреме житлове приміщення та допоміжні споруди у відповідній частці.
Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Недоліки необхідно усунути шляхом виконання всіх вимог зазначених в цій ухвалі суду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України, передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Разом із тим, суд роз'яснює, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 175, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виділ в натурі частки в праві власності на об'єкт нерухомого майна - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків терміном п'ять днів з дня вручення копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків у встановлені строки, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. Й. Адамович