Справа № 274/5363/25
Провадження № 2/0274/577/26
Іменем України
"27" лютого 2026 р. м. Бердичів
в складі: головуючого судді Хуторної І. Ю.,
з участю секретаря Айрапетян А. А.,
розглянувши в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ») через підсистему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 867609021 від 24.12.2020 у розмірі 32 583,20 грн та 7000,00 грн витрат на правову допомогу.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Позовні вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» обґрунтовані тим, що 24.12.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 867609021 (далі договір № 867609021, кредитний договір) у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора MNV6E46U, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачеві грошові кошти у сумі 8000,00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 .
28.11.2018 було укладено договір факторингу № 28/1118-01, до якого укладеного ряд додаткових угод про продовження його строку дії, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (ТОВ «Таліон Плюс») права вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах.
29.03.2021 ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» підписали реєстр права вимоги № 127 відповідно до якого до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право вимоги за договором № 867609021.
05.08.2020 було укладено договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого ТОВ «Таліон Плюс», відповідно до реєстру прав вимоги №9 від 30.05.2023 відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн Фінанс» (ТОВ «Онлайн Фінанс») права вимоги за договором № 867609021.
04.06.2025 було укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, за умовами якого ТОВ «Онлайн Фінанс» відступило на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» права вимоги за договором № 867609021.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 867609021.
Відповідачка умови договору не виконує та сума боргу складає 32583,20 грн, з яких: 8000,00 грн заборгованість за основною сумою та 24583,20 грн - заборгованість за відсотками.
Вказану суму боргу позивач просить стягнути із відповідачки.
Відзив на позовну заяву не надходив.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Ухвалою судді від 19.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.
Сторони у судове засідання не з'явилися.
Представник позивача у позовній заяві просить проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, надав згоду на ухвалення рішення при заочному розгляді.
Відповідачка про час і місце слухання справи повідомлена належним чином, за адресою зареєстрованого місця проживання, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.
У зв'язку із неявкою в судове засідання учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального пристрою не здійснювалося.
Суд, відповідно до статті 280 ЦПК України, ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 1ст. 244 ЦПК України суд призначив проголошення рішення 14-30 год. 27.02.2026.
Фактичні обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження
Судом встановлено, що 24.12.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали договір № 86760902, за умовами якого кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 8000,00 грн, (далі Договір) строком на 30 днів зі сплатою процентів за користування кредитом за дисконтною процентною ставкою в розмірі 3,66 % річних виключно за період строку визначеного в п.1.2 договору (30 днів). Договір підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором MNV6E46U (а.с. 23-27).
Графік розрахунків, обумовлений сторонами на момент укладення договору, відображений у додатку №1 до договору № 86760902 від 24.12.2020, дата видачі кредиту 30.12.2023, сума кредиту 8000,00 грн, проценти 24,00 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка, що базується на припущенні про застосування до взаємовідносин між сторонами дисконтної процентної ставки складає 3,66 % грн річних, орієнтовна загальна вартість кредиту за дисконтною процентною ставкою складає 8024,00 грн. Графік підписаний ОСОБА_1 електронним підписом - одноразовим ідентифікатором MNV6E46U (а.с. 28).
Відповідно до п. 5 графіку розрахунків у разі користування кредитом понад встановлений в п. 1.2. договору строк дисконтного періоду чи у разі продовження строку дисконтного періоду на умовах п. 1.3. договору, графік розрахунків наведений в п. 1 цього додатку втрачає юридичну силу, а оновлений актуальний графік розрахунків відображається кредитодавцем позичальнику в особистому кабінеті позичальника.
З довідки щодо дій позичальника в інформаційно- телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що, відповідачка ОСОБА_1 ідентифікована як позичальниця за укладеним договором, оскільки акцептувала, підписавши 24.12.2020 аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора направленого на номер телефону відповідний договір (№86760902) (а.с. 45).
На виконання кредитного договору № 867609021 від 24.12.2020, на банківську картку № НОМЕР_2 17.03.2020 відповідачці були перераховані грошові кошти у сумі 8000,00 грн, ідентифікатор платіжної операції 6ee68189-a-72c-46f8-8282-2f40fddbf146, що доводиться довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 23.05.2025, випискою за договором за період з 24.12.2020 до 29.12.2020 та повідомленням від 19.09.2025 АТ КБ «Приватбанк» (а.с. 61, 99, 100).
28.11.2018 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату належні йому права вимоги, в тому числі і права вимоги, які виникнуть в майбутньому (а.с. 74-77).
28.11.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 19 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2019, відповідно до якої строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено до 31.12.2020 (а.с. 79).
31.12.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено до 31.12.2021 (а.с. 80-83).
29.03.2021 ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» підписали реєстр права вимоги № 127, відповідно до якого до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 867609021 від 24.12.2020, сума боргу - 8000,00 грн, проценти 14604,00 грн, загальна сума боргу 22604,00 грн (а.с. 84-86).
05.08.2020 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників (а.с. 89-94).
03.08.2021 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду № 2 до Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до якого строк дії договору продовжено до 31.12.2022 (а.с. 98).
30.12.2022 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду № 3 до Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до якого строк дії договору продовжено до 31.12.2024 (а.с. 99).
З реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 вбачається, що ОСОБА_1 вказана у списку боржників за кредитним договором № 867609021 від 24.12.2020, сума боргу - 8000,00 грн, проценти 24583,20 грн, загальна сума боргу 32583,20 грн (а.с. 100-102).
04.06.2025 між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, за умовами якого, ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» передає ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за плату належні йому права вимоги до боржників (а.с. 105-111).
З витягу з реєстру боржників від -4.06.2025 до договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 вбачається, що ОСОБА_1 вказана у списку боржників за кредитним договором № 867609021 від 24.12.2020, сума боргу за тілом кредиту - 8000,00 грн, прострочені проценти 24583,20 грн, загальна сума боргу 32583,20 грн (а.с. 115-117).
Відповідно до розрахунку боргу за договором № 867609021 від 24.12.2020, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», заборгованість ОСОБА_1 становить 22604,00 грн, з яких: 8000,00 грн заборгованість за основною сумою та 14604,00 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими за період із 24.12.2020 до 29.03.2021. 23.01.2021 позичальником сплачено 24,00 грн процентів (а.с. 129-131).
Відповідно до розрахунку боргу за договором № 867609021 від 24.12.2020 складеного ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість ОСОБА_1 становить 3283,20 грн, з яких: 8000,00 грн грн заборгованість за основною сумою та 24583,20 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими за період із 29.03.2021 до 30.05.2023 (а.с. 126-128).
Згідно із випискою з особового рахунку за кредитним договором № 867609021 від 24.12.2020, складеного ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», заборгованість ОСОБА_1 становить 32583,20 грн, з яких: 8000,00 грн заборгованість за основною сумою та 24583,20 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 132).
Застосовані норми права, позиція суду
Дослідивши докази, з'ясувавши обставини справи, суд доходить про часткове задоволення позову, з таких підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ст. 526 ЦК визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 77 ЦПК України).
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, встановленого законом (стаття 78 ЦПК України).
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що обов'язок доведення обставин, на які зроблено посилання як на підставу заявлених вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, покладається на учасників справи, у тому числі і на позивача.
Обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами (статті 77 - 80 ЦПК України).
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом (частини 5, 7 статті 81 ЦПК України).
Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19 (провадження № 61-8593св21), постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2025 року в справі № 183/4256/21 (провадження № 61-15813сво23)).
Позивач довів, що було укладено договір № 867609021 від 24.12.2020, за яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачці грошові кошти в розмірі 8000,00 грн строком на 30 днів.
Згідно з наданими розрахунками боргу, відповідачка допустила невиконання умов договору, оскільки сплатила лише 24, 00 грн боргу за відсотками.
Відповідачка не спростувала цього факту.
Статтею 512 ЦК України передбачено можливість зміни кредитора у зобов'язанні, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ст. 1077 ЦК України).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ст. 1078).
Суд встановив, що внаслідок послідовного укладення договорів факторингу права вимоги за договором, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 № 867609021 від 24.12.2020 перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».
Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» на підтвердження розміру невиконаного відповідним зобов'язання за договором кредиту № 867609021 від 24.12.2020, надано розрахунок заборгованості та виписку по рахунку, за якими невиконане зобов'язання з повернення становить 32583,20 грн, з яких: 8000,00 грн заборгованість за основною сумою та 24583,20 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими за період із 24.12.2020 до 30.05.2023.
Як встановив суд, на підставі пункту 1.2 договору, кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником, тобто до 23.01.2021.
Сторони погодили, що встановлений в п. 1.2. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом оплати ним протягом дисконтного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом, за умови якщо такі оплати супроводжуються відповідним коментарем позичальника або шляхом активації позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця функції продовження строку дисконтного періоду. Застосування позичальником зазначеного права продовження загального строку дисконтного періоду можливе до закінчення дисконтного періоду, а також під час пільгового періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду, на умовах описаних цьому пункті, не обмежена. (п. 3.1. договору).
Доказів, що оплата процентів відповідачкою супроводжувалася її коментарем або шляхом активації позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця функції продовження строку дисконтного періоду матеріали справи не містять.
Таки матеріали справи не місять даків, що особистому кабінеті позичальнику крелитодавцем відображено новий графік боргу.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц викладено правовий висновок про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) в п. 95-108, щодо нарахування процентів на підставі статті 625 ЦК України, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов'язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.
Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28)).
З розрахунку заборгованості сформованого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що відповідачка сплатила 23.01.2021 відсотки у розмірі 24,00 грн, які були їй нараховані за користування кредитом у межах строку кредитування, тобто за період із 24.12.2020 до 23.01.2021.
При цьому матеріали справи не містять доказів продовження строку договору, зокрема доказів того, що відповідачка своїми діям ініціювала продовження строку кредитування.
Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТ КАПІТАЛ», звертаючись до суду з позовом, не посилалося на нарахування процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених статтею 625 ЦК України.
З огляду на наведене, відсутні підстави для стягнення з відповідачки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТ КАПІТАЛ» процентів за користування кредитом після 23.01.2021, тобто поза межами строку кредитування, а нараховані проценти в межах строку кредитування сплачені.
Отже, доведеним є зобов'язання відповідачки з повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТ КАПІТАЛ» кредиту за договором № 867609021 від 24.12.2020 в сумі 8000,00 грн борг за кредитом.
Тому, суд стягує з відповідачки борг в розмірі 8000,00 грн.
У задоволенні позову в частині стягненні боргу за процентами в розмірі 24583,20 грн суд відмовляє.
Розподіл судових витрат
За змістом ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із частковим задоволенням позову, із відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений за подання позову судовий збір в розмірі 594, 76 грн (2422, 40 Х 8000: 32583,20).
Вирішуючи питання про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн, суд виходить із наступного.
За змістом п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За правилами ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано: копію Договору № 05/06/25-01 про надання правничої допомоги від 05.06.2025, що укладений між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» із Додатковою угодою до нього (а.с.133-137); копію Акта прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 (а.с. 138); копію довіреності від 05.06.2025 (а.с. 140); копію свідоцтва на заняття адвокатською діяльністю № 4956 (а.с.139).
За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в суді, через призму критеріїв, встановлених частинами другою-третьою статті 141 ЦПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Так, суд ураховує, що згідно акта прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 на складання позовної заяви було витрачено 2 год та вартість цієї послуги становить 5000 грн 00 коп., на вивчення матеріалів справи було витрачено 2 год та вартість цієї послуги становить 1000 грн 00 коп.
На переконання суду такі витрати є завищеними, оскільки послуга - вивчення матеріалів справи є складником послуги адвоката - підготовки позовної заяви.
Оцінивши надані позивачем докази на підтвердження розміру понесених ним судових витрат, ураховуючи складність справи, ціну позову, обсяг виконаної адвокатом роботи в контексті критерію реальності адвокатських витрат, керуючись принципами справедливості та верховенства права, зважаючи на часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та стягнення із відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000 грн.
Отже, всього слід стягнути із відповідача 2094,76 грн судових витрат (1500+ 594,76).
Керуючись ст. ст. 141, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором № 867609021 від 24.12.2020 в розмірі 8 000 гривень.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» 2094 гривні 76 копійок судових витрат.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Рогнідинська, 4-А, оф. 10, ЄДРПОУ 43541163;
відповідачка - ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя І. Ю. Хуторна