Справа № 168/176/26
Провадження № 1-кп/168/58/26
03 березня 2026 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР № 62025140110002656 від 20 червня 2025, за обвинуваченням
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця с. Кримне, Старовижівського району, Волинської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, курсанта навчального взводу навчальної батареї навчального дивізіону причіпної артилерії та мінометів військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 обвинувачується у нез'явленні військовослужбовцем вчасно на службу без поважних причин, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме в тому, що він 03 травня 2024 року був призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 до Збройних Сил України та відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №127 від 03 травня 2025 року, солдата ОСОБА_4 призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної батареї навчального дивізіону причіпної артилерії та мінометів військової частини НОМЕР_1 .
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на ЗО діб введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався. Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено воєнний стан на всій території України, дія якого продовжена на даний час.
Будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний додержуватися Конституції та законів України, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, знати та виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Статті 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а також необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Згідно п. п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством. Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов'язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються. Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців. Військовослужбовці, військову службу яким призупинено, не входять до чисельності Збройних Сил України та інших військових формувань.
Однак, солдат ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, не маючи намір назавжди ухилитися від проходження військової служби, не отримавши дозволу відповідного командира (начальника), 25 листопада 2024 року близько 06:00 (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) не з'явився вчасно з відпустки на місце служби до військової частини НОМЕР_1 , а саме до військового містечка «БАЗОВЕ», яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
У період з 25 листопада 2024 року по 28 січня 2026 року курсант навчального взводу навчальної батареї навчального дивізіону причіпної артилерії та мінометів військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 усвідомлюючи, що він являється військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, не звільненим з військової служби, без поважних причин, був відсутній на службі та не виконував свої службові обов'язки, а службовий час проводив на власний розсуд, перебуваючи за місцем свого постійного проживання у с. Кримне, Ковельського району, Волинської області.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.5 ст.407 КК України - нез'явлення військовослужбовцем вчасно на службу без поважних причини, вчиненому в умовах воєнного стану.
У підготовчому судовому засіданні захисник подав клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та закриття кримінального провадження.
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 уперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України, добровільно звернувся з клопотанням про намір продовження проходження військової служби. Командир військової частини НОМЕР_2 надав письмову згоду на продовження проходження військової служби ОСОБА_4 .
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав клопотання з наведених у ньому підстав,
Обвинуачений ОСОБА_4 просить звільнити його від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та закрити кримінальне провадження.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні не заперечив щодо клопотання.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п.п. 4-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України.
У силу ст. 44 КК України особа, яка скоїла злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, здійснюються виключно судом.
Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно з ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
За правилами п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23 грудня 2005 року суд зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності у разі наявності спеціальних обставин, передбачених конкретною нормою закону, якою у цьому провадженні є норма ч. 5 ст. 401 КК України.
Відповідно до ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 є військовослужбовцем, на час скоєння інкримінованих йому протиправних дій проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Командир військової частини НОМЕР_2 у листі від 24.02.2026 2729/672/вп надав суду письмову згоду на продовження проходження військової служби ОСОБА_4 , 18.07.1990 року в вказаній військовій частині.
Враховуючи, що ОСОБА_4 раніше за статтями 407, 408 КК України до кримінальної відповідальності не притягувався, добровільно повернувся для подальшого проходження служби, наявна письмова згода командира військової частини, суд дійшов висновку, що його на підставі ч.5 ст.401 КК України необхідно звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України, а кримінальне провадження щодо нього закрити.
Суд з'ясував, що обвинувачений розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження по суті.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій ч.5 ст. 401 КК України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби.
З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Процесуальні витрати в провадженні відсутні. Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді від 30.01.2026 р. необхідно скасувати.
Зважаючи на звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, запобіжний захід в виді тримання під вартою щодо останнього слід скасувати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284 - 286, 288, 369 - 372 КПК України, ст. 401 КК України, суд
Клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.407 КК України на підставі ч.5 ст.401 КК України для продовження проходження військової служби.
Закрити кримінальне провадження № 62025140110002656, відомості про яке внесено до ЄРДР 20 червня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, на підставі п.1 ч. 2 ст.284 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у виді тримання під вартою - скасувати.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 з під варти в залі суду негайно.
Зобов'язати ОСОБА_4 невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання цією ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 невідкладно після набрання ухвалою суду законної сили прийняти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , для продовження проходження військової служби.
Речові докази: мобільний телефон марки «Samsung» НОМЕР_3 , ніж кустового виробництва типу «Багнет» у чорному чохлі, - повернути ОСОБА_4 .
Арешт, накладений ухвалою від 30.01.2026 р. слідчим суддею Ратнівського районного суду Волинської області - скасувати в порядку вирішення долі речових доказів.
Копію ухвали надати прокурору та обвинуваченому, командиру військової частини НОМЕР_2 .
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Старовижівський районний суд.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1