Справа №592/754/26
Провадження №3/592/372/26
03 березня 2026 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Литовченко Олександр Володимирович, розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ,
за ч.3 ст.130 КУпАП,
встановив:
29.11.2025 о 15-54 год. м. Суми вул. Британська, 41, ОСОБА_1 керував Opel Vectra д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду відповідно до встановленого порядку в найближчому закладі охорони здоров'я КНП СОР «ОКМЦСНЗ» категорично відмовився. Дана особа двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП, чим порушив п.2.5 ПДР України.
У судові засідання 27.01.2026, 17.02.2026, 03.03.2026, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, не прибув, про причину неявки суд не повідомив. Згідно статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справ про адміністративні правопорушення передбачені частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення не є обов'язковою.
Суддя констатує, що ОСОБА_1 був обізнаним про наявність в суді відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення і не був позбавлений можливості залучити до участі в суді захисника, однак таким правом не скористався.
Суддя зазначає про можливість розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 , що допускається положеннями ст. 268 КУпАП, ураховуючи при цьому усталену судову практику ЄСПЛ щодо оцінки поведінки особи та її вплив на тривалість розгляду справи, згідно якої право на доступ до суду, закріплене у §1 ст. 6 Конвенції, «не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати §1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення від 12.07.2001 у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс II проти Німеччини» (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany). «Заявник зобов'язаний максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання» (рішення від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (Uniуn Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.
- Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №527144 від 29.11.2025;
- Направленням на медичний огляд водія транспортного засобу від 29.11.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду;
- відеозаписом з нагрудних камер поліцейських на який зафіксовано факт проходження огляду та процедуру складання протоколу.
Згідно Довідки старшого інспектора УПП в Сумській області ДПП Западні О., Відповідно до п. 4 розділу VII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, повідомляємо, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП, скоєне ним 21.09.2025, притягувався 24.10.2025 Ковпаківським районним судом м. Суми у справі № 592/15867/25 до адміністративної відповідальності з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на десять років. Витяг постанови суду додається;
- за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП, скоєне ним 27.08.2025, притягувався 10.09.2025 Зарічним районним судом м. Суми у справі № 591/10107/25 до адміністративної відповідальності з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на десять років. Витяг постанови суду додається;
У відповідності до відомостей інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 22.12.2021.
Транспортний засіб Opel Vectra, номерний знак НОМЕР_2 , відповідно до інформаційно-пошукових систем МВС України, належить ОСОБА_2 .
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які установлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП), суддя не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.
У разі наявності підстав вважати, що водій т/з перебуває у стані сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в розділу I «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», така особа підлягає огляду на відповідний стан сп'яніння.
Направлення особи для огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному КМУ, а згідно вимог ч. 2-3 ст. 266 КУпАП огляд водія, зокрема на стан сп'яніння, проводиться: 1) поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; 2) у закладі охорони здоров'я (у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан сп'яніння затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп'яніння в інших закладах забороняється.
Якщо водій т/з перебуває у стані наркотичного сп'яніння, то поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я (п. 12 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»), а згідно п. 7, 8 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове, а метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
У разі ж відмови водія т/з від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (ч. 6 ст. 266 КУпАП, п. 6, 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду»).
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, крім іншого, настає за відмову пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Так, п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У свою чергу порядок проходження огляду на стан сп'яніння, про який йдеться мова, закріплений у ст. 266 КУпАП.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ч.3 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність водіїв за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відтак, жодних обставин чи фактів, які б давали підстави не довіряти наведеним доказам чи фактичним даним, що в них містяться, у суду не має, тому факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.130 КУпАП суд вважає доведеним.
Враховуючи особу порушника, характер вчиненого правопорушення та його особливу небезпечність, підвищену соціальну чуттєвість до такого роду правопорушень, з метою запобігання вчиненню нових правопорушень та виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, суддя вважає за потрібне застосувати до нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП в виді штрафу на користь держави у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років.
Згідно ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» суд стягує з правопорушника на користь держави судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст.40-1, 130 ч.3, 283 КУпАП, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 51000 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та без конфіскацією транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665,60 грн.
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом..
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Олександр ЛИТОВЧЕНКО